«Рівненщина та її місця слави» – на кафедрі фізіології провели віртуальну зустріч зі студентами

Реалії сьогодення, в яких знаходяться учасники освітнього процесу мало кого залишають байдужим до розуміння причин ситуації, що склалась. Разом з тим, як зазначив завідувач кафедри, професор Вадзюк С.Н., необхідність володіння інформацією про культурні та історичні події, що відбувались в районах, де мешкають студенти, дає змогу краще пізнати й оцінити усю велич їх рідного краю, а в сукупності сприятиме зростанню рівня патріотизму та обізнаності присутніх про видатних постатей та цікаві місця конкретних регіонів України.

16 лютого 2023 року співробітники кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки дистанційно провели виховний захід із студентами медичного факультету кураторських груп на тему: «Рівненщина та її місця слави». Завідувач кафедри, професор  Вадзюк С.Н. розпочав захід, представивши студентів кураторських груп, які підготували надзвичайно цікаві презентації про історію, культуру, пам’ятки архітектури, видатних медиків та сучасних військових Рівненщини Слід відзначити, що також на заході прозвучала доповідь про діяльність і життєвий шлях талановитого лікаря та письменника – представника першої когорти випускників Тернопільського державного медичного інституту – Степана Бабія.

Студентка 2 курсу ММ-215 Ельовіра Левчук виступила із доповіддю «Рівне та його визначні постаті». Вразила творча активність таких представників Рівненщини, як Валеряна Поліщука, Бориса Тена, Володимира Грабоуса.

 Наступною присутні на заході заслухали цікаву доповідь студента ММ-285 Дмитра Хмелюка на тему: «Культура міста Дубно». Дубно, будучи центром Дубенського району Рівненської області, має населення 40112 осіб і розташоване на р. Іква.

Доповідач зазначив, що одним із впізнаваних символів міста є відновлений парк із дерев’яними скульптурами авторства Миколи Бондарчука.

Студент ММ-285 Свередюк Назар представив доповідь «Герої міста Дубно. Село Шепетин». Слухачі зустрічі дізнались, що у Дубно локалізується 47-ма окрема інженерна бригада, що підпорядковується Головному управлінню оперативного забезпечення ЗСУ. Вона вважається однією з найбільших інженерних частин на заході України. А з початком повномасштабного розгортання бойових дій на території України на центральній площі міста створили меморіал пам’яті в честь загиблих дубенчан.

Ще одним цікавим фактом, яким поділився доповідач, стала інформація про активну волонтерську діяльність селян, спрямовану на виробництво продуктів харчування для військових і успішні налагоджені зв’язки із волонтерськими організаціями Нідерландів, США, Чехії та Німеччини.

Присутні із задоволенням заслухали доповідь студента ММ-285 Димчука Романа «Культура та герої смт Гоща та с. Симонів». Студент розповів про цікаві пам’ятки архітектури, серед яких славнозвісна Садиба Валевських, загадкова каплиця над Горинню, а також доповів проаналізував трагічні події, внаслідок яких загинули чимало уродженців Гощанщини.

Серед полеглих військовослужбовців і зовсім юні герої, серед яких – Євген Карпець (уродженець Гощанщини, командир 3-го інженерно-саперного відділення загинув внаслідок артилерійського обстрілу в Луганській області ; відзначений державною нагородою «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно). НА Луганщині від важкого поранення загинув ще один молодий герой з Гощаншини Пролюхович Олександр, а на Донеччині, боронячи Україну від окупантів, загинув військовий Андрій Семенюк.

Студент ММ-213 Михайло Козюк підготував презентацію на тему «Медицина Дубенщини». Михайло повідомив, що в XVII ст. в Дубні був заснований шпиталь при монастирі бернардинів. Окремою сферою зайнятості бернардинів була аптекарська діяльність. Ченці займалися вирощуванням (а то й збиранням) лікарських рослин та приготуванням ліків для монастирської аптеки. Ліки постачали також у шпиталь для лікування убогих.

Своїх хворих співбратів ченці лікували у монастирі. Відомо, що ченці могли їздити на лікування і в інші монастирі, як, наприклад, Франціск Остжешович, перший дубенський гвардіан, який звернувся до львівських бернардинів з хворими очима. Це, можливо, свідчить про певну медичну спеціалізацію окремих бернардинських осередків. Незважаючи на доволі скрутну ситуацію із особливостями охорони здоров’я в цей період (у ХІХ ст. серед населення була висока захворюваність гострими та хронічними інфекційними хворобами й висока смертність. В 1866 році спалахнула холера, від якої померла велика кількість населення. У районі Вигнанки і Сурмичах були великі кладовища, де відбувались поховання інфікованих епідемією), усе ж було багато і подій, що формували оплот захисту.

Так, станом на 1907 рік у Дубенському повіті функціонували дві лікарні: міська в с. Панталія і приватна єврейська. Функціонування цього закладу нерозривно пов’язане з іменем неперевершеного фахівця в галузі медицини – Святослава Балея. В одному із цих корпусів він і жив. Балєй пропрацював у дубенському краї до 1943 року. Потім виїхав до Польщі, де і помер. Одна з вулиць Кракова носить його ім’я.

Святослав Балей відзначався надзвичайним талантом та ерудованістю. До нього зверталися сотні хворих, більшості з них він не виставляв рахунків за надані послуги. Серед спогадів про нього є й такий: до «ближніх» підопічних він навідувався на своєму дорогому автомобілі марки «Крайслер», а до «дальніх» — на власному літаку. «Базою» для лікаря Балея було село Панталія Дубенського району. Його клініка розміщувалася на краю села. Нині там пустир. Але немає пустки у людській пам’яті. Перше свідчення цьому – в Дубні одну з вулиць назвали іменем Балея.

Студентка ММ-213 Сачук Богдана підготувала цікаву доповідь про «Письменники Рівненщини». Вибір зробити були непросто, проте слухачі були вражені складною професійною та творчою долею і разом з тим життєствердною діяльністю випускника Тернопільського державного медичного інституту Степана Бабія. Ця непересічна людина не лише зберегла творчий запал до глибокої старості, була знаним лікарем, а ще й очолював обласну організацію спілки письменників і є прикладом незламності українця, що зіткнувся із тоталітарним режимом.

Також Богдана Савчук розповіла присутнім про творчість сучасного молодого автора Макса Кідрука, який працює в жанрі наукової фантастики. Він також є творцем таких сфер діяльності, як тревелог і автором нового жанру в літературу «Технотрилер». Його захоплюючі твори можуть бути не лише цікаві широкому колу читачів, а й налдихнути студентів-медиків своїми фантастичними ідеями, що випливають із глибоких знань автора про нейротехнології та космос.

Завершила віртуальну зустріч студентка ММ-213 Дембовська Яна із доповіддю «Історичні та визначні місця Вараського району Рівненської області».

Вараський район розташований у північно-західній частині рівненської області, в історико-етнографічному регіоні рівненського Полісся. У межах району протікають річки Стир та Прип’ять, західна межа частково проходить по річці Стохід. на території району розташована частина національного природного парку «Прип’ять-Стохід» з водними лабіринтами та піщаними островами. Найбільші озера Рівненщини Біле та Нобель є популярними об’єктами рекреаційного туризму. В районі функціонує вузькоколійна залізниця Антонівка-Зарічне, яку називають «Поліський трамвай» або «Зозулька». Також, що відноситься до історії на території району розміщений меморіал пам’яті про винищення євреїв на території селища міського типу Рафалівка, окупованого нацистською Німеччиною у роки другої світової війни. Адміністративним центром Вараського району є місто енергетиків Вараш, що обслуговує Рівненську АЕС.

Матеріал підготувала доцент кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки Волотовська Наталія.