Березень – ранок весни, а ще місяць, коли увесь світ відзначає день боротьби проти туберкульозу. Недуги, яка щорічно забирає понад мільйон життів землян. В Україні останніми роками досягнули значних успіхів у подоланні сухот – ухвалений профільний закон і затверджена система протитуберкульозної допомоги. Ці заходи дозволяють проводити профілактику та лікування хвороби на рівні європейських стандартів.
Не оминули, певна річ, цю подію в Тернопільському регіональному фтизіопульмонологічному медичному центрі. Традиційно у березні тут місячник подолання туберкульозу. Цьогоріч він відбувається під гаслом: «Так, ми можемо подолати туберкульоз». В центрі відбуваються широкі просвітницькі заходи, спільні зібрання із закладами сімейної медицини задля поліпшення виявлення туберкульозу. Спеціалісти проводять моніторингові візити до колег «первинки» та організовують безоплатні рентген-обстеження пацієнтів з груп ризику. На завершенні місячника запланований круглий стіл за участю представників місцевих ЗМІ.
Як за останні роки змінилася діяльність його фахівців, чи вплинуло повномасштабне вторгнення на лікування пацієнтів й узагалі, яка наразі ситуації щодо туберкульозу в краї, розповіли його керівники – Вадим Рудик, в.о. генерального директора Тернопільського регіонального фтизіопульмонологічного центру, та Світлана Мадич, заступниця медичного директора.
«Лікують за сучасними настановами»
Варто зауважити, що фтизіопульмонологічний центр нині єдиний на території області медичний заклад, який надає допомогу пацієнтам з туберкульозом. Лікують тут, як і в усьому світі, за сучасними настановами, використовуючи новітні препарати, бо вони найбільш дієві. Це – бедаквілін, деламанід та претоманід, які суттєво скорочують терміни лікування хворих.
«Якщо раніше пацієнтів з лікарсько-стійким туберкульозом ми лікували 18-24 місяці, то зараз це реально усього за півроку. За останні роки значно усучаснили підходи до лікування людей, що хворіють на туберкульоз, а відтак і терміни перебування на стаціонарному лікуванні дуже скоротилися», – стверджує в. о. генерального директора Вадим Рудик.
Наразі більшість пацієнтів практично з першого дня розпочинають лікування в амбулаторних умовах. Суттєвою перевагою амбулаторної моделі лікування туберкульозу, як стверджують фахівці центру, є щонайбільше наближення лікарської допомоги до місця проживання хворого, це забезпечує безперервність контрольованого лікування, відсутність ризику втрати соціальних зв’язків. Ушпиталюють пацієнта лише за клінічними показами або з епідеміологічних міркувань, загалом на 2-3 тижні. Торік у медичному закладі пролікували в стаціонарі 190 хворих, з них – 155 з чутливим туберкульозом та 35 – з лікарсько-стійким.
«Аби пацієнти були прихильнішими до лікування туберкульозу, зокрема й лікарсько-стійкого, ми уклали угоду з доброчинною організацією «Благодійне товариство «Мережа» м. Львів». З їхньою допомогою відбувається медико-соціальний супровід хворих на туберкульоз. Скажімо, торік ми скористалися такою послугою для 267 пацієнтів, забезпечивши їх продуктовими наборами, медичними препаратами та трансфером до нашого закладу, – зазначає заступниця медичного директора Світлана Мадич.
Значну частину діяльності цього центру складають інструментальні та лабораторні дослідження. За кошти закладу впродовж останніх років придбали сучасне діагностичне обладнання – відеоброхоскоп, ультразвуковий апарат, рентген-діагностичні системи, апарати штучної вентиляції легень, монітори пацієнта, ЕКГ, лабораторія оснащена біохімічними, гематологічними та іншими аналізаторами. Чотири роки тому тут запровадили дворівневу лабораторну діагностику туберкульозу. Подбали й про апаратуру для молекулярно-генетичного діагностування. Задля ранньої мікробіологічної діагностики туберкульозу розробили маршрути для транспортування зразків біологічного матеріалу із закладів первинної та вторинної ланки до фтизіопульмонологічного центру та п’яти закладів охорони здоров’я, які мають системи для таких досліджень. Торік у краї провели 2178 дослідження, з них 227 – позитивних.
Уже цього року в центрі зареєстрували майже 40 пацієнтів з новими випадками туберкульозу, 14 хворих з лікарсько-стійкім туберкульозом та 14 – з рецидивами хвороби. Завдячуючи вчасній діагностиці та активній просвітницькій роботі, Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний центр увійшов до лідерів щодо найменшої кількості хворих на туберкульоз. Досягнути такого показника доволі нелегко, хоча й центр уклав угоди на контрактування з НСЗУ за сімома пакетами медичних послуг, але, як зазначає Вадим Рудик, ця сума є недостатньою, її вистачає лише на виплату заробітної платні працівникам, придбання медикаментів і харчування пацієнтів. Додатково з обласного бюджету надходять кошти на оплату комунальних послуг. Основною проблемою в.о. генерального директора вважає необґрунтовано низьку вартість медичних пакетів – її потрібно переглядати. Не раз повідомляли про цю ситуацію й надсилали листи до Тернопільської ОВА та в НСЗУ, зверталися до керівництва галузі. Певна річ, заклад безкоштовно отримує всі протитуберкульозні препарати, але, крім них, потрібні й інші. Для утримання установи теж необхідні гроші, бо є чимала господарка.
До того ж війна, нестабільна економічна ситуація внесли свої корективи у діяльність фтизіопульмонологічного центру. Але, попри все, вже зроблені перші кроки у впровадженні реабілітаційних послуг для пульмонологічних хворих. Такий вид допомоги надають тут ще з торішнього лютого. За підтримки меценатів – Великогаївської громади, Малопольської лікарні легеневих захворювань та реабілітації імені Едмунда Войтили в Ярошовцю вдалося придбати вуличні тренажери. Польща за сприяння Малопольського воєводського уряду в Кракові також надала тренажери та обладнання для відновного лікування пацієнтів, передусім військовослужбовців. Запровадили у закладі й психологічні послуги. Створили умови для роботи експертних команд, забезпечили безперебійну роботу закладу в часи воєнного стану. Керівництво центру висловлює щиру вдячність усім волонтерським організаціям за доброчинну допомогу, яка поліпшує якість надання медичних послуг.
Наукові дослідження – у фтизіатричну практику
У тісному тандемі з фтизіопульмонологічним центром працюють фахівці кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії нашого університету, які проводять наукові дослідження, присвячені вивченню проблем туберкульозу. Багатообіцяльними є й наукові експерименти, що проводять останніми роками у співтоваристві кафедри, фтизіопульмонологічного центру та науковців Харківського національного медичного університету в проєктах «Створення туберкульозного порталу випадків захворювань на мікобактерії туберкульозу з України» й «Визначення бактеріостатичної, бактерицидної активності нанорозмірних матеріалів рідкоземельних металів та їх впливу на структурні елементи геному мікобактерій туберкульозу».
«Актуальність цих вислідів обумовлена гострою потребою в нових підходах до лікування мультирезистентного туберкульозу, який залишається однією з найскладніших проблем глобальної охорони здоров’я, – каже професор Леонід Грищук. – Україна входить до переліку країн з найвищим тягарем мультирезистентного туберкульозу у світі. В умовах поширення резистентних штамів Mycobacterium tuberculosis дослідження нових потенційних антимікобактеріальних агентів, зокрема наноматеріалів, набуває особливого значення.
Як розповів Леонід Андрійович, науковці ставили за мету оцінити антимікобактеріальну активність наночастинок рідкоземельних металів щодо мікобактерій in vitro, дослідити їхню дію на структурні елементи геному мікобактерій, а також імунні реакції та тканинні зміни за туберкульозу. Робота містила соціологічне дослідження впливу війни на систему протитуберкульозної допомоги в Україні. Це розширює її значущість у контексті сучасних викликів охорони здоров’я. Для цього застосували широкий спектр сучасних методів, зокрема культуральні мікробіологічні, спектрофлуориметричні, імуногістохімічні, імунофлуоресцентні, морфологічні дослідження, методи ELISA, а також багатоцентрові когортні клінічні аналізи. Результати дослідження знайшли практичне застосування в протитуберкульозних закладах України та представлені в наукових роботах і статтях.
Наукове партнерство єднає співробітників кафедри й з іноземними колегами. Вони беруть участь у конференціях, присвячених проблемам туберкульозу, які відбуваються як в Україні, так й за кордоном. Професор кафедри Світлана Корнага тримала слово на XІII науковому симпозіумі з міжнародною участю «Імунопатологія при захворюваннях органів дихання і травлення», який відбувся у нашому університеті 9-10 жовтня торік. Розповідала про особливості виявлення та діагностики лікарсько-стійкого туберкульозу в Тернопільській області. Доцентка Наталія Кравченко мовила перед учасниками форуму про особливості виявлення та діагностики вперше діагностованого туберкульозу на теренах нашого краю. Професор Леонід Грищук узяв участь у роботі 21-го засідання робочої групи «Здоров’я у східній Європі» та мав виступ на 17-у науковому симпозіумі з нагоди Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом торішнього березня у Берліні. Вів мову про особливості перебігу туберкульозу в дітей та підлітків на Тернопільщині.
«Продуктивну співпрацю маємо й з польськими колегами, – зауважив професор Леонід Грищук. – Незважаючи на ситуацію в країні, все-таки відбуваються візити польських практичних лікарів і науковців до нашого університету, а наші колеги беруть участь у польських форумах. Так, наприкінці минулого року я побував на десятому з’їзді «Діагностика та лікування туберкульозу», що відбувся у м. Краків, де виступив з доповіддю «Як розв’язати проблему туберкульозу на прикладі Тернополя».
Така співпраця – науковців, практиків, іноземних партнерів лише на користь нашій фтизіатрії. Вона вказує на ефективну взаємодію, спрямовану на розвиток та подолання туберкульозу в Україні.
Лариса ЛУКАЩУК