Проєкт ТНМУ «Ментори»: Марта Струк про мрії, цікаві ідеї та вміння їх генерувати

Вчитель, порадник, друг, наставник, психолог – ще багато слів можна підібрати для того, щоб описати всю відповідальність та важливість ментора, студента, який присвячує першокурсникам свій час, знання та сили в проєкті «Ментори» Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського.

Ми розповімо, як Марта Струк, студентка другого курсу медичного факультету, менторка ТНМУ, тримає зв’язок зі студентами під час дистанційного навчання, розповідає про власний досвід адаптації в університеті, допомагає окреслити власні цілі підопічним.

Ваше життєве кредо?

— Взагалі я намагаюся не обмежувати себе в житті одним кредо. Кожного разу, в якісь окремій ситуації я проводжу паралелі та знаходжу цитати, які мотивують чи допомагають іти далі.

Марто, що спонукало вас стати ментором?

— Ментор для мене – це як хтось найрідніший в університеті, той, хто підтримає, допоможе і порадить. Саме тому я хотіла стати такою людиною для першокурсників, адже це новий досвід та змога розвинути комунікаційні навички, знайти нових друзів.

— Чим ви ділитеся зі студентами? Що розказуєте та чого навчаєте першокурсників?

— Моя мета – допомогти студентам адаптуватись, зрозуміти як відбувається навчання, яких головних правил потрібно дотримуватись під час перебування в університеті чи проживанні в гуртожитку. Проте, я намагаюся не зациклюватися лише на темі навчання, адже все це ще їм буде розказувати кожен викладач, а знайомлю їх більше з студентським життям, пояснюю, що вільний час є в медичному університеті, незважаючи на міфи, і його можна провести круто у гуртках, волонтерській діяльності, творчих колективах чи спортивних командах.

З якими проблемами до вас звертаються студенти та чи завжди вдається їм допомогти?

— Зазвичай проблеми невеличкого масштабу, щось на зразок: халат на довгий чи короткий рукав обрати; чи можна робити манікюр, довгі нігті; чи важко вчитись; де брати матеріали підготовки та як готуватись до пар. З цими всіма питаннями доволі легко розібратись та все пояснити.

Найважче завдання – пояснити першокурсникам, ще вчорашнім школярам, що в університеті ви більшість матеріалу повинні вивчити самі, викладач на парі може відповісти вам на питання про те, що не зрозуміло, а не повністю пояснити матеріал. Проте і до цього вони доволі швидко звикають.

Студенти групи №114 медичного факультету ТНМУ

 У якому форматі спілкуєтеся з підопічними під час карантину?

— Напередодні навчання ми декілька разів зустрічались, щоб познайомитись та для того, аби я могла показати де і як розміщенні корпуси університету, бібліотека та взагалі ознайомити з Тернополем студентів з інших міст. Уже під час дистанційного навчання ми спілкуємось через соціальні мережі з надією скоро зустрітись.

— Чи могли б щось порадити студентам, залученим у проєкті?

— Насолоджуватись студентським життям, звісно, не забуваючи про навчання, брати участь у різній науковій, творчій та волонтерській діяльностях, адже такий досвід безумовно допоможе вам у майбутньому.

Журналіст ТНМУ Соломія Гнатишин.

Світлини Марти Струк.