Війна в Україні, яка переросла в повномасштабне вторгнення, драматично вплинула на здоров’я та добробут країни. Хоча 4,6 мільйона українців повернулися, все ще залишаються 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб і 6,2 мільйона біженців, які не можуть безпечно повернутися до власних домівок. Організація Об’єднаних Націй зафіксувала понад 10 000 загиблих цивільних, зокрема більше ніж 560 дітей, а також понад 18 тисяч поранених з лютого 2022 року. Значна кількість цих жертв – наслідок ударів ракетами великої дальності та боєприпасів і сталася далеко від зон бойових дій. Конфлікт порушив надання життєво важливих послуг, що призвело до суттєвого погіршення стану здоров’я, особливо – у східних і південних регіонах. Вакцини захищають людей проти багатьох небезпечних захворювань. Головно це актуально для військових, немовлят, дітей з імунодефіцитами, недужих з хронічними хворобами.
Пропонуємо читачам інформацію за матеріалами сайту https://vaccine.org.ua/pro-vakczynacziyu/dity/, яку надала професорка кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією ТНМУ Світлана НИКИТЮК.
Як працюють вакцини?
Вакцинація «тренує» організм людини для успішної протидії мікроорганізмам (бактеріям і вірусам), які викликають багато серйозних захворювань у людей. Після введення вакцина запускає відповідну реакцію організму, яка дозволяє дитині успішно чинити опір збудникам, якими малеча могла заразитися з навколишнього середовища чи безпосередньо від хворої людини. Для досягнення захисту, формування імунітету вводять різну кількість доз вакцин. Деякі вакцини забезпечують захист на все життя, а для деяких необхідно вводити «бустерні» дози протягом життя (ревакцинація).
Те, до чого розвивається імунна відповідь, ми називаємо антигеном. Саме антигени є основою вакцин. Це можуть бути ослаблені або інактивовані (вбиті) мікроорганізми. Їх можуть вилучити зі збудників хвороб або отримати іншим шляхом (наприклад, синтезувати). Хоча вакцини містять лише незначну частину антигенів, з якими діти стикаються у своєму середовищі щодня, вони сприяють виробленню імунітету – антитіл і клітин, які необхідні для боротьби із захворюваннями, проти яких їм було зроблено щеплення.
Хто винайшов вакцинацію?
Відомий історичний факт,що 17 травня 1749 року в Англії народився Едвард Ентоні Дженнер – лікар, який винайшов вакцину проти натуральної віспи, зберігши мільйони людських життів і змінивши хід історії медицини.
Натуральна віспа (не плутати з вітряною віспою – «вітрянкою») була відома людству з давніх часів: перші дані про епідемію датовані IV ст. Століттями натуральна віспа вражала країни та континенти, приносячи людям тяжкі нестерпні муки та каліцтва й часто призводячи до смерті (смертність серед захворілих складала майже 50%). Спроби винайти ліки від натуральної віспи були марними.
Молодий хірург Едвард Ентоні Дженнер помітив, що люди, які заражалися «коров’ячою віспою», переносили цю хворобу в легкій формі, а після цього у більшості з них вироблявся імунітет до натуральної віспи. У лікаря виникла ідея провести експеримент. 14 травня 1796 року Едвард узяв склад пустул (невелика кількість яких з’явилася на руці дівчини, хворої «коров’ячою віспою») та помістив їх у свіжу подряпину 8-річного хлопчика Джеймса Фіппса. Реакцією хлопця на таку процедуру стала незначна лихоманка та погіршення самопочуття, але через кілька днів він знов почувався здоровим. Через півтора місяця хлопчика щепили зразком натуральної віспи, але Джеймс не захворів. Через декілька місяців йому зробили ще одне щеплення натуральною віспою, а через п’ять років – ще одне. Але Джеймс залишався здоровим – у нього був імунітет.
Після такого експерименту лікар почув багато критики на свою адресу, але результат твердив сам за себе. Незабаром Едвард Ентоні Дженнер став всесвітньовідомим завдяки відкриттю вакцини від натуральної віспи. Це допомогло врятувати мільйони людських життів. Натуральна віспа стала першою інфекційною хворобою, яку вдалося цілком ліквідувати завдяки вакцинації.
Обов’язкова вакцинація дітей була й залишається питанням, що викликає публічну дискусію. Адже ця тема викриває існуючі суперечності між індивідуальним і загальним, між особистими переконаннями та колективною безпекою.
Питання від батьків: чому мені варто вакцинувати дитину?
– Вакцинація може захистити її від ускладнень небезпечних захворювань, шпиталізації та смерті.
– Вакцинація заощаджує час і бюджет родини, дозволяючи скоротити кількість робочих і навчальних днів, втрачених через хворобу.
– Вакцинація захищає не лише вашу дитину, а й тих дітей та дорослих з її оточення, які через реальні медичні протипокази чи малий вік не можуть бути вакциновані.
– Вакцинація має додаткові переваги для здоров’я. Наприклад, згідно з результатами наукових досліджень у вакцинованих дітей рідше розвиваються хронічні алергічні захворювання, а вакцинація немовлят від ротавірусу знижує шанси на розвиток в них цукрового діабету 1 типу.
– Вакцинація дозволяє дитині відвідувати садочок чи школу у випадку переїзду за кордон до країн, де щеплення є обов’язковою умовою для відвідування дитячих навчально-виховних закладів.
– Вакцинація є одним з геніальних винаходів людства, який дозволив суттєво знизити дитячу смертність у світі. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) імунізація зберігає від 2 до 3 мільйонів дитячих життів щороку.
Вакцини для забезпечення щеплень згідно з Національним календарем
Через постійні антигенні зміни вірусу грипу ВООЗ щороку оновлює свої рекомендації щодо складу вакцини. У сезоні 2025-2026 років запропоновано такий антигенний склад для чотиривалентних вакцини проти вірусів грипу, які ймовірно циркулюватимуть: вірус, подібний до A/Victoria/4897/2022(H1N1)pdm09 [A/Victoria/4897/2022 IVR-238]; вірус, подібний до A/Thailand/8/2022 (H3N2) [A/California/122/2022 SAN-022 – «ВаксігрипТетра»; A/Thailand/8/2022 IVR-237 – «ДжісіФлюКвадривалент»]; вірус, подібний до B/Austria/1359417/2021 [B/Michigan/01/2021, дикий тип – «ВаксігрипТетра»; B/Austria/1359417/2021 BVR-26 – «ДжісіФлюКвадривалент»]); вірус, подібний до B/Phuket/3073/2013 [B/Phuket/3073/2013, дикий тип].
Клінічна картина СОV-19-Безсимптомні інфекції у 43-47% у різних дослідженнях (затемнення за типом «матового скла» або плямисті на КТ); Патогенетичне лікування:
– Озельтамівіру фосфат є пропрепаратом активного метаболіту (озельтамівірукарбоксилату). Активний метаболіт є селективним інгібітором ферменту нейрамінідази вірусів грипу, що являє собою глікопротеїн на поверхні віріона. Активність вірусного ферменту нейрамінідази є важливою для проникнення вірусу в неінфіковані клітини, вивільнення новоутворених вірусних частинок з інфікованих клітин і подальшого поширення вірусу в організмі.
– Озельтамівірукарбоксилат інгібує нейрамінідазу вірусів грипу типів А та В invitro. Озельтамівіру фосфат пригнічує реплікацію вірусу та його патогенність invitro. Озельтамівір при пероральному застосуванні пригнічує реплікацію вірусів грипу типів А і В та його патогенність на моделях грипозної інфекції у тварин invivo при антивірусній експозиції, що досягалася у людини при застосуванні дози 75 мг двічі на добу.
Успіхи України на шляху інтеграції в європейський медичний простір
Беззаперечним досягненням в напрямку імунізації є створення Національного порталу з імунізації. Відкритість доступу до правдивої інформації, формування адекватного інформаційного простору – це один з важливих етапів на шляху до євроінтеграції, який Україна успішно пройшла. Ми крок за кроком також утілюємо багато положень щодо вакцинації, які вже давно існують у країнах ЄС та США. Одним з важливих результатів цієї роботи є затвердження наказу, що стосується протипоказань до щеплень, вакцинації в деяких ситуаціях (він відомий як наказ 2070 від 11.10.2019 р.). Тепер в одному документі зібрано багато клінічних ситуацій, з якими зустрічається лікар і щодо яких потрібно приймати рішення з вакцинації. Це один з прикладів впровадження сучасних міжнародних протоколів в Україні.
Змістити вакцинацію БЦЖ на одну добу та вводити її після 24-ї години життя. Чинний календар передбачає, що її вводять після 48 годин життя. Навіщо це змінювати? По-перше, вакцину БЦЖ можна й варто вводити в першу добу життя (що дозволяє й інструкція до деяких вакцин), просто в нас в Україні немає такої традиції. Проте у світі ця практика існує та є сталою. По-друге, фахівці орієнтувалися на те, що в нас низька народжуваність. Ми намагаємося менше часу утримувати дітей у пологових стаціонарах, де вони можуть зустрітися з резистентною бактеріальною інфекцією. Адже що менше ви перебуваєте у стаціонарах, то більше шансів, що звідти випишетеся без ускладнень. Зсунення вакцинації БЦЖ на одну добу раніше дозволить ефективніше використовувати наявні дози вакцин. Так діти будуть захищені від тяжких форм туберкульозу до виписки з пологового стаціонару, і це питання не доведеться перекладати на лікарів первинної ланки.
Щодо введення БЦЖ з інтервалом місяць від інших вакцин, яке планується відмінити, це також суто питання традиції, а не безпеки чи ефективності. В переважній більшості країн світу вакцину БЦЖ за потреби вводять одночасно з іншими вакцинами або з довільним інтервалом від інших вакцин. Тож Україна приводить нашу практику відповідно до загальносвітової. Це значно спростить для батьків процедуру вакцинації та дозволить вчасно захистити немовлят від смертельно небезпечних для них хвороб, адже тепер не доведеться чекати можливості ввести інші необхідні вакцини після отримання БЦЖ.
Далі буде