17 жовтня виповнюється 90 років від дня народження Івана Драча.
Іван Федорович Драч (1936—2018) — видатний український поет-шістдесятник, перекладач, кіносценарист, драматург, а також державний і громадський діяч.
Іван Драч — поет-новатор, поет пошуку нового шляху вираження і побудови поетичного світу. Кожне його слово сповнене прихованої багатозначності, поет часто вдавався до інакомовлення.
Його літературний дебют відбувся у 1961 році, коли в «Літературній газеті» було опубліковано поему-трагедію «Ніж у сонці». Творчість Драча відзначалася авангардизмом, метафоричністю та космічними мотивами. Головні поетичні збірки: «Соняшник» (1962) — перша збірка, що принесла автору визнання ; «Протуберанці серця» (1965) ; «Балади буднів» (1967) ; «Корінь і крона» (1974) ; поема «Чорнобильська мадонна» (1988) — один із найпотужніших творів про трагедію на ЧАЕС.
У творчості Івана Драча характерний новаторський, нестандартний підхід до зображення життя людей. І новаторство це ґрунтується на глибокому пізнанні народної творчості. Однією з найхарактерніших ознак творчості поета є поєднання фантастичного і реального.
Він залишив по собі колосальну літературну спадщину, яка назавжди змінила обличчя української поезії XX століття.
Іван Драч також вів активну громадсько-політичну діяльність. Наприкінці 1980-х років він став одним із лідерів українського національного відродження. Іван Драч був першим головою Народного Руху України — ключової організації в боротьбі за незалежність країни, обирався Народним депутатом України. Також був головою Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України.
Пропонуємо детальніше ознайомитися з творчою спадщиною Івана Драча, переглянувши рекомендаційний список літератури «Іван Драч: Художник слова і творець епохи».