Актуальність теми реабілітації після гострих коронарних синдромів надзвичайно висока, позаяк серцево-судинні захворювання залишаються однією з головних причин смертності та інвалідизації у світі.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно від серцево-судинних хвороб помирає майже 17,9 мільйона людей, що становить близько 32% усіх випадків смерті. З цієї кількості майже 85% смертей спричинені інфарктом міокарда. Щодо України, то в нас зареєстровано найвищі серед 30 країн Європи показники серцево-судинних хвороб у чоловіків і жінок, а також один з найвищих показників смертності від серцево-судинних хвороб. До того ж найістотніше (у 3-7 разів) перевищення зазначених показників в Україні, порівняно з більшістю європейських країн, спостерігається в молодих людей. Відповідно до даних Американської асоціації серця, смертність від серцево-судинних хвороб чоловіків віком від 37 до 47 років в Україні є чи не найвищою у світі.
Гострий коронарний синдром є серйозним і загрозливим станом, який часто призводить до значних ускладнень і знижує якість життя пацієнтів. Після подолання гострої фази пацієнти стикаються з викликами, які потребують тривалої реабілітації для відновлення фізичних функцій, психологічної адаптації та зниження ризику повторних серцевих подій. Медична реабілітація – комплекс заходів медичного та психологічного характеру, спрямованих на повне або часткове відновлення порушених чи компенсацію втрачених функцій ураженого органа або системи організму.
Основні етапи реабілітації після гострого коронарного синдрому. Реабілітаційний процес містить три основні етапи: гострий період (стаціонарний етап) триває з часу шпиталізації до стабілізації стану пацієнта. Задля цього здійснюють медикаментозну терапію, моніторинг життєво важливих показників, а також ранню мобілізацію, аби запобігти ускладненням.
Ранній відновлювальний період (амбулаторний етап) починається після виписування та триває 6-12 тижнів. Наголос ставлять на дозовану фізичну активність, корекцію факторів ризику та психологічну підтримку. Важливим елементом цього етапу є контроль рівня холестерину, артеріального тиску та рівня глюкози в крові.
Довготривалий відновлювальний період охоплює місяці та роки після перенесеного гострого коронарного синдрому. Містить кардіореабілітаційні програми, постійну медикаментозну терапію, контроль за способом життя та психологічну реабілітацію. Значну роль відіграє регулярне фізичне навантаження, наприклад, програми скандинавської ходьби, плавання, йоги та спеціальні аеробні вправи.
Виклики в реабілітації спричинені низьким рівнем прихильності пацієнтів, адже багато з них припиняють реабілітаційні заходи після виписування. Для підвищення мотивації необхідні освітні програми та підтримка сім’ї. Нестача спеціалізованих центрів реабілітації теж позначається на якості реабілітаційного процесу. В Україні й досі недостатньо реабілітаційних відділень, що відповідають міжнародним стандартам. Потрібно розширювати мережу реабілітаційних закладів із забезпеченням доступу до якісної допомоги. Індивідуальні особливості пацієнтів, зокрема вік, супутні захворювання – цукровий діабет, артеріальна гіпертензія та соціально-економічний статус, впливають на ефективність реабілітаційних заходів. Важливим чинником є персоналізований підхід та адаптація програм відповідно до можливостей кожного пацієнта.
Щодо перспектив розвитку, то чи не на перших позиціях – засоби телемедицини та дистанційні програми реабілітації, зокрема застосування мобільних додатків та онлайн-консультацій для контролю за станом пацієнтів. Такі програми дозволяють моніторити серцевий ритм, артеріальний тиск і рівень фізичної активності в режимі реального часу. Важливим елементом є персоналізований підхід – адаптація реабілітаційних програм до конкретних потреб кожного пацієнта. Це добір індивідуального рівня фізичних навантажень і контроль прогресу за допомогою сучасних діагностичних методів. Значиму роль відіграє й інтеграція психологічної підтримки – залучення психотерапевтів і психологів для підвищення прихильності пацієнтів до лікування. Психосоціальна підтримка допомагає боротися зі стресом і депресією, що є поширеними серед пацієнтів після гострого коронарного синдрому. Необхідно й надалі розвивати кардіореабілітаційні центри, створювати спеціалізовані установи із сучасним обладнанням і мультидисциплінарними командами. Важливою складовою є навчання персоналу новітнім методикам реабілітації та використання технологій штучного інтелекту для прогнозування ризиків. Доцільно приділити достатньої уваги й дієтичному харчуванню, позаяк корекція харчових звичок є суттєвим компонентом процесу реабілітації. Пацієнтам рекомендована середземноморська дієта, багата на антиоксиданти, корисні жири та продукти, що знижують рівень холестерину.
Сучасна кардіореабілітація – це комплексний підхід, що вимагає координації між лікарями, фізіотерапевтами, дієтологами, психологами та самими пацієнтами. Оптимізація реабілітаційних програм і розширення доступу до них дозволить значно покращити якість життя пацієнтів після гострого коронарного синдрому та знизити ризик повторних кардіоваскулярних подій.
Ірина ЯСТРЕМСЬКА,
доцентка кафедри невідкладного медичної допомоги ТНМУ