Плоди абрикоса привертають не лише своїм виглядом і смаком, а й поживністю та цілющими властивостями. Їх споживають як у свіжому вигляді, так й у сушеному, з них готують варення, джеми, соки, компоти, киселі тощо.
Існує три види сушених абрикосів – курага, кайса та урюк. Курага – це висушені половинки абрикосів без кісточок. Кайса – нерозрізаний абрикос, у якого кісточка видалена через отвір у місці прикріплення плодоніжки. Урюк – висушений цільний абрикос з кісточкою. Основна їхня цінність у тому, що під час сушіння вони зберігають більшість вітамінів і мікроелементів. Таджики й узбеки, зокрема, впевнені, що тільки урюк володіє потрібними цілющими властивостями, а курагу й кайсу вважають звичайними солодощами. І в цьому є сенс, адже технологія сушіння урюку набагато екологічніша, ніж в інших сушених абрикосів. Справа в тому, що він сушиться без втручання в цей процес людини: стиглі плоди залишають на дереві дозрівати до повного зневоднення.
Урюк дуже багатий на вітаміни й мінеральні речовини. За вмістом калію він узагалі є рекордсменом серед інших сухофруктів. Мешканці Середньої Азії ставляться до цього плоду, як до Божого дару, оспівують його цілющі властивості у віршах і казках. Таджики, наприклад, вважають, що, якщо щоранку випивати настій дикого урюку, що виріс у гірському районі, то можна прожити без хвороб років до 100-120. Ба більше, цей сухофрукт вважають «плодом краси»: він омолоджує шкіру й зміцнює волосся. Медики теж відзначають цілющі його властивості. Він усуває закупорки судин. Його солодкі сорти добре допомагають у лікуванні нервових розладів, а кислі – здатні допомогти за хронічної мігрені та застудних захворювань.
Кайса й курага за своїми цілющими якостями схожі з урюком. Щоправда, вони значно перевершують свого побратима з кісточкою за вмістом cахарів, каротину та йоду. Останнє робить курагу й кайсу добрим засобом профілактики ендокринних захворювань.
Найбільш популярною у нинішніх споживачів є курага. І все б нічого, якби не хімікати, які застосовують під час її виробництва. Практично вся курага сушиться за допомогою сірчистого ангідриду для додавання їй товарного вигляду. Цим газом обкурюють плоди, внаслідок чого вони набувають неприродного жовтого чи помаранчевого кольору. У цьому разі курага стає неїстівною для жучків і довго зберігається (не гниє та не цвіте). Під час обкурювання на шкірці також утворюється сірчиста кислота, що запобігає потемнінню фруктів під час сушіння.
Необроблену ж сіру курагу зараз побачити можна хіба зрідка. Краще купувати сушений урюк. У нього насиченіший смак, а також багато смакових відтінків, які в куразі губляться. Але якщо дуже хочеться кураги, то можна урюк трохи розмочити й витягнути кісточку. Або знайти на ринку непоказну матову сіру курагу.
КІЛЬКА ЦІЛЮЩИХ РЕЦЕПТІВ З КУРАГИ
Як загальнозміцнювальний засіб курагу рекомендують по 100-150 г на добу ослабленим хворобою людям, тим, хто страждає від хронічних захворювань, вагітним і дітям.
Курага сприятливо впливає на роботу клітин головного мозку: перемолоти на млинку для м’яса 100 г кураги, додати 2 ст. л. меду, перемішати. Приймати по 1 ст. л. 3-4 рази на день.
100 г кураги добре помити теплою водою, подрібнити, залити 0,5 л окропу, настоювати протягом 6 годин у щільно закритому посуді; приймати по 1 склянці 4-5 разів на день. Цей настій є ефективним засобом проти явних і прихованих набряків, а також дуже корисний у разі значних нервово-емоційних навантажень. За потреби настій можна підсолодити медом.
Для підвищення гемоглобіну рекомендують такий рецепт: узяти по 200 г кураги та волоських горіхів, подрібнити в блендері, додати меду за смаком. Давати дитині по 1 ч. л. 1 раз на день після їди.
Увага! Абрикоси не можна вживати в будь-якому вигляді за цукрового діабету (І або ІІ типу), адже вони містять велику кількість сахарози. Не рекомендують абрикоси також у разі гострих (хронічних) захворювань системи травлення, печінки й недостатній функції щитоподібної залози. Крім того, варто обмежити їх кількість за зниженого тиску, частоти скорочень серця менше 60 ударів на хвилину, ниркової недостатності, сечокам’яної хвороби.
Лілія БАСОК