Категорія: Персоналії

З гостею сьогоднішньої нашої «Вітальні» знайома майже 15 років. Саме стільки вона активно співпрацює з нашим виданням. Позитивна, усміхнена та завжди привітна. Оптимістка по житті та генераторка цікавих ідей. Улюблениця студентства та лагідна любляча мама. Це все про успішну жінку, професорку курсу дерматовенерології Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського, членкиню Американської академії дерматології Світлану ГАЛНИКІНУ. «Залюбилася в цю науку, коли прийшла на першу лекцію з дерматології» – Світлано Олександрівно, дисципліна, яку викладаєте, доволі складна. Лікарям з досвідом іноді буває важко встановити діагноз і знайти помічне лікування. Уявляю студентів. Як…

Читати далі

На запитання, що ж найскладніше для масажистки, доцентка кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання, кандидатка біологічних наук Наталія Давибіда стверджує, що не бачить у цій справі жодних труднощів. І додає: «Просто треба її любити». Вона переконана, що масажу може навчитися кожен. Було б лише бажання. «Кажуть, що треба мати сильні руки. Неправда, – вважає Наталія Олегівна. – Потрібно володіти хорошою технікою. Якщо знати техніку, тоді ніколи не болітиме спина, можна буде прийняти багато пацієнтів і кожному зробити якісний масаж. Не потрібно докладати сили, треба просто розуміти, що робити». Сама…

Читати далі

Коли у 51 рік Юрій Рудяк вирішив повернутися в науку, то навіть його найближчі друзі не вірили, що з цього щось вийде. Але не в його правилах відступати! «Довго не вагаюся у прийнятті рішень. Якщо все виважено та є мета – йду до кінця, – з усмішкою каже Юрій Аронович. – Такі мої правила по житті». Сьогодні завідувач кафедри медичної фізики діагностичного та лікувального обладнання ТНМУ, професор Юрій Рудяк – гість нашої «Вітальні». «Пощастило народитися в інтелігентній родині» – Юрію Ароновичу, ви очолили кафедру, яку, по суті, кілька разів переформатували…

Читати далі

«Колись реабілітаційна кімната була в кожному відділенні лікарні. Це обов’язково треба повертати! – переконаний доцент кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання Володимир Коваль. – Особливо тепер. Йдеться не лише про воїнів, яким насамперед необхідна реабілітація, не тільки про цивільних, які безпосередньо постраждали, а й про тих, хто перебуває далеко від епіцентрів бойових дій. Адже часто наш мозок і все тіло можуть реагувати на події ще гостріше, коли їх не бачать». Невиправний оптиміст і водночас глибокий філософ. Віртуозний масажист і талановитий педагог. Добра порядна людина, в якої завжди знайдеться слово…

Читати далі

Професійні династії заохочували за радянських часів не лише на виробництві, але й у медицині. І хоча нині це поняття вже не цілком актуальне, лікарські династії існують, розвиваються та користуються авторитетом у пацієнтів і у своїх колективах. Однією з медичних династій Тернопільщини є родина Мартинюків. У вересні всією дружньою родиною тут відзначали ювілейний день народження Лілії Петрівни Мартинюк, професорки нашого університету, лікарки-нефрологині вищої кваліфікаційної категорії, членкині правління Асоціації нефрологів України, членкині Європейської асоціації нефрологів та Американського нефрологічного товариства. «Мені не було самотньо самій із собою» – Ліліє Петрівно, напевне, такий родовід…

Читати далі

Коли у 32 роки Марія Марущак захистила докторську дисертацію, їй іноді закидали, що «покликання жінки – бути мамою, а не кар’єристкою», натякаючи на те, що її донечці лише рочок, тож варто більше часу приділяти саме сім’ї. «А я хочу довести, що бути хорошою мамою та успішно розвиватися в професії – одне одному не заважає, – з усмішкою каже Марія Іванівна. – Нині я вже мама трьох діток, та надалі продовжую вчитися й підвищувати свою кваліфікацію. Дуже люблю і своїх дітей, і свою роботу. Навіщо обирати?». Нині професорка, завідувачка кафедри функціональної…

Читати далі

Найкращий викладач той, що заслуговує повагу у студентів. За результатами минулорічного анкетування студентів доцентка кафедри фармацевтичної хімії ТНМУ Ольга Поляк стала кращою лекторкою та викладачкою. Про шлях у фармацевтичну науку, любов до студентів і родинне життя Ольга Богданівна розповіла в нашій «Вітальні». «Намочили суху ганчірку в ацетоні, та у ванній кімнаті підпалили» – Ольго Богданівно, коли прийшло відчуття, що хімія може стати для вас професією? – Важко повірити, але десь у п’ятому класі. Вже тоді я зрозуміла, що за цією наукою велике майбутнє. В ті часи до нас у школу…

Читати далі

Доцентка кафедри української мови, керівниця центру виховної роботи та культурного розвитку Марта Руденко працює в нашому університеті п’ять років. Уявити ТНМУ без неї вже неможливо! Вона так гармонійно влилася в колектив і з таким запалом взялася за організацію найрізноманітніших напрямків університетської роботи, що, видається, медичний виш просто чекав на таку людину. А все завдяки тому, що, як зізнається сама Марта Ігорівна, вона дуже любить свою роботу й досконало знає всі її нюанси. «Наші студенти готові як долучатися до всіляких проєктів, так і пропонувати власні ідеї, вони завжди зі мною на…

Читати далі

Коли в нашому університеті зорганізовували кафедру хірургічної стоматології, то певна річ, виникла потреба у висококваліфікованих фахівцях-практиках. Серед запрошених була Наталія Степанівна Гутор – спеціалістка з ім’ям у практичній стоматології та власними напрацюваннями в науковій царині. Напередодні 2006 року саме побачив світ навчальний посібник, в якому вона описала цікаві випадки з особистої практики. Так розпочався шлях у стоматологічну науку доцентки кафедри хірургічної стоматології ТНМУ, авторитетного науковця та вихователя студентської молоді Наталії Гутор. Нині вона авторка понад 130 наукових робіт, чотирьох посібників та однієї монографії, володіє чотирма патентами та стількома ж свідоцтвами…

Читати далі

Професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології ТНМУ Олександр Камишний переконаний, що єдиний достовірний показник рівня науковця – публікації в наукових журналах світового рівня, що входять до бази Scopus, та їх цитування. Це європейські стандарти й нам їх треба прагнути. «Важко навчати чомусь студента, якщо сам не займаєшся наукою», – стверджує він. Стаж наукової та педагогічної роботи Олександра Михайловича у медичних вишах – 27 років. Він керував і був відповідальним виконавцем численних ґрантових досліджень і науково-дослідних робіт, автор понад 250 публікацій, зокрема 50-ти у Scopus, Scopus h-index – 11. «Народився та…

Читати далі