Юлія Вівсяник – студентка медичного факультету за спеціальністю «лікувальна справа». Навчається на державній формі навчання і за результатами сесій з першого курсу отримує стипендію. Староста групи.
Цього року Юля вперше виступала на Міжнародному конгресі студентів і молодих вчених, який традиційно наприкінці квітня відбувається на базі навчально-оздоровчого комплексу ТДМУ «Червона калина». Розповідає, що дуже задоволена своєю участю в цьому форумі, де почула багато цікавих виступів і сама мала змогу поділитися результатами досліджень та отримати перший досвід публічних виступів перед великою аудиторією. На конгресі студентка репрезентувала свою наукову роботу з патофізіології «Перебіг процесу перекисного окиснення ліпідів у щурів, які зазнали стресу». Працювала над нею під керівництвом професора кафедри патологічної фізіології ТДМУ, доктора медичних наук Ольги Володимирівни Денефіль. Виступала на секції «експериментальна медицина».
– Підготовці до наукових конференцій сприяє…
– … участь у студентських наукових гуртках. Цього року ми почали вивчати психіатрію, яка мене дуже зацікавила, відтак стала відвідувати гурток з психіатрії. Разом з керівником гуртка – асистентом кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології Володимиром Сергійовичем Білоусом – гуртківці відвідують психоневрологічний диспансер, знайомляться зі специфікою відділень, вивчають історії хвороб пацієнтів. Дуже цікаво. З клінічних дисциплін подобаються також неврологія та дерматовенерологія. На чию користь зроблю вибір, ще не знаю.
– Звідки ви родом? З чого почалося ваше захоплення медициною?
– Я закінчила Тернопільську гімназію ім. І.Франка. Завжди хотіла, щоб моя майбутня робота була пов’язана з людьми. В дитинстві мріяла стати адвокатом. Та коли в старших класах почали вивчати біологію й анатомію людини, зрозуміла, що хочу бути лікарем. Ця мрія зміцніла завдяки розповідям хрещеного батька – хірурга-мамолога. Для мене він великий авторитет. Подавала документи до Тернопільського медуніверситету, а також до медичних вишів у Києві й Вінниці, але навчатися вирішила в ТДМУ, як і мій троюрідний брат Олег. Нині він вже на шостому курсі медичного факультету. Яку професію вибере молодший брат Дмитро – покаже час. Наразі йому лише 11.
Зі вступом до університету розпочався мій шлях у професію. Складний, але цікавий. Досягати успіху на цьому шляху допомагають досвідчені викладачі. Навчання – практично орієнтоване, тобто отримуємо й теоретичні, й практичні знання. Вивчили тему – треба показати набуті знання та вміння на практиці. Так набагато краще запам’ятовується.
– «Скажи мені – і я забуду, покажи мені – і я запам’ятаю, дай мені зробити – і я зрозумію», – цей вислів Конфуція може бути ілюстрацією того, як активно студенти ТДМУ опановують медичну науку. З 30 до 15 червня у вас тривала екзаменаційна сесія. Які іспити складали?
– З хірургії, внутрішньої медицини, педіатрії та неврології. Плюс диференційні заліки. Після сесії почалася практика в лікувальних закладах Тернополя, у відділеннях хірургії, терапії, педіатрії та гінекології.
– На дозвілля охоче…
– … відвідую фітнес-залу й басейн, з друзями зустрічаюся. Фільми, серіали не дивлюся, натомість люблю читати книжки, насамперед класику. Але це влітку. Впродовж же навчального року час є лише на фахову літературу. Вчитися мені подобається. З кожним заняттям хочеться знати більше й більше. Навчання дає можливість розвиватися. Пригадую, на першому курсі здавалося, що, порівняно з іншими студентами, не медиками, маєш більший багаж знань, але згодом розумієш, що знаєш ще дуже мало. І з’являється ще більша мотивація вчитися. Але важливо правильно розподіляти свій час. Бо коли студенти сидять над підручниками ночами, не висипаються, це шкодить здоров’ю. Успішним лікарем можна стати за умови, що сам будеш здоровим і пацієнти матимуть з кого брати приклад. Тому треба вміти так розподіляти свій час, щоб його вистачало і на навчання, і на відпочинок. Я сама на 1 курсі почасти засиджувалася над підручниками допізна, але швидко збагнула: треба навчитися зорганізовувати все так, щоб встигати й вчитися, й відпочивати. Я планую свій день. Після занять трохи відпочину та починаю готуватися до занять, щоб лягти спати не пізніше 23 години. Якщо правильно розподілити час – встигаєш все.
– Якою буде ваша майбутня студентська наукова робота?
– На 5 курсі працюватиму над науковою роботою з психіатрії або, можливо, з патофізіології. Організм людини – єдине ціле, в якому будова та функції всіх клітин, тканин, органів і систем органів взаємопов’язані. Про нього майбутній лікар має знати все. Вдячна університету за отримані міцні знання й можливість стати висококваліфікованим фахівцем.
Лідія ХМІЛЯР,
Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)