ДСТУ 8302:2015. «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» (чинний з 1.07. 2016).

Стандарт є регламентуючим документом для оформлення бібліографічних посилань та бібліографічних списків посилань у наукових роботах. Він установлює види бібліографічних посилань, правила та особливості їхнього складання й розміщення в документах.

ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання» не замінює ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», але він дозволяє значно спростити укладання переліків посилань.

Стандарт поширюється на бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих документах незалежно від носія інформації. «Список використаної літератури» (як частини довідкового апарату) наводять у формі бібліографічного запису (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006).

Осоливості оформленя бібліографічних посилань за ДСТУ 8302:2015

1. У заголовку бібліографічного запису подають відомості про одного, двох чи трьох авторів, при цьому імена цих авторів у бібліографічному описі у відомостях про відповідальність (за навскісною рискою) не повторюють. 

2. Після назви дозволено не зазначати загальне позначення матеріалу — [Текст], [Електронний ресурс], [Карти] можна не вказувати.

3. Замість знака «крапка й тире» («. —»), який розділяє зони бібліографічного опису, рекомендовано застосовувати знак «крапка». 

4. У бібліографічних посиланнях на складник документа у формі аналітичного бібліографічного опису розділовий знак «дві навскісні риски» («//») можна замінювати крапкою а відомості про документ, в якому розміщено складник, виділяти курсивом.

5. У складі вихідних даних дозволено не подавати найменування (ім’я) видавця

6. Для позначення адреси електронного ресурсу віддаленого доступу в примітці дозволено замість слів «Режим доступу» або їхнього еквівалента іншою мовою (наприклад, «Availablе from») застосовувати абревіатури «URI», або «URL».

7. Якщо електронний ресурс має унікальний ідентифікатор DOI або інший постійний ідентифікатор, то замість електронної адреси цього ресурсу рекомендовано зазначати його ідентифікатор.

Приклади оформлення списку використаних джерел
за ДСТУ 8302:2015

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» (чинний від 01.07.2007).

Стандарт є регламентуючим документом документ для оформлення бібліографічних списків, списків використаної літератури, списків літератури в наукових роботах тощо.

Стандарт не поширюється на бібліографічні посилання.

Основнi вимоги ДСТУ ГОСТ 7.1:2006

1. Після прізвища ставиться кома та пробіл, а також пробіл між складовими ініціалів : Мельник, В. М.

2. Усі елементи в описі пишуться з малої літери крім перших слів кожної області та заголовків у всіх описах.

3. Після заголовку вид матеріалу пишуть у квадратних дужках без пропусків і без скорочення: [Текст] або [Тext], [Електронний ресурс].

4. У квадратних дужках пишуть усе, що запозичено з інших джерел, або за даними аналізу матеріалу.

5. Прізвище першого автора в описі творів одного автора повторюють в області відповідальності (за косою рискою), а в описі творів двох чи трьох авторів прізвище першого автора пишуть перед заголовком, а після косої риски пишуть прізвища усіх авторів.

6. При наявності більше трьох авторів в області відповідальності (за косою рискою) пишуть лише першого автора і [та ін.].

7. У дисертації та авторефераті в області відповідальності пишуть повністю прізвище, ім’я та по-батькові.

8. У патентних документах в області відповідальності на відміну від інших документів пишуть спочатку прізвище, а потім ініціали.

9. Знаки ; та : розділяють пробілами з обох боків.

10. У нумерації сторінок відсутні пробіли: 8-10.

11. У кінці опису ставиться крапка.

Приклади оформлення бібліографічного опису
за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006