Меню Закрити

Зміна підходів до організації ОСКІ в ТНМУ на основі міжнародних стандартів: впровадження європейського досвіду в рамках проекту SAFEMED+

У листопаді 2020 року Тернопільський національний медичний університет імені І.Я Горбачевського розпочав роботу над реалізацією проекту від програми Erasmus+ «Симуляційне навчання на додипломному етапі медичної освіти для підвищення безпеки та якості обслуговування пацієнтів» («Simulation in Undergraduate MEDical Education for Improvement of SAFEty and Quality of Patient Care, SAFEMED+). У рамках проекту SAFEMED+ ТНМУ співпрацює разом із 7 партнерами із Грузії, Іспанії, Литви, Італії, Вірменії та України. Члени консорціуму працюють над розробкою механізмів покращення якості медичної освіти через модернізацію та впровадження програми базових клінічних навичок відповідно до стандартів Всесвітньої федерації медичної освіти та ВООЗ. Основними завданнями проєкту є вдосконалення навчальної програми, навчально-методичних матеріалів та інструментів з вивчення клінічних навичок у відповідності зі світовими стандартами; покращення матеріально-технічного оснащення центрів з освоєння практичних навичок для вдосконалення навчальних дисциплін університетів у галузі безпеки пацієнтів; удосконалення освітніх можливостей ВНЗ країн-учасниць.

Знаковими подіями для членів робочої групи з організації та впровадження ОСКІ стали два тренінги, які проводились у рамках проекту SAFEMED+. Перший з них відбувся на базі ТНМУ (жовтень 2021), де ми мали змогу багато почути про організацію ОСКІ в університеті Сантьяго-де-Компостела (Іспанія) та про методику перевірки на ОСКІ комунікативних навичок у медичних закладах вищої освіти Латвії. Дана тематика значно глибше була розкрита на тренінгу у м. Катанія (Італія), який повністю було присвячено методиці проведення ОСКІ та організації клінічних навичок.

З даних тренінгів можна виділити  наступне:

1.Підходи до підготовки та проведення ОСКІ в ТНМУ в цілому відповідають прийнятим у країнах Європи. Зокрема, організовано станції різних типів, як-от станції, де задіяний стандартизований пацієнт (розпитування хворого), манекени (технічні навички, фізикальне обстеження), аналіз клінічної інформації для прийняття рішень (результати лабораторних та інструментальних обстежень тощо).  Значна частина станцій є комплексними,  коли на одній станції оцінюють навички різного типу.

Вирішено при створенні сценаріїв ОСКІ, особливо для  4-6 курсів медичного факультету, надавати перевагу комплексним станціям, які дозволяють оцінити різні навички під час виконання студентом одного завдання, що є більш наближеним до клінічної практики  (наприклад, комунікативні навички та навички фізикального обстеження в одному завданні). 

2. Процес підготовки до іспиту повинен передбачати створення клінічних кейсів (клінічних ситуацій у розширеному варіанті), з яких створюються сценарії як фрагменти кейсу з фокусом на перевірку певних навичок/компетентностей. Наголошено, що така робота у медичних ЗВО Європи розпочинається за декілька місяців до проведення іспиту і проводиться щорічно, оскільки необхідним є постійне поповнення банку кейсів та сценаріїв, аналіз їх релевантності та доопрацювання.  Це вимагає постійного залучення професорсько-викладацького складу, з таким розподілом обов’язків: координатор  – відповідає за усі аспекти іспиту; колектив авторів – створення клінічних кейсів та сценаріїв, розробка логістики, відбір та інструктаж стандартизованих пацієнтів, навчання екзаменаторів; робоча група – відбір клінічних ситуацій на іспит,  рецензування сценаріїв, визначення ваги балів оцінювання компетентностей, створення таблиці компетентностей (ОSCE blueprint); координаційний комітет (технічний супровід) – організація та оформлення  станцій, ведення документації, контроль зміни сценаріїв на станціях.

В   ТНМУ  існує подібна адміністративна структура іспиту, де в якості колективу авторів та екзаменаторів виступає викладацький склад кафедр, а обов’язки академічного та координаційного комітетів, навчання екзаменаторів –  взяла на себе робоча група з організації та впровадження ОСКІ. Було вирішено затвердити роботу такої групи на постійній основі, з огляду на важливість сталої практики поповнення бази сценаріїв та їх рецензування з метою створення якісного продукту, а також навчання викладацького складу методики створення сценаріїв та роботи в якості екзаменаторів, організації самого іспиту.

3. Значну увагу на тренінгах приділяли методиці власне створення сценаріїв та чек-листів для перевірки навичок різного типу. З цього питання після викладення доповідачами теоретичного матеріалу та дискусії, було організовано практичну частину, де учасники у групах працювали над створенням власних сценаріїв. З’ясували, що частина станцій ОСКІ в університеті Сантьяго-де-Компостела є спареними, тобто студент, переходячи з однієї такої станції на іншу, продовжує працювати у рамках тієї ж клінічної ситуації, виконуючи на станціях різні завдання. Як правило, такі завдання представляють етапи курації пацієнта (його розпитування, фізикальне обстеження, оцінку даних додаткових обстежень, визначення ведучого синдрому, прийняття певних рішень щодо подальшого ведення хворого, надання пацієнту інформації, призначення лікування), що відповідає структурі сценаріїв ОСКІ в ТНМУ.

Доповідачі дали корисні поради щодо написання сценаріїв спарених станцій, зокрема, як студенту логічно перейти з однієї станції на іншу, не втративши даних, здобутих на попередній станції та реалістичності клінічної ситуації.

Крім спарених станцій, враховано поради щодо ширшого застосування наочних зображень та фото, будь-яких доступних прийомів  для створення цілісності і більшої реалістичності станцій з фізикального обстеження пацієнта, а також  підходи до написання сценаріїв: кожен сценарій повинен фокусуватись на перевірці декількох ключових компетентностей, включати елементи клінічного мислення.      

В даному напрямку в ТНМУ слід відходити від практики акцентування лише на постановці клінічного діагнозу в бік більш фокусованої перевірки на кожній станції певних важливих компетентностей та вміння прийняти правильне рішення  в конкретній клінічній ситуації.

Усі ці поради на даний час впроваджуються при написанні сценаріїв для іспиту, який планується провести навесні 2023 року.

4. Навичкам з комунікативної компетентності майбутніх лікарів надають важливого значення  у медичних ЗВО розвинутих країн світу. Загальноприйнятою є практика перевірки їх на ОСКІ. Доповідачі на тренінгах надали багато корисної інформації щодо практичних підходів такої перевірки та основних критеріїв оцінювання студентів.

В результаті у ТНМУ  вироблено уніфікований підхід до перевірки комунікативних навичок на ОСКІ  та значно розширено перелік типів станцій, де перевіряють такі навички. Більш глибоко оцінюють такі навички на станціях розпитування пацієнта, де у фокусі уваги екзаменатора не лише зміст розмови студента зі стандартизованим пацієнтом, але й те, як студент розпочинає, проводить та завершує бесіду, його вміння залучати пацієнта до співпраці та надавати йому інформацію щодо стану свого здоров’я, подальшого обстеження, лікування, профілактики. Крім розпитування, комунікативні навички перевіряють і на інших станціях ОСКІ у дещо меншому об’ємі.

5. Одним з важливих документів іспиту ОСКІ є blueprint, що є, власне, матрицею компетентностей, які підлягають перевірці на іспиті.  Відсоток кометентностей, які перевіряють сумарно на усіх станціях ОСКІ, повинен відповідати їх вазі в blueprint. Такий підхід робить цей іспит структурованим і стандартизованим.

В Іспанії та переважній більшості країн Європи сценарії ОСКІ створюють, відштовхуючись від blueprint. В Іспанії, зокрема, уніфікований blueprint прийнято для усіх медичних ЗВО країни. Таким чином, це при відносній свободі у створенні станцій та сценаріїв, досягнути уніфікованих результатів іспиту.

ТНМУ разом з Буковинським медичним університетом працювали над положенням про ОСКІ, де було введено поняття ОСКІ blueprint. В ТНМУ у перспективі плануємо роботу над створенням цього інструменту, однак його формат буде залежати від наявності чи відсутності уніфікованого ОСКІ blueprint для України.

6. Розпочато роботу з впровадження комп’ютерних ОСКІ (computer-based OSCE stations), досвідом проведення яких ділились доповідачі на тренінгу в м.Катанія з подальшою демонстрацією проведення іспиту безпосередньо в університеті Сантьяго-де-Компостелла, де теж побували представники ТНМУ. Такий формат є оптимальним для станцій, де основним завданням студента є оцінка даних додаткових методів дослідження та визначення на основі цього подальшої тактики ведення хворого. Переведення цих станцій у формі комп’ютерних ОСКІ дозволить уникнути як простого написання тестів, що знижує реалістичність іспиту, так і перетворення його на усний іспит з іншого, оскільки це суперечить принципам ОСКІ.

7. З метою запровадження такого формату іспиту на клінічних кафедрах вводиться практика роботи над віртуальними клінічними кейсами, побудованими на основі багаторівневих тестів.

Заплановане проведення курсів для викладачів для ознайомлення з методикою створення сценаріїв в березні 2023 року та створення власне сценаріїв. Плануємо пілотувати такий формат іспиту у 2023 році для студентів 5 курсу медичного факультету.

Вплив отриманого досвіду та знань в рамках проекту SAFEMED+  не обмежується лише покращенням організації ОСКІ, але й сприяє підвищенню якості самого навчального процесу. Обов’язкова перевірка комунікативної компетентності на іспиті призвела до того, що комунікативні навички набагато більше стали у фокусі уваги викладачів під час проведення практичних занять, а також стали частиною курсів з безперервного професійного розвитку самих викладачів.

Створення алгоритмів виконання практичних навичок студентами  та чек-листів зумовлює підвищення міри відповідальності викладача за підготовку студентів на відповідному рівні, щоб вони легко могли виконати поставлені перед ними на станціях ОСКІ завдання; сприяє уніфікації підходів до практичної роботи на різних кафедрах та викладення  навчального матеріалу згідно  світових стандартів.

Розширюється практика вирішення клінічних кейсів на практичних заняттях з клінічних дисциплін, а вирішення кейсів на основі багаторівневих тестів із застосуванням наочних матеріалів є інтерактивнішим і цікавішим для студентів, що сприятиме їх більшій залученості та мотивованості до навчання.

Зміна підходів до організації і проведення ОСКІ потребує від викладачів зміни  парадигми з відходом від формальної перевірки знань та навичок до  комплексної оцінки компетентностей. Такі зміни вимагають творчих підходів і відбуваються повільно, проте  цей процес розпочався, і дуже велика роль у цьому належить проекту SAFEMED+.

Інформація надана командою проекту SAFEMED+ Тернопільського національного медичного університету