В сучасних умовах, студенти вишів мають право вносити пропозиції щодо додаткових освітніх компонентів, які формуватимуть їх індивідуальну освітню траєкторію і сприяють кращому входженню у професію.
Парамедики 3-го року навчання Тернопільського національного медичного університету запропонували допомогти опанувати їм ключові навички рятування при втопленні, особливо на першому етапі – наближення до постраждалого на мілководді, зокрема в басейні, оцінки його стану, переміщення до краю басейну, виймання з води з подальшим наданням комплексу екстреної медичної допомоги.
Пропозиція студентів була розглянута на засіданні кафедри екстреної та симуляційної медицини ТНМУ за участю викладачів кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання, де було ухвалено рішення організувати практичне заняття з рятування на воді в контексті їх майбутньої професійної діяльності.
12 лютого 2024 на базі басейну готельно-оздоровчого комплексу «Орися», що у Чортківському району, студенти-парамедики 301-ї і 302-ї груп пройшли тренінг з відпрацювання ключових навичок з рятування на воді. Заняття проводили завідувач кафедри екстреної та симуляційної медицини, професор Арсен Гудима, асистент цієї ж кафедри Наргіз Джавадова, доцент кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання Віктор Назарук – професійний плавець та магістрант 2-го року навчання за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія», професійна плавчиня Богдана Данилюк, яка виконувала місію стандартизованої постраждалої.
На початку заняття професор Арсен Гудима ознайомив з планом заняття і наголосив на практичних навичках і вміннях, які здобудуть студенти під час практичного заняття. Далі доцент Віктор Назарук спільно з Богданою Данилюк провели розминку та адаптували студентів до роботи у воді.
Першою навичкою, яку освоювали молоді люди, було розпізнавання постраждалого, який тоне і перебуває у стресовому стані, хаотично рухає кінцівками, просить про допомогу. Було наголошено, що такий постраждалий може стати реальним потопельником і перебувати у стані активного утоплення (докладає усіх зусиль, щоб обличчя було над поверхнею води), або пасивного утоплення, коли обличчя повністю занурене у воду. Демонстратором різних варіантів поведінки потопельника була Богдана Данилюк.
Наступною навичкою було відпрацювання входження у воду. Оскільки висота бортика басейн не перевищувала 25 см, а глибина в межах 150-160 см студенти навчилися входити у воду методом «широкого кроку».
Далі наближення до потопельника в активному утопленні, комунікація. За легендою, потопельник охоплює за тулуб рятувальника, створює додаткову загрозу для його життя. Студентів навчили, як звільнитися від такого захоплення і перемістити потопельника до краю басейну або в положенні на спині або на животі.
Наступний крок – підняття постраждалого з води з використанням довгої транспортувальної дошки. Працювали бригади з 3-х осіб: двоє на бортику басейну, які подавали у воду дошку, захоплювали постраждалого за руки і підіймали його на борт. Третя особа у воді коригувала цей процес, допомагала у розміщенні постраждалого на дошці та його подачі з води. Ця навичка корисна у разі раптового погіршення здоров’я потопельника, не пов’язаного з травмою, або в разі його значної втоми.
У разі травми (стрибок у мілкій воді головою вниз, необережне поводження та ін.) переміщувати постраждалого необхідно обличчям доверху з одночасною протекцією голови та шиї. Студентів навчили перевертати постраждалого із положення обличчям вниз у положення обличчям доверху з використанням рук постраждалого як засобу фіксації голови та шиї. У разі видимої травми верхніх кінцівок було продемонстровано ручну фіксацію голови та шиї рятувальником в т.ч. і поворот постраждалого із положення обличчям вниз у положення обличчя доверху. Далі – транспортування до бортика басейну і фіксація на довгій транспортувальній дошці з використанням головотримача та фіксаційних лямок. Наступний крок – підняття постраждалого на борт басейну.
Кожна бригада з трьох студентів відпрацювала наведені вище сценарії невідкладних станів. По ходу роботи викладачі кафедри екстреної та симуляційної медицини Арсен Гудима та Наргіз Джавадова вносили корекцію у діяльність студентів. Віктор Назарук стежив за загальною дисципліною і забезпечував контроль безпеки на воді.
За побажанням студентів додатково відпрацювали навичку рятування на воді людини з великою масою тіла.
На завершення заняття відбувся загальний дебрифінг, де кожен студент мав змогу сказати, що йому вдалося зробити добре, а що зробив би краще під час повторного відпрацювання.
Викладачі також отримали зворотній відгук від студентів, під час якого вони високо оцінили проведене заняття і побажали збільшити час на відпрацювання навичок у воді та подальше повне відпрацювання алгоритму рятування потопельника з серцево-легеневою реанімацією чи наданням допомоги критичному травмованому пацієнту бригадою екстреної медичної допомоги та перевезенням до лікувального закладу (враховуючи специфіку – мокрий, травмований, певний час був у воді і т.п.). Дійсно, змога щодо вдосконалення цього заняття існує. Університет володіє укомплектованим реанімобілем, засобами для симуляційного навчання, тому наступний раз – це і рятування на воді, і повноцінна реанімація постраждалого та транспортування до лікувального закладу.
У час, що залишився, студенти мали змогу оздоровитися у гідромасажній ванні з Гусятинською ропою, погрітися у сауні, чані чи хамамі. Ті, хто не умів плавати, отримали перші професійні уроки з плавання. У цьому, мабуть, превага готельно-оздоровчого комплексу «Орися», де можна поєднати корисне з приємним.
Особлива подяка директору і власнику готельно-оздоровчого комплексу «Орися» Ярославу Угляру, який завжди позитивно відгукується на будь-які освітні та оздоровчі ініціативи і прикладає чимало особистих зусиль для їх реалізації.
Інформацію надав професор Арсен Гудима.
Світлини організаторів заняття.