Автор: Руслан

Не всі знають, що в народі грушу вважали святим деревом. А в деяких країнах біля каплиць Богородиці й зараз садять грушу. Люди вірять, що коли Діва Марія спускається на землю, то відпочиває під цим деревом. Наділяли грушу й магічною силою, наприклад, щоб забезпечити собі благополуччя та здоров’я на цілий рік, на свято Івана Купала слід пролізти через вінок, сплетений з гілок груші. Отож груша не лише магічне дерево, має вона й лікувальну силу. З давніх-давен груша й справді була не тільки їжею, а й допомагала боротися з багатьма захворюваннями. Скажімо,…

Так і приваблюють нас своїм помаранчевим кольором ці заморські фрукти. Очі розбігаються від розмаїття сортів і цін. Можна купити дуже солодкі мандарини, або з легкою кислинкою. Вони є одними з найбільш популярних цитрусових фруктів. Це не лише дуже смачний, але й корисний продукт, що містить безліч якостей. За вмістом вітамінів, цінних кислот і мікроелементів його можна віднести до групи рекордсменів. У мандарині містяться вітаміни С, А, D, групи В та низка мікроелементів – калій, натрій, магній, кальцій, залізо. Проте не слід забувати, що цей цитрус протипоказаний людям, що страждають на…

На запитання, які його риси приваблюють інших, студент третього курсу медичного факультету Назарій Крулик відверто мовить: «Відповідальність, працелюбність, щирість і доброта. Гадаю, люди передусім помічають в інших саме ці риси або ж їх відсутність, адже кожен хоче відчувати до себе добре та щире ставлення». Тож не дивно, що, володіючи такими внутрішніми якостями, Назарій обрав професію лікаря. – Одну зі своїх світлин в Instagram ви підписали: «Моє серце належить медицині». Тож коли та чому ви віддали своє серце медицині? – Уже в дитинстві мріяв стати лікарем. У мене був дитячий набір…

Ще 20 фахівців медицини невідкладних станів з восьми областей України завершили навчання наживо у форматі симуляційних тренінгів курсу для інструкторів навчально-тренувальних відділів центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Це черговий етап масштабного освітнього проєкту в системі екстреної медичної допомоги, що організований МОЗ України за підтримки Світового банку. «Від середини жовтня вже 40 осіб пройшли тренінги наживо, на яких кожна група вчиться впродовж місяця, щоб стати сертифікованими інструкторами з надання дошпитальної допомоги та навчати вже своїх колег на базі навчально-тренувальних відділень центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у кожному…

Від початку широкомасштабної війни Росії проти України Тернопільський національний медичний університет імені Івана Горбачевського бере активну участь у підготовці військових, представників територіальної оборони та військових лікарів з тактичної медицини для потреб ЗСУ. Була розроблена програма інтенсивного навчання, її логістика й підготовлено для виконання завдань програми викладацький склад. Усі слухачі успішно пройшли навчання, склали іспит та отримали від університету індивідуальні аптечки й комплекти бойового медика. Цю роботу Тернопільського медуніверситету гідно оцінили на загальнодержавному рівні. Міністр оборони України Олексій Рєзніков нагородив нагрудним знаком «Знак пошани» ректора Тернопільського національного медичного університету Михайла Корду,…

Доцентка кафедри оперативної хірургії та клінічної анатомії Тетяна Гаргула зізнається, що ніколи навіть не здогадувалася, що пов’яже власне життя з викладацькою діяльністю. Після закінчення Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського вона планувала стати лише практичною лікаркою. Все вирішив випадок, який, як показав час, був щасливим. Нині Тетяна Ігорівна не уявляє себе без щоденної праці зі студентами, намагаючись передати їм не лише професійні знання, а й основоположні людські цінності. «На вибір професії надихнув приклад дядька» – Пані Тетяно, ви належите до плеяди молодих науковців ТНМУ. Люди, які ще вчора були…

Понад два місяці тому нейрохірургічну службу Тернопільської клінічної психоневрологічної лікарні очолив лікар-нейрохірург з понад двадцятилітнім досвідом роботи з Херсона Олексій Леонтьєв. Після п’яти місяців окупації йому вдалося разом з родиною виїхати з рідного міста. Нелегкою була дорога – подолав сім тисяч кілометрів, проїхав усі рашистські блокпости, перетнув адміністративну межу анексованого Криму, а далі через Грузію, Туреччину, Грецію, Італію, Австрію, Чехію, Польщу дістався таки України. «Не міг не повернутися. Гадав, якщо в ЗСУ не візьмуть, то в тилу робитиму те, що вмію найкраще. Це мій обов’язок перед Україною», – каже пан…