На кафедрі фізіології відбувся еколого-краєзнавчий захід «Луцьк відомий і невідомий»

Новий навчальний семестр на кафедрі фізіології з основами біоетики та біобезпеки за багаторічною традицією означився відновленням роботи над національно-патріотичним вихованням молоді. Усталений порядок роботи передбачає віртуальні еколого-краєзнавчі мандрівки під гаслом «Україна єдина». Цієї осені пальму першості надали студентам – вихідцям із Луцька, які навчаються на 2 курсі медичного факультету. Представлені доповіді, як зазначив завідувач кафедри, професор Степан Несторович Вадзюк, дадуть молоді поштовх більше дізнатись про цікаві куточки України та відчувати гордість за своє коріння. А це, своєю чергою, додає стійкості та емоційного спокою в умовах повномасштабного вторгнення.

            Першою було заслухано доповідь студентки ММ-233 Яловеди Маргарити, яка представила презентацію на тему «Краєзнавчо-екологічний портрет Луцька».

Луцьк – одне з найдавніших міст України. Перша письмова згадка про нього датується 1085 роком. Місто славиться своїм замком, а також численними костелами, соборами, старовинними будівлями та музеями.

Луцький замок – головна історична пам’ятка міста, збудований у 14 ст. Він вважається одним із найкраще збережених середньовічних замків України. Замок відомий тим, що у 1429 році тут відбувся з’їзд європейських монархів, де зібралося понад 15 королів і князів – подія, яку іноді називають «європейським самітом середньовіччя». Часто замок називають «замком Любарта», адже саме князь Любарт, завершив його будівництво. Але правильніше казати Луцький замок, бо фортеця була зведена не лише ним – вона будувалася у кілька етапів, різними володарями, і завжди асоціювалась із містом Луцьком, а не лише з одним князем.

Однією з найзагадковіших є пам’ятка міста, яку називають ще «Луцьким будинком з химерами». Скульптор Микола Головань власноруч перетворював свій дім на справжній казковий палац протягом понад 40 років. Відтоді цю споруду називають ще кам’яним щоденником Голованя.

На вулиці Кафедральна неподалік Луцького замку розташований Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла.

Привертає до себе увагу і аптека-музей. Це унікальний об’єкт, що поєднує функціонуючу аптеку та музейну експозицію, присвячену історії фармацевтики. Розташована на території історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», аптека була заснована родиною Злоцьких у середині 19 століття. У 1845 році після пожежі родина відновила будівлю та відкрила аптеку, яка працює й досі. Вона спеціалізується на виготовленні дерматологічних препаратів, зокрема мазей, настоянок та сиропів. Складається враження, що тут можна відчути дух минулих епох.

Ще однією своєрідною машиною часу є «Лесина вітальня», розташована неподалік від Кафедрального костелу. Це музей-кімната у старовинній кам’яниці кінця 18 століття на вулиці Драгоманова, де в 1890–1891 роках жила Леся Українка з родиною Косачів. Тут її батько працював мировим посередником, а сама поетеса проводила час за читанням, музикою й творчістю.

Слід згадати Волинський краєзнавчий музей – один із найстаріших музеїв України, заснований у 1929 році. Розташований у центрі Луцька на вулиці Шопена, у будівлі, зведеній у стилі конструктивізму. Музей має понад 160 тисяч експонатів, що охоплюють археологію, природу, етнографію, мистецтво та історію Волині. Серед унікальних виставок – колекція швейцарських годинників кінця 19 – початку 20 століття, що стали світовими брендами.

Музей також має філії, зокрема літературно-меморіальний музей Лесі Українки в селі Колодяжне (що на Волині).

Нижче на світлині зображена споруда, яка належала сім’ї Кронштейнів. Ця будівля з 1955 року й дотепер є однією з корпусів Волинського медичного інституту(моєю альма-матер). Цікава сама історія приміщення, яке було споруджене у 1884-1890 роках на початку вулиці Шосейної(зараз Лесі Українки). Будинок належав сім’ї Кронштейнів і на той час це був найбільший триповерховий комерційний будинок у місті.

На першому поверсі розташовувались крамниці, другий і третій займали конторські місця та житлові приміщення. У найпишнішому в архітектурному вирішенні будинку містилось дворянське зібрання. Можна припускати, що тут бувало подружжя Косачів – Петро Антонович та Ольга Петрівна (Олена Пчілка). Кронштейн мав багато нерухомості в Луцьку, і звинувачується в тому, що тримає її в антисанітарному та неналежному стані. Попередні зауваження про виправлення помилок він ігнорував. Таке байдуже ставлення до нерухомості впливало на санітарний та естетичний вигляд центральної вулиці міста Луцька. Саме тому Леону Кронштейну було висунуте звинувачення, і його було заарештовано та направлено до в’язниці в Березі.

Говорячи про екологічну ситуацію Луцька, треба відзначити Луцьк як одне з найбільш зелених міст України. Тут багато парків, скверів та зелених зон: сквер Героїв Майдану і Небесного легіону, Центральний парк культури та відпочинку ім. Лесі Українки, Парк імені 900-річчя міста Луцька, Дубовий гай. Основною водною артерією Луцька є річка Стир, що протікає через усе місто. Вона не лише прикрашає його краєвид, а й відіграє важливу роль у формуванні природного середовища. Місто дихає завдяки численним алеям, скверам, зеленим насадженням уздовж вулиць та приватних садиб. Це створює приємну атмосферу та сприяє здоровому відпочинку містян.

Також у сучасному Луцьку діє чимало цікавих закладів та музеїв, серед них музей сучасного українського мистецтва Корсаків.

Унікальність музею полягає в тому, що на гігантській площі в 12,5000 квадратних метрів, представлено збір творів митців сьогодення. Зокрема є тут і найбільша у світі картина «Космогонія» авторства Петра Антипа. На створення картини у нього пішло 3 роки, а саме живописне полотно у ширину займає близько 200 м при висоті 10 метрів…

Цікавим є факт, що Віктор Корсак, який є ідейним натхненником та фундатором даного музею, свого часу закінчив і наш університет.

Водночас Луцьк стикається з екологічними проблемами. Повітря міста часто забруднене через роботу кількох великих підприємств: Луцький спиртовий завод, Луцький цукровий завод, завод «Кромберг енд Шуберт», Луцький моторний завод та інші. Викиди цих підприємств впливають на якість повітря та екологічний стан міста. Крім того, транспортний потік, особливо в центрі, додає рівень шкідливих речовин у повітрі.

Тому Луцьк – це місто контрастів: з одного боку, він зелений та приємний для життя, з іншого – потребує більшої уваги до екології та збереження чистоти повітря, щоб мешканці могли дихати свіжим повітрям та насолоджуватись комфортним середовищем.

Дуже емоційно й незвичайно представив доповідь про історію міста студент ММ-233 Максим Яценюк.

Незважаючи на те, що на території міста вік найдавніших знахідок становить понад 5000 р до н.е., та назва Луцьк уперше згадується у 1085 році в Іпатіївському літописі. Названий тоді центром удільного князівства «Лучеськ великий на Стирі». При цьому є дані, що місто існувало вже в 7 ст. Про нього згадує і арабський географ Массуді, коли говорить про державу Валінана (що співзвучно з «волиняни»).

Прозвучали також цікаві згадки про походження назви «Луцьк»,

цікаві факти про розвиток міста, про історичну постать Северина Наливайка, розвиток друкарства та вплив Луцького православного братства.

Студентка ММ-232 Дарія Проскуріна представила доповідь «Імена, якими пишається Луцьк»

            Зокрема, цікаво було дізнатися, що роль першовідкривача акторів зі світовим іменем таких як Одрі Хепберн та Софі Лорен належить талановитому режисеру Міхалу Вашинському.

Сучасні події залишають глибокі рани в серцях людей та країни: зруйновані міста, втрата близьких, страх і невизначеність стали частиною повсякдення. Але саме в цій трагічній реальності народжуються сучасні герої – воїни, волонтери, медики та пересічні люди, чиї мужність і самопожертва дарують надію і підтримку іншим.

Згадувалися імена багатьох волонтерів та відомих діячів Луцька, хвилиною мовчання було вшановано і пам’ять про полеглих героїв…

На заході панувала атмосфера згуртованості і спокою. Слід осмислювати місце України у світі, не використовувати радянські насаджені штампи й наративи, а плекати власний світогляд і впевнену стійкість – такий висновок зробили студенти-учасники даної зустрічі, висловивши подяку за організацію.

Матеріал підготувала доцент кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки Наталія Волотовська.