Меню Закрити

Візит Митрополита Київського та всієї України, Предстоятеля Православної Церкви України до ТНМУ

21 травня 2021 року в Тернопільському національному медичному університеті імені І.Горбачевського з візитом перебував Митрополит Київський та всієї України, Предстоятель Православної Церкви України Блаженніший Епіфаній. Зустріч викладацького і студентського колективів ТНМУ відбулася в актовій залі адміністративного корпусу. Предстоятеля ПЦУ супроводжував керуючий єпархією архієпископ Тернопільський і Кременецький Нестор.

Митрополита Київського та всієї України, Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнішого Епіфанія зустріли представники адміністрації та студентський актив ТНМУ при вході до університету.

Розпочався захід з виконання молитви «Отче наш» хором Тернопільського медуніверситету.

Під час вітального слова ректор ТНМУ, професор Михайло Корда зазначив, що «сьогодні в університеті велике свято і історична подія, адже ми приймаємо Митрополита Київського та всієї України, Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнішого Владику Епіфанія. Православна Церква України є найбільшою за кількістю вірян в нашій країні, одна з найбільших православних церков світу, одна з п’ятнадцяти автокефальних церков світу». Звернувшись до високоповажного гостя Михайло Михайлович наголосив на тому, що в грудні 2018 року весь колектив ТНМУ хвилювався, вболівав і радів тому, що на визнаному Вселенським патріархатом Помісному Соборі у Святій Софії було прийнято рішення про створення автокефальної Православної Церкви в Україні.

«5-6 січня 2019 року радісною звісткою стало те, що в соборі Вселенського Патріархату Святого Георгія у Стамбулі патріарх Варфоломій І підписав і вручив томос про визнання канонічної автокефальної самоврядної Православної Церкви України. Вже 3 лютого 2019 року ми всі з натхненням спостерігали за Вашою інтронізацією у соборі Святої Софії в Києві. Відтоді минуло понад два роки. Церква зміцніла і встановилася як духовна інституція. Ми вітаємо приєднання нових парафій, вітаємо визнання нашої церкви іншими автокефальними православним церквами світу.

Ваше Блаженство, ми Вам щиро вдячні за Вашу чітку патріотичну проукраїнську позицію, ми пам’ятаємо дзвони Михайлівського собору під час Євромайдану, ми вдячні за Ваше ставлення до українського війська, за допомогу армії, за священників-капеланів в українських збройних силах, за Вашу постійну благодійну діяльність. В Західній Україні особливо поважають позицію Православної Церкви України до тих подій, які відбувалися на наших теренах в 30-50 роках минулого століття. Я маю на увазі Ваше ставлення до УПА, до національно-визвольної боротьби нашого народу. Під час свого нещодавнього візиту до Львова Ви сказали, що «наша земля народила таких героїв, про яких казали, що настане час, то один буде говорити «Слава Україні!», а мільйони будуть відповідати «Героям слава!». І ось такий час настав. Ми повинні пишатися тим, що є спадкоємцями і наступниками цих героїв і можемо продовжувати справу, накреслену ними».

Сьогодні тут присутні викладачі і студенти медичного університету. Це теперішня і майбутня медична еліта нашого краю, яка лікує і буде лікувати людей. Недарма кажуть, що професії священика і лікаря взаємно доповнюють одна одну, адже неможливо лікувати фізичне тіло, не лікуючи душу. Неможливо бути фізично здоровим, маючи неспокій у душі. У нашому університеті ми приділяємо велику увагу моральним основам підростаючого покоління. Ми започаткували низку проєктів, зокрема таких, як «Духовні зустрічі в ТНМУ». Наші студенти зустрічаються і спілкуються з духовними особами. Завдяки активній позиції Архієпископа Тернопільського і Кременецького, владики Нестора реалізували не один благодійний проєкт разом з Православною Церквою України. Ми вважаємо, що для сучасної молоді зараз важливо мати приклад моральних авторитетів, провідників нації і людей, на яких можна було би рівнятися.

Ваше Блаженство, вважаємо, що очоливши Православну Церкву України, Ви є одним з таких лідерів у нашій країні. Ми уважно стежимо за Вашою благородною сподвижницькою діяльністю. Ви є прикладом служіння Церкві і народу. Ви очолили церкву в 39 років і перед Вами зараз є величезний обов’язок, на Вас спрямовані очі мільйонів людей з надією на Вас. І ми маємо в історії ще один чудовий приклад, зокрема Петра Могилу, який в 37 років став очільником церкви, став Митрополитом Галицьким, Київським і всієї Русі, екзархом Константинопольського патріарха. Петро Могила присвятив значну частину свого життя розвитку православного шкільництва та освіти в Україні. Він оточив себе високосвіченими людьми, заснував Києво-Могилянську колегію і розгорнув систему православної освіти в Україні. Вважаємо, що у Вашій особі будемо мати такого ж провідника церковних, освітніх, державо-будівничих справ, яким свого часу був Петро Могила. Переконаний, що Ваше слово всім нам відкриє сьогодні духовні таємниці, а всім викладачам і студентам бажаю духовної і інтелектуальної насолоди», – зазначив ректор ТНМУ, професор Михайло Корда.

Високоповажний гість у своїй промові мотивував всіх присутніх до примноження добрих вчинків, зміцнення віри і духа.

«Приємно зустрітися зі всіма вами після тривалих обмежень щодо зустрічей. Однак ми повинні бути мудрими, пильними і відповідальними далі, бо бачимо, що ця невидима і небезпечна хвороба все ж таки не полишає ніяк ні нашу Україну, ні весь світ. Ми бачимо наочно, що людина ніби є всесильна. Проте, коли приходить небезпека такого типу, то людина насправді є безсилою. Навіть винайти ліки у сучасних умовах так швидко, якби хотілося, неможливо. На створення дієвої вакцини потрібен час.

У 2018 році відбулася важлива подія, адже саме цього року українське православ’я об’єдналося в єдину Помісну Православну Церкву. У 2021 році ми святкуємо 30-ліття відновлення нашої державної незалежності. І дуже важливо, що саме відновлення, а не проголошення, оскільки ми мали українську державу, але були часи, коли втрачали її. Упродовж цих 30 років ми не цінували і не цінуємо сповна той великий дар, який свого часу бав нам Господь. У 90-ті роки минулого століття українці не зовсім зрозуміли те, що потрібно об’єднатися в одну єдину церкву, бо церква є тією духовною основою, яка дає можливість будувати справжню Україну, про яку мріяли всі попередні покоління українців і про яку мріємо ми. Якщо взяти до уваги останнє десятиріччя, то нам вкотре треба відстоювати свою незалежність – це і Революція Гідності, і страшна новітня російсько-українська війна. Проте ми є духовно сильною нацією, тому будемо боротися до кінця і будемо до кінця відстоювати свою Богом дану українську землю.

Ми живемо у справді історичний і відповідальний час – ми маємо свою незалежну українську державу і маємо визнану Українську помісну Православну церкву. Звичайно, ще треба багато всього зробити, щоб всі православні українці об’єдналися навколо христової віри. Але наша позиція щодо процесу така: все повинно відбуватися в мирі, любові і доброті. Бо всі ми знаємо, що любов силою не здобудеш. Якщо ми будемо єдиними, то ми будемо сильними і зможемо протистояти тим викликам, які трапилися зараз на нашій життєвій долі. Я завжди наголошую на тому, що ми зараз воюємо на двох фронтах. Насамперед, на Сході України відстоюємо свою цілісність. Є ще один невидимий фронт – боротьба з небезпечною хворобою, яка щоденно забирає багатьох наших співвітчизників. Але якщо ми будемо сильними у своїй вірі. То нам вдасться подолати і це.

Як сьогодні було наголошено, ми, священнослужителі, і ви, лікарі, маємо щось спільне у своїй діяльності. В історії були різні події і думки. Але сьогодні ми бачимо, що медицина, наука і церква не є антагоністами, ми покликані робити добро і користь для кожного українця, реалізовувати спільні проекти.

Я вірю, що невдовзі ми будемо святкувати нашу перемогу і в Україні запанує справедливий мир. Чому справедливий? В окупації також є мир, але ми бачимо, що відбувається на окупованих територіях. Впевнений, що окуповані землі з Божою допомогою повернуться до єдиної України. Ми все здолаємо і гідно пройдемо всі випробування. Тому бажаю, щоб Господь і надалі був милостивий до нас. Ми цю милість відчували і відчуваємо, вірю, що і надалі Господь буде сподобляти нас благословенними успіхами. І ви, лікарі, зараз також перебуваєте на передовій як наші славні новітні герої військові оберігають нашу батьківщину. А кожен з вас бореться, оберігаючи Божий дар життя. Ми розуміємо, що здоров’я – це найперший духовний дар, який ми отримуємо від Бога. І цей дар неможливо інколи придбати за якісь матеріальні цінності. Медицина дуже інтенсивно розвивається зараз і це все задля того, аби зберігати людське життя і людське здоров’я. Проте людське здоров’я тісно пов’язане з душею, а вищим проявом душі є дух. Дух повинен бути сильним. Легше лікувати людину, яка має віру в своє майбутнє і легше лікувати людину, коли вона має віру в Бога. Тому бажаю, щоб Господь укріпляв цю віру у кожному з нас.

Ми повинні вірити в наше спільне майбутнє у сильній і незалежній Україні і будувати його разом. Господь нам буде в цьому сприяти і допомагати. Дякую за можливість перебувати і спілкуватися з колективом цього видатного закладу. Ви є першими у багатьох напрямках. Бажаю і надалі досягати все нових успіхів і нових вершин, бо нема меж для вдосконалення», – побажав очільник Православної Церкви України.

Блаженнійший митрополит Епіфаній відповів на запитання молоді та побажав майбутнім лікарям досягати все нових і нових вершин, збагачуватися і науково, і духовно, і далі зростати від сили до сили.

Присутніх цікавила ситуація щодо об’єднання церков України в одну-єдину християнську церкву.

«У нас дружні стосунки з Українською Греко-Католицькою Церквою. Православна Церква України і Греко-Католицька Церква України стоять на позиціях української державності. Це дві патріотичні церкви, які переслідують одну і ту ж мету –  мати сильну українську державу. І питання щодо об’єднання звучить неодноразово. Як ми бачимо, українці все-таки прагнуть єдності. Дуже шкода, що ми не маємо представництва української церкви на території Російської Федерації. Там живуть мільйони українців. На жаль, єдиний український осередок – українську бібліотеку – намагаються знищити. Спершу в Україні мають об’єднатися всі православні українські церкви. Спільно з УГКЦ хочемо створити дорожню карту, за допомогою якої будемо рухатися, щоб знаходити все більше і більше точок для об’єднання. Ми маємо добру співпрацю і будемо далі її поглиблювати. Далі все в руках Божих», – відповів Блаженніший Епіфаній.

Студенти і викладачі просили поділитися тим, звідки владика черпає енергію і натхнення.

«Сьогодні я вже казав, що, насамперед, не потрібно опускати руки, бо щоденно керівник отримує багато негативної інформації, тому не потрібно падати духом. Мій робочий день розпочинається рано. Буває по-різному – дуже рано, не випадає довго спати. Проте я як предстоятель, черпаю життєву енергію у молитві, бо Господь допомагає і укріпляє наші фізичні та духовні сили. Якщо молимося постійно, то відчуваємо духовну підтримку і натхнення. Дуже часто керівник чує критику у свій бік. Але всі рішення приймаються дуже складно. Рідко коли вибираєш між добрим і поганим, часто доводиться вибирати між дуже поганим і поганим. Інколи, на жаль, іншого вибору не буває. Тому ми повинні бути чесними, відвертими, тоді будемо відчувати підтримку від інших. Коли я подорожую по Україні, мені часто наголошують на тому, що на мені лежить велика відповідальність. Тоді я справді задумуюся над цим. Коли я бачу підтримку духовенства і вірних, то це мене окрилює, дає сили рухатися далі, долати все, що трапляється на шляху. Тому бажаю кожному з вас, щоб Бог давав сили творити добро. Любов є основою нашого життя. Євангельський закон базується на чесноті любові. Святі отці говорять, якщо ти будеш мати любов, то можеш творити все. Якщо маєш любов, то ніколи не спричиниш зла своєму ближньому. Дуже багато людей потребують нашої допомоги і часто допомоги духовної – добрим словом, порадою, підтримкою. Якщо проаналізувати стан психічного здоров’я, коли людина робить добрі справи, вона відчуває духовне піднесення і умиротворення. Добро є основою нашої природи. Свою любов до Бога ми проявляємо через любов до ближнього. Бога ми не бачимо, а ближнього бачимо повсякденно. Закликаю всіх нас бути люблячими, добрими і милосердними», – наголосив владика.

Шестикурсники просили поради щодо того, як зберігати теплі стосунки зі своїми однокурсниками і викладачами після закінчення університету.

«Коли ми навчаємося, то звикаємо один до одного, до своїх однокурсників і викладачів. Ми стаємо єдиною родиною. Приємно чути, що вам шкода покидати стіни своєї Альма матер. Це означає. що ви тут отримали те, до чого ви йшли. Ви отримали любов і знання, які в майбутньому будете використовувати для блага інших. Я пригадую завершення свого навчання в духовній академії. Настає певна межа, певні зміни в нашому житті і стає дуже важко. Але це не повинно нас зупиняти, а навпаки давати сили і натхнення рухатися далі, зберігаючи добрі стосунки з нашими викладачами. Ви повинні рухатися вперед, не забуваючи своїх вчителів, які заклали у вас добру основу нашого майбутнього. Бо освіта і є основою нашого майбутнього. Це як фундамент будинку», – порадив Блаженніший Епіфаній.

Студентів цікавило ставлення духовенства до стрімкого розвитку науки і техніки.

«Наука зараз дуже стрімко розвивається. Церква підтримує ті винаходи і технології, які служать на благо людству. На початках священики противилися прогресу, але сьогодні всі використовують технічні новинки. Я пригадую, що свою кандидатську дисертацію писав від руки. Цей рукопис зберігаю досі. У це важко повірити, але це було. Писати від руки дуже корисно для роботи мозку. Сьокодні в Інтернеті можна знайти всі необхідні джерела. Багато хто з молодих людей забуває, як це писати від руки. ще раз наголошую, що технології добрі ті. які використовуються на благо людей», – зазначив владика.

Також було питання щодо життя в карантинних умовах і вміння планувати в ситуації обмежень.

«Дай Боже, щоб це завершилося якомога швидше. Поступово ми вже виходимо з цієї ситуації. Якщо згадаємо, що було рік тому і що є зараз, то це велика різниця. Ми повинні звикнути до цього ритму життя, дотримуватися певних норм. Ми повинні бути відповідальні. Я переконаний, що це не буде тривати вічно. Сучасні технології дають можливість спілкуватися дистанційно, навчатися дистанційно. Це важко, але зараз це необхідно. Ми пройдемо ці обмеження і будемо цінувати наші людські цінності і наше життя ще більше. Що проявила пандемія? Проявила певний страх, страх навіть у спілкуванні. Люди боялися виходити на вулицю, спілкуватися одним з одним. Коли ми пройшли цей період, то розуміємо, наскільки важливим є спілкування, зустрічі. Тому будемо більше цінувати той час, який проводимо разом», – наголосив Блаженніший.

Після відповідей на запитання відбулася церемонія вручення диплома Почесного професора Тернопільського національного медичного університету Блаженнійшому Митрополиту Київському і всієї України, доктору богослов’я і професору Епіфанію.

Митрополит Епіфаній є доктором богослов’я, професором, активним церковним і громадським діячем, бере участь у багатьох наукових і просвітницьких заходах, своїм служінням здійснив значний особистий внесок у розвиток української духовної освіти і науки та розбудову та зміцнення Української держави. У науковому доробку понад 50 наукових публікацій, зокрема монографії у царині православного богослов’я. Митрополит Епіфаній є членом Національної спілки журналістів України та Міжнародної федерації журналістів, головою редакційної колегії наукових фахових видань «Труди Київської духовної академії» та «Богословський вісник Київської православної богословської академії», є також головою спеціалізованої вченої ради із правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук зі спеціальності богослов’я.

Відповідно до рішення Вченої ради ТНМУ від 19 травня 2021 року  Митрополиту Київському та всієї України, Предстоятелю Православної Церкви України, доктору богослов’я, професору, Блаженнішому Епіфанію присуджено звання почесного професора Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського.

Предстоятель висловив вдячність за високу відзнаку та нагородив ректора університету, професора Михайла Корду орденом святого архістратига Михаїла II ступеня. Блаженніший Епіфаній побажав і надалі мудро та успішно керувати вищим навчальним закладом.

Зустріч завершилася виконанням духовного гімну України «Боже, великий єдиний» і українською святковою піснею «Многая літа».

На згадку про цю знаменну зустріч від імені колективу ТНМУ Митрополиту Київському та всієї України, Предстоятелю Православної Церкви України Блаженніший Епіфанію було подарувано картину відомого художника Тернопільщини Степана Нечая, на якій зображено найдавніший храм Тернополя (кінця XVІ століття) – Церкву Воздвиження Чесного Хреста (у народі її називають Надставною).

Фотоальбом розміщено тут:

https://www.facebook.com/media/set?vanity=tdmu.official&set=a.3906087669513334

Відеотрансляцію можна переглянути тут:

https://www.facebook.com/tdmu.official/videos/516977842780795

Прессекретар ТНМУ Яніна Чайківська.

Світлини Івана Пшоняка.