” О краю мій! Свята руїно,
Новітня Троя в попелах!
Перед тобою гну коліно
І кличу: Боже в небесах,
За кров, за муки, за руїну,
Верни, верни нам Україну! “.
Б. Лепкий.

Богдан Сільвестрович Лепкий (літературний псевдонім Марко Мурава) – одна з вершинних постатей в історії українського красного письменства і культури, розвою національного духу, гордість народу. Це видатний поет, прозаїк, критик, педагог, вчений-літературознавець, історик літератури, перекладач, видавець, редактор, художник, громадсько-культурний діяч та публіцист.

Майбутній письменник народився 9 (за іншими даними 4)  листопада 1872 р. у родині сільського священика Сильвестра Лепкого на хуторі Кривенькім поблизу села Крегулець, що на Тернопільщині.

У всіх сферах своєї діяльності Богдан Лепкий прагнув чесно, самовіддано служити рідному народові, оспівувати його героїчне минуле, визвольні прагнення, розкривати благородство душі трудового люду, національно свідомої інтелігенції, утверджувати ідеали добра і справедливості, добросусідських взаємин з іншими націями.

Творчість Богдана Лепкого ще за його життя вийшла далеко за межі України, стала надбанням багатьох літератур, зокрема слов’янських, сприяла та нині сприяє глибокому взаєморозумінню і зближенню між народами. Вона була важливим чинником розвитку духовної культури нашого народу, збагачення українського художнього слова.

Сьогодні імя Богдана Лепкого, його твори після довгого і несправедливого замовчування  повертаються в українську літературу.

У відділі наукового абонементу бібліотеки ТНМУ розгорнуто книжково-ілюстративну виставку “Богдан Лепкий – велет українського інтелекту та патріотизму”, приурочену до 150-річчя від дня народження видатного українського письменника, літературознавця, художника, видавця і педагога.