Вдосконалюємо викладання разом: семінар «Надзвичайних викладачів 2025»

Цього літа доцентка кафедри терапії та сімейної медицини Ірина Боровик взяла участь у семінарі «Надзвичайних викладачів 2025», організованому для викладачів медичних закладів освіти Україно-швейцарським проєктом «Розвиток медичної освіти».

Навчання проводилося за зразком північноамериканських колег-педагогів — Great Teacher’s Seminar. Особливістю таких тренінгів є те, що вони тривають кілька днів у спеціально обраних місцях, де поєднуються навчання й відпочинок. Так, наші північноамериканські колеги проводять їх у Канадських горах, а ми мали п’ятиденний тренінг у безпечному й затишному місці в Карпатах.

Ключовою особливістю Great Teacher’s Seminar є орієнтація навчального процесу на самих викладачів. Учасники самостійно визначають напрям і зміст семінару, навчаються разом, використовуючи власний досвід, труднощі та досягнення в сприятливому й динамічному освітньому середовищі. Вони також заохочуються до критичного аналізу власної педагогічної практики та визначення сфер, що потребують удосконалення.

Крім того, такі семінари створюють простір для опанування нових стратегій викладання й пошуку рішень спільних освітніх проблем. Вони сприяють формуванню відчуття спільноти серед педагогів, які прагнуть підвищувати ефективність навчання, підтримують позитивні зміни в освіті й відповідають на сучасні виклики та швидкі трансформації. Важливо й те, що учасники заохочуються до постійного професійного спілкування та взаємної підтримки.

Отже, як ви, мабуть, уже зрозуміли, роль спікерів чи експертів на семінарах Great Teacher’s є другорядною. Значно важливішими є організація та підтримка процесу спільнотворення, що допомагає учасникам знаходити оптимальні рішення, спираючись на колективні знання. Цю функцію виконували відомі професійні фасилітаторки Ольга Бершадська та Наталя Старинська, які стали ідейними натхненницями семінару.

Навчальний процес починався з того, що всі учасники озвучували виклики, які постають у їхній щоденній роботі. Фасилітаторки ж визначали правила взаємодії, серед основних — «не скиглити, не нити і не критикувати, а запитувати». Виклик означає проблему чи труднощі, і, як наголошували фасилітаторки, не всі з них мають готові рішення.

Ольга Бершадська представила нову для нас модель мислення — полярності, а також ознайомила з рівнями сприйняття інформації за Робертом Ділтсом. Учасники мали можливість закріпити матеріал на практиці. Згодом фасилітаторки згрупували питання й уклали перелік тем, над якими освітяни працювали в малих групах.

Серед «гарячих» тем і проблем, винесених на загальне обговорення, були такі: проведення онлайн-лекцій, низька мотивація студентів, недостатня мотивація колег, оцінювання студентів, використання ChatGPT і питання академічної доброчесності, а також професійне вигорання викладачів.

Я була фасилітаторкою групи, що працювала над темою використання студентами можливостей штучного інтелекту. Разом із колегами ми сформулювали такі варіанти рішень:

• Вимогою часу є формування правил використання ШІ на різних рівнях: міністерства, заклади освіти, відділи, кафедри, викладачі.
• Необхідно визначати випадки дозволеного застосування та зазначати види робіт і політики щодо використання ШІ в силабусі дисципліни.
• Потрібен контроль за використанням ШІ і чітке визначення випадків, коли його застосування заборонене.
• Потрібні навчальні тренінги для викладачів і студентів із використання ШІ, з акцентом на правові аспекти та академічну доброчесність.
• Важливо підкреслювати розмежування між внеском ШІ та внеском автора роботи.
• Необхідна чесність у взаємодії зі студентами: викладач має бути прикладом доброчесного використання ШІ.
• Остаточне рішення завжди залишається за людиною.
• Важливо розвивати критичне мислення, вміння оцінювати й перевіряти отримані результати.
• Акцент має бути на індивідуальності та інтелекті людини, адже відповідальність у медицині завжди покладається на фахівця.
• У низці випадків ШІ може значно спростити рутинні процеси, допомогти в підготовці навчальних матеріалів викладачами та оптимізувати освітній процес для студентів.
• В оцінюванні студентів варто зміщувати фокус на процес, а не лише на результат. Доцільно застосовувати завдання, де неможливо використати ШІ (усні відповіді, презентації, практична робота в симуляційних центрах, із пацієнтами тощо), а також оптимізувати кількість завдань.
• В окремих випадках можна пропонувати студентам завдання з використанням ChatGPT, а потім порівнювати результати роботи ШІ та людини, здійснювати їх критичну оцінку й рефлексію.
• Під час заліків чи іспитів можна застосовувати креативні підходи, наприклад, рекомендувати студентам одягати латексні рукавички, що ускладнює користування гаджетами.

Окремо чимало дискусій було присвячено актуальній темі мотивації студентів і викладачів: що саме її підвищує, а що — знижує.

На одній із сесій досвідчені учасники тренінгу ділилися власними порадами та інструментами, які допомагають удосконалювати навчальний процес. Було багато дискусій, розмов та рефлексій про освіту. Учасники розповідали про книги й фільми, які справили на них значний вплив.

Поміж фасилітаційними активностями відбулися виступи двох надзвичайних спікерів. Докторка психологічних наук, професорка кафедри психології та педагогіки Національного університету «Києво-Могилянська академія», психологиня-психотерапевтка й тренерка Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА Віра Чернобровкіна представила учасникам травмоінформований підхід в освіті. Заступник декана факультету суспільних наук Українського католицького університету, викладач УКУ та Центру лідерства о. Павло Худ поділився своїм баченням лідерства через постановку цілей і показав, як від мрії переходити до вимірюваних результатів.

Завершенням тренінгу стала підсумкова групова робота на тему «Хто такий надзвичайний викладач?». Це було справжнє спільнотворення, мистецтво й свято для всіх учасників. У подарунок кожен отримав конверт із власними напрацюваннями та записами з подяками від колег.

Організатори подбали не лише про навчальну частину, а й про комфорт, заходи поза сесіями, можливості для неформального спілкування, обмін найкращими практиками, розширення світогляду та створення умов для глибшого знайомства й рефлексії.

Отримані на семінарі компетентності будуть застосовані в особистій професійній діяльності. Також планується поширення досвіду серед колег, які прагнуть удосконалюватися — як через групи рівних для медичних фахівців, що успішно функціонують, так і через курси, які організовує Центр педагогічної майстерності викладачів нашого університету.

Інформацію надала Ірина Боровик, світлини від україно-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти»