11 квітня відзначають Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона, який проводять за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я. Він покликаний підвищити інформованість суспільства про це захворювання, надати підтримку хворим паркінсонізмом та їх сім’ям. За даними, що містяться в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), в Україні такий діагноз встановлено 56 135 людям. Не виняток й Тернопільщина.
У відділенні когнітивних станів Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні щорічно проходять курс лікування понад 1000 таких пацієнтів. Як розпізнати перші симптоми хвороби Паркінсона, коли варто звернутися до фахівця та чи можливе якісне життя з цією недугою розповіла Роксолана Насалик, завідувачка відділення когнітивних станів, доцентка кафедри неврології Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського. Роксолана Насалик – авторка 26 наукових і навчально-методичних робіт, зокрема й індексованих у міжнародній бібліографічній та реферативній базі даних Scopus. Пріоритетною сферою наукових зацікавлень науковиці є судинна патологія головного та спинного мозку, а також хвороба Паркінсона, як одна з найзлободенніших викликів, що постали перед системою охорони здоров’я не лише в Україні, а й загалом у світі.
Чи можна уникнути ризиків?
Наразі це захворювання має чи не найбільші темпи поширення серед усіх неврологічних патологій. Світова спільнота серйозно стурбована цією недугою, існує кілька великих організацій сприяння проведенню наукових досліджень і підвищенню якості життя людей, хворих на паркінсонізм.
«Хвороба Паркінсона – це захворювання нервової системи, яке призводить до порушення контролю над рухами внаслідок повільно прогресувальної загибелі нейронних клітин головного мозку, – розповідає Роксолана Насалик. – Недуга була названа на честь Джеймса Паркінсона, британського лікаря, автора «Есе про тремтячий параліч». 1817 року він описав симптоми захворювання, зокрема, й тремтіння кінцівок (тремор). Примітно, що ще в античні часи лікарі звертали увагу на симптоми, подібні до паркінсонізму, але детальний опис захворювання належить Джеймсу Паркінсону. Йдеться про тремор спокою (тремтіння частин тіла у стані спокою), постуральна нестійкість (порушення здатності тримати рівновагу в тій чи іншій позі), м’язова ригідність (кінцівки під час згинання та розгинання застигають у наданому їм положенні).
За майже вісім років активної діяльності фахівці відділення когнітивних станів переконалися, що на третинному рівні високоспеціалізованої медичної допомоги таке стаціонарне відділення є першочерговою необхідністю. Як засвідчує практика, хворі з когнітивними розладами потребують саме умов стаціонару та цілодобового догляду й лікування. Колись такі пацієнти оббивали пороги різних фахівців – від сімейного лікаря до невролога чи психіатра, хоча насправді потребували мультидисциплінарного підходу, бо це захворювання «об’єднує» дуже багато патологій. У відділенні когнітивних розладів пацієнти з хворобою Паркінсона отримують кваліфіковану та високотехнологічну спеціалізовану меддопомогу.
У 80 відсотках випадків причини захворювання залишаються невідомими, проте значний вплив на його розвиток можуть мати стрес і спадковість. Фахівчиня зазначає, що ризики виникнення хвороби Паркінсона зростають за поєднання кількох з таких чинників: старіння, спадковість (генетична схильність), деякі токсини та речовини. Серед інших причин розвитку хвороби – вірусні інфекції, що призводять до постенцефалітичного паркінсонізму, атеросклероз судин головного мозку, перенесені мозкові інсульти на тлі гіпертонічної хвороби, важкі та повторні черепно-мозкові травми.
Чи можлива профілактика паркінсонізму
Наразі неможливо передбачити, в кого розвинеться хвороба Паркінсона. Жодного способу стовідсотково захистити себе від цієї недуги теж не існує, але є певні способи профілактики цієї хвороби. Це – здоровий спосіб життя, раціональне повноцінне харчування, рухливий стиль життя, психологічна готовність до стресових ситуацій.
Звісно, якщо мовити про якісь базові рекомендації для профілактики цієї непростої недуги, яка в найскладніших випадках просто викреслює ментальну, психологічну присутність людини з навколишнього соціального життя, то вони досить прості: не зловживати алкоголем і наркотичними речовинами, уникати токсичних речовин, зокрема й продуктів, явно оброблених хімікатами, своєчасно проходити профілактичні медичні огляди та лікувати захворювання, які підвищують ризик розвитку хвороби Паркінсона. За можливості уникати ситуацій з високим ризиком черепно-мозкових травм (екстремальні види спорту, деякі професії) тощо.
«Попри всі інші методи профілактики, я б радила звернути увагу на організацію харчування, раціон, регулярність, – наголошує Роксолана Насалик. – Деякі дослідження свідчать, що регулярний прийом в їжу ягід червоного, пурпурового та темно-синього кольорів знижує ризик розвитку хвороби Паркінсона. Доцільно у харчовому раціоні вживати свіжий шпинат, зелений горошок, печінку, горіхи (мигдаль, волоські), насіння соняшника, соєві продукти, однодобове кисле молоко, пророслу пшеницю, лляну або оливкову олію. Ці продукти містять антиоксиданти та мікроелементи, здатні запобігти розвиткові хвороби Паркінсона. Людям похилого віку дуже корисно мати певні захоплення, наприклад, займатися садівництвом, розведенням квітів. Це підтримуватиме певний рівень фізичної активності, заповнить дозвілля та дасть багато позитивних емоцій, дозволить завжди почуватися в тонусі».
Як жити активно й комфортно
Основним завданням у лікуванні хвороби Паркінсона є покращення якості життя хворих. Сучасна медицина володіє багатьма методами поліпшення стану пацієнта. За вчасного діагностування та призначення адекватного лікування пацієнти з цією недугою можуть тривалий час продовжувати активне життя.
«Учені всього світу активно шукають засоби, які б покращували роботу мозку, відновлювали втрачені нейрони, – зауважує Роксолана Насалик. – До сучасного лікування входить медикаментозна терапія та немедикаментозні методи. Важливу роль відіграють регулярні фізичні вправи, ефективність яких доведена для покращення функціонального стану пацієнтів. Для хворих з паркінсонізмом це особливо важливо, позаяк ліжко – найбільший ворог «паркінсоніка». У боротьбі з недугою ефективними можуть бути данстерапія, скандинавська хода. На все треба мати більше часу: від щоденного туалету до переходу через вулицю».
Щоб зберегти впевнену ходу, лікарка радить придбати легкі туфлі з невеликим каблуком з м’якого синтетичного матеріалу, аби пом’якшувати удари під час ходьби. За порушень мовлення чи утрудненні ковтання добре зарекомендували себе голосові вправи й тренування м’язів губ та язика. Для своєчасного прийому ліків варто розкласти піґулки в таблетниці. Точний час прийому ліків може підказати таймер на годиннику. Іноді рекомендують ранішній прийом ліків ще до вставання з ліжка. Якщо є проблеми з письмом, треба навчитися працювати на комп’ютері. Підтримувати фізичний стан добре заняттями лікувальною фізкультурою, а також посильною руховою активністю. Варто не забувати частіше відпочивати для запобігання надмірного стомлення та відчуття безсилля. Важливою складовою є збереження трудової активності й соціальних контактів.
Подолати симптоми допоможуть вправи
Тремтіння в пальцях, руках, підборідді
Масажувати кисть правої руки, здійснювати рухи, наче змиваєте бруд. Повторіть з лівого боку. Тривалість не менше 3 хвилин. Далі обидві кисті працюють одночасно. Першим пальцем намагаємося дістати до подушечки вказівного пальця, середнього, безіменного та мізинця. Намагаємося збільшити темп, не втрачаючи якості вправи.
Переходимо до підборіддя. Висуваємо нижню щелепу вперед, напружуючи м’язи. Виконуємо вправу 8-10 разів. Піднімаємо голову вгору, дивимося на стелю, стискаємо губи в трубочку. опускаємо голову. Робимо не менше 10 повторів.
Стискальний почерк
Правою рукою беремо перший палець лівої кисті та робимо кpyгoві оберти не менше 10 разів. Після цього згинаємо палець, повністю притискаючи його до долоні, повторюємо не менше 10 разів. Повторюємо з кожним пальцем і переходимо до іншої кисті. Після цього масажуємо кожен палець від початку до кінця. Витягуємо руки вперед, пальці розставлені. Робимо обертальні рухи кожним з них.
Зміна в ходьбі
Тренуємо ходьбу з широкими кроками. Спочатку рухаємося вперед, розставляючи ноги широко. Далі переступаємо «лінії», які розташовані на різних відстанях один від одного. Лінії можуть бути уявними, а можна відмітити їх гімнастичною палицею чи клейкою смужкою на підлозі. Потім, рухаємося «вузьким місточком». Приставляємо носок до п’яти. Аналогічними приставними кроками робимо бічні рухи. У цьому випадку стопа притискається до стопи.
Порушення координації, хиткість при поворотах
Приставними кроками робимо «годинник», рухаючись, як стрілка. Стежимо за тим, щоб спочатку рухалася нога, а за нею йшов поворот тулуба, а не навпаки. Для більшої впевненості бічні кроки можна зробити ширше.
Нечітка мова
Максимально висуньте язик з рота. Зафіксуйте це положення протягом 5-7 секунд. Потім втягніть його назад. Із затуленим ротом штовхайте язик, то в праву, то в ліву щоку. Виконуйте 10-15 разів. Відкрийте рот і проведіть язиком по передній поверхні зубного ряду зверху і знизу. Зробіть 10-12 повторів. Потім голосно продекламувати алфавіт.
Погіршення постави
Початкове положення – сидячи. Підніміть праву руку та ліву ногу. Потім поміняйте на ліву руку й праву ногу. Спина повинна залишатися рівною. Виконувати 15-30 підходів енергійно та швидко.
Лариса ЛУКАЩУК