Науково-практична конференція про особливості хірургічної тактики під час надання допомоги пораненим
3 березня 2023 року в Тернопільському національному медичному університеті імені І.Горбачевського відбулася науково-практична конференція «Особливості хірургічної тактики при наданні хірургічної медичної допомоги пораненим на ІІ рівні (на прикладі ЦРЛ)».
Хірурги українських лікарень зіткнулися з проблемою кульових поранень, вогнепальних ран, які потребують своєчасного та правильного лікування. Упродовж 9 років війни українські військові медики набули чималого досвіду лікування бойової травми і сьогодні саме час передати свої найкращі напрацювання.
Як розповів організатор форуму, проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи ТНМУ, професор Степан Запорожан, такий захід є дієвим засобом комунікації у галузі військової хірургії:
Питання надання спеціалізованої допомоги на різних етапах евакуації було і залишається актуальним, тому спікерами ми запросили військових лікарів, які надають меддопомогу у спеціалізованих військових шпиталях.
Впродовж пленарних засідань присутні мали змогу ознайомитися з можливостями надання хірургічної допомоги за бойової хірургічної травми, особливостями анестезіологічної підтримки та інфузійної терапії, зокрема на другому рівні надання допомоги пораненим, надання меддопомоги пораненим з комбінованою механічною та термічною травмою. Зокрема головний хірург Збройних сил України полковник медичної служби Костянтин Гуменюк, який відкрив програмну частину форуму, поділився досвідом етапного надання хірургічної допомоги при бойовій хірургічній травмі під час широкомасштабного російського вторгнення, відстеживши еволюцію лікувально-евакуаційного забезпечення з початку антитерористичної операції (2014 р.) до року боротьби з повномасштабним російським вторгненням.
Багато цікавої та необхідної інформації було у виступі Івана Богдана, начальника клініки Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, в якому йшлося про надання невідкладної хірургічної допомоги пораненим і травмованим в бойових умовах на 2 рівні із застосовуванням технології «Damage control». В сучасних умовах значно зросла частота поранених із триваючою внутрішньою кровотечею та іншими загрозливими для життя наслідками, які не можливо усунути на рівні медичного пункту батальйону чи стабілізаційного пункту. У зв’язку з цим у медичній службі ЗСУ прагнуть з одного боку наблизити хірургічну допомогу до поля бою, з іншого – на етапах медичної евакуації застосовують тактику багатоетапного хірургічного лікування.
Тактика багатоетапного хірургічного лікування (або damage control surgery) спрямована на запобігання розвитку несприятливого наслідку шляхом скорочення обсягу першого оперативного втручання і зміщення остаточного відновлення ушкоджених органів і структур до стабілізації життєво важливих функцій організму, що в цілому суперечить основним засадам загальної хірургії, яким слідують цивільні хірурги, – наголосив Іван Богдан.
Зазвичай damage control реалізується у 3 етапи. Перший – первинна невідкладна операція в скороченому обсязі, другий – інтенсивна терапія до стабілізації життєво важливих функцій організму й третій етап – повторне оперативне втручання з корекції всіх ушкоджень. При цьому тривалість первинного хірургічного втручання визначає анестезіолог, виходячи із тяжкості стану пораненого.
Тактику damage control за життєвими показаннями застосовують в багатопрофільних військових госпіталях під час надання спеціалізованої хірургічної допомоги тяжкопораненим. Також така тактика є актуальною і для районних хірургів, які в теперішній час можуть мати справу з вогнепальними пораненнями.
Про сучасні оновлені стандарти анестезіологічної підтримки та інфузійної терапії на ІІ рівні надання допомоги пораненим розповів начальник відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії й дезінтоксикації Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Андрій Медвідь, зокрема, наголосивши, що основна реанімаційна підтримка пораненим необхідна у випадках розвитку гіповолемічного шоку. Висвітлив основні напрямки терапії «тріади смерті»: метаболічного ацидозу, гіпотермії та коагулопатії.
Василь Савчин, лікар-комбустіолог, експерт департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА з питань комбустіології, представив аудиторії сучасні напрямки хірургічної тактики за опіків різної інтенсивності, а також за умов комбінованої механічної і термічної травми. Навів численні приклади лікування поранених з опіками із застосування ауато- та ксенопластики. Довів ефективність застосування сучасних замінників шкіри.
Особливий інтерес в учасників конференції викликала доповідь завідувача відділення ортопедії та травматології Тернопільської обласної клінічної лікарні Сергія Гаріяна «Оптимізація надання медичної допомоги пораненим з ураженням опорно-рухового апарату на етапах медичної евакуації». На основі результатів лікування поранених з кульовими та мінно-вибуховими пораненням опорно-рухового апарату зі значними дефектами кісткової тканини доповідач виклав тактику їх лікування, боротьбу з рановою інфекцією та методику відновлення втраченої ділянки кістки.
Завершальною була доповідь Галини Цимбалюк – доцентки кафедри екстреної та симуляційної медицини, завідувачки центру симуляційного навчання ТНМУ, в якій вона актуалізувала питання діяльності лікувального закладу в умовах надходження великої кількості постраждалих, що в нинішніх умовах є надважливою проблемою, враховуючи бомбардування цивільної інфраструктури.
Завершили форум репрезентацією майстер-класу з обстеження критичного травмованого пацієнта, який поступив у приймальне відділення лікувального закладу. Примітно, що учасники конференції виявили бажання бути його дійовими особами й безпосередньо виконували кожний пункт алгоритму обстеження та надання невідкладної допомоги.
Лариса Лукащук, кореспондентка «Медичної академії».
Світлини Миколи Василечка.