Автор: Руслан

Головний герой вершинного роману В.Підмогильного «Місто» – Степан Радченко, перечитуючи збірку своїх оповідань, розмірковує: «Про що властиво він писав? Ніде протягом сотні сторінок не здибав він людини – того, що мучиться й прагне, що божевільні пориви зароджує в болі, того, що нидіє і буяє, плазує й підноситься на верховини…І ця відсутність вразила його. Навіщо ж ці твори, коли людське серце в них не б’ється?». На відміну від свого героя Валер’ян Підмогильний ставить у центрі творів людину з її універсальними проблемами. Вже в першому оповіданні «Важке питання» юний автор намагається осмислити…

Читати далі

Студенти групи №111 медичного факультету Тернопільського державного медичного університету імені Івана Горбачевського за підтримки викладачів кафедри іноземних мов (доц. Т.В. Саварин і М.Я. Кічули) провели відкритий урок для учнів 6-7 класів Тернопільської ЗОШ №18 на тему «Основи особистої гігієни підлітка». Як зазначили організатори заходу, особиста гігієна відіграє важливу роль у підлітковому віці. Якщо людина стежить за власним тілом, це покращує її здоров’я й робить привабливою для інших людей. Тому кожен повинен знати правила особистої гігієни й дотримуватися їх. Студенти ознайомили учнів з правилами догляду за проблемною шкірою як у дівчаток,…

Читати далі

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри загальної гігієни та екології ТДМУ Микола Кашуба – відомий вчений у галузі медицини, педагог, письменник, член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Дар медика й літературний талант – два крила його особистості. Микола Олексійович – автор і співавтор монографій, підручника, наукових праць, зокрема, підручника для студентів фармацевтичних факультетів з екології, колективної монографії «Професійне здоров’я населення України», створеної разом з академіком Ю.І. Кундієвим й членом-кореспондентом НАМН А.М. Нагорною, монографії «Токсикологія аерозолів» ( Кундієв Ю.І., Корда М.М., Кашуба М.О.). Отримав сім авторських свідоцтв…

Читати далі

В актовій залі ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського відбувся вечір-реквієм «Свічка пам’яті й любові», присвячений пам’яті доцента кафедри хірургії №1 з урологією ім. професора Л.Я. Ковальчука, науковця, заслуженого винахідника України, поета-пісняра Івана Чонки. Його зорганізувала вдова Івана Івановича, письменниця та громадська діячка Леся Любарська. Вшанувати світлу пам’ять Івана Чонки прийшли його найближчі друзі й колеги, студенти-медики, колишні пацієнти. Вечір спогадів про талановитого лікаря, поета й добру, товариську, життєрадісну людину розпочався зі спільної молитви, до якої присутніх запросив доктор богословських наук, отець Володимир Гринда. Івана Чонки не стало 30 серпня 2017 року,…

Читати далі

У Тернопільському державному медичному університеті імені І.Горбачевського 29 березня відбулося підписання угоди про співпрацю із College of Remote and Offshore Medicine Foundation. Цей договір був укладений між директором коледжу Ейвріком О’Келі та ректором ТДМУ, професором Михайлом Кордою. Співпраця між двома навчальними закладами передбачається у кількох напрямках. Один з них – це імплементація на базі ТДМУ міжнародного сертифікованого курсу International Trauma Life Support від Американської асоціації кардіологів. Цей міжнародний курс включатиме всі стандарти надання допомоги травмованим пацієнтам на ранньому та догоспітальному етапах. Він буде корисним для громадян нашої країни і для…

Читати далі

Малює бісером! Саме там можна сказати про роботи ліфтера Ольги Березовської. Вона сама розробляє схеми робіт, а потім голкою й бісером відтворює їх на полотні. В її творчому доробку – вишиті сорочки, сукні, рушники, картини… Особливу увагу привертають ікони з бісеру. Різнобарвний бісер майстриня так уміло підбирає, що образи візуально виходять з 3D-ефектом. До кожної ікони пані Оля ставиться з особливим трепетом. – Я постійно вишиваю, – каже умілиця. – Вже й не уявляю себе без цього заняття. Це як своєрідна медитація, яка заспокоює, надає наснаги та сил. Вишиваю не…

Читати далі

Дієтологи назвали найбільш корисний напій. Ним виявився березовий сік, і не будь-який, а той, що збирають наприкінці березня та на початку квітня. Лікарі кажуть, що березовий сік допомагає впоратися організму з авітамінозом, депресією, втомою, слабкістю або неуважністю. Його необхідно пити протягом 2-3 тижнів по три склянки на день перед їжею. Не можна пити березовий сік тим, у кого алергія на пилок берези. Дослідження підтверджують, що березовий сік містить велику кількість корисних речовин: залізо, кальцій, калій, органічні кислоти, мінеральні та дубильні речовини, фруктозу, глюкозу й фітонциди. Березовий сік допомагає запобігти появі…

Читати далі

Біль, що супроводжується обмеженням рухів у плечовому суглобі, є чи не найпоширенішою скаргою щодо опорно-рухового апарату серед дорослих. Поширеність цієї патології, за результатами популяційних досліджень, становить 4-7 %. З віком число таких хворих зростає. Так у віці 40-44 років цю патологію діагностують у 3-4 % осіб. У людей 60-70 років кількість випадків цього виду захворювань зростає до 15-20 %. Кількість уперше діагностованих захворювань подібного типу впродовж року на 1000 дорослих становить 8-10 випадків у 50-65 літніх пацієнтів з незначним домінуванням жінок. Історичний розвиток уяви про патологію, пов’язану з болем і…

Читати далі

На великій картині у вестибюлі гуртожитку №1 увагу привертає колоритна картина, намальована на білій стіні. Рожевим цвітом квітнуть на ній сакури. Гарно! – Квітка сакури, як відомо, символізує мир і гармонію. Картина дуже позитивна й напрочуд вдало прикрасила хол, – розповіла комендант гуртожитку №1 ТДМУ Олександра Ровецька. Бачачи моє зацікавлення, Олександра Михайлівна запрошує подивитися ще один стінопис. Його сюжет теж сповнений добра й любові: двоє діток переходять місток через бурхливу річку, а янгол-охоронець поруч їх оберігає. – Студенти, які проживають у гуртожитку, жартують, що діти на картині – то вони,…

Читати далі

Студент 5 курсу медичного факультету Едуард Крутько – переможець у номінації «Кращий студент-громадський діяч ТДМУ 2018 року». Про своє прагнення стати висококваліфікованим лікарем, зацікавленість етнографією, що вилилася в цікаві проекти та просвітницькі заходи, й, зокрема, про історію створення у рідному селі Козубівці на Полтавщині етнографічного музею «Древо» Едуард розповів в інтерв’ю «Медичній академії». – Ви обрали професію лікаря. Що стало поштовхом? – Моя покійна бабуся була фельдшером та єдиним медиком у селі, тож до неї зверталися всі, хто потребував медичної допомоги. Все життя бабуся пропрацювала в сільській амбулаторії в сусідній…

Читати далі