Студенти-парамедики ТНМУ вибороли першість на міжнародних змаганнях з першої допомоги у Литві
24 жовтня 2025 року в Каунасі (Литва) відбулися щорічні Міжнародні змагання з першої (домедичної) допомоги серед студентів. Цьогоріч кількість учасників рекордна – 38 команд з 23 закладів освіти Литви, Латвії та України. Подію традиційно організували Асоціація парамедиків Литви, Громадський навчальний центр першої медичної допомоги «ІRТА», Центр професійно-технічної підготовки імені Короля Міндовга.

Україну представляла команда Тернопільського національного медичного університету імені І. Горбачевського — студенти-парамедики Анна Єгорова (Пбв-232), Марія Венцик (Пбв-332) і Богдан Пачевський (Пбв-333). Їх супроводжували доцентка кафедри екстреної та симуляційної медицини Ольга Прохоренко й асистентка цієї ж кафедри, начальниця центру симуляційного навчання Антоніна Черватюк.

Команда з Тернополя здобула золото в заліку іноземних команд. Це перший трофей ТНМУ на цих змаганнях, на які делегація нашого університету поїхала вдруге. Серед литовських команд кращими стали представники Литовського університету наук про здоров’я, Прибережного відділу Центру професійно-технічної підготовки імені Короля Міндовга та Каунаського коледжу.

Відбір команди ТНМУ організували в три етапи: тестування в умовах стресу, виконання ключових рятівних заходів, а також робота в умовному сценарії. Підготуватися до змагання допомогли викладачі профільної кафедри. Зокрема досвідом минулорічного конкурсу поділилася Ольга Прохоренко. Антоніна Черватюк розібрала зі студентами алгоритми базової підтримки життя дорослих, дітей і немовлят, першої допомоги нетравмованим постраждалим у невідкладних станах. Асистент кафедри Юрій Денисюк готував працювати з травмами, наслідками ДТП, а також за умови масових нещасних випадків. Доцентка кафедри акушерства та гінекології №1 Вікторія Мартинюк навіть навчила студентів приймати екстрені пологи — адже такий сценарій запропонували на конкурсі торік.

Цього року етапи змагання стали не менш захопливими. На кожне — до 10 хвилин. Користуватися можна лише засобами, які організатори лишили в кімнаті. Завдання були різні, але їх об’єднувало одне — за невчасних, неправильних чи незгуртованих дій команди постраждалий міг би померти.
Спершу студенти надали необхідну допомогу немовляті, яке вдавилося, і його «мамі» з хімічним опіком ока. У цьому сценарії важливо було налагодити комунікацію з постраждалою та диспетчером служби порятунку, розподілити зони відповідальності та показати злагоджену роботу команди й відточені навички.

Другий сценарій почався після кількох хвилин медитації на умовному сеансі йоги. Проте «інструкторці» різко стало погано, і наші студенти завдяки взаємодії з нею та обстеженню швидко зорієнтувалися та надали допомогу. Окремий виклик — свідок події, яка теж хотіла допомогти, але ненавмисно могла нашкодити постраждалій.

Третє випробування стало найбільш стресовим. Студенти спустилися в підвал, де організатори відтворили атмосферу лісу. Темрява, звуки природи, трохи пилу і… крики про допомогу. Студенти побачили туристичний намет, а всередині нього — постраждалого з відкритим переломом стегна та евентрацією кишківника. Поруч істерив «друг» постраждалого, який аж ніяк не допомагав. На жаль, даних команді семи хвилин не вистачило, аби надати повний обсяг допомоги постраждалому, проте він був і свідомості та дихав на момент завершення сценарію.

У четвертій локації студентам запропонували три поступові завдання з обмеженням у часі. Перше — скласти належну аптечку першої допомоги із запропонованих засобів як першої, так і фахової екстреної допомоги. Друге — написати тести з теорії. Третє — найцікавіше — із зав’язаними очима навпомацки і без можливості видавати звуки треба знайти в приміщенні свого колегу по команді на накласти турнікет на ногу. Наші студенти впоралися добре з усіма викликами.

Наостанок був сценарій із жертвою нападу. Хлопця вдарили викруткою в руки та кинулися навтіки. Коли студенти підійшли до нього, йому вже надали допомогу — наклали турнікети. Однак при обстеженні команда виявила, що турнікет накладений нижче рани, з якої триває критична кровотеча. Студенти швидко зорієнтувалися та наклали турнікет правильно, продовжили обстеження, запобігли гіпотермії, а також зняли турнікет, накладений помилково на неушкоджену кінцівку, переконавшись, що протипоказів до цього немає.
Цікаві акценти, на яких будувалися сценарії цьогоріч:
- правильні методики при удавленні немовляти, алгоритм базової підтримки життя дитини з використанням АЗД;
- особливості промивання ока водою при хімічному опіку;
- збір анамнезу в постраждалого, що допомагає краще зрозуміти, що трапилося;
- утримуватися від використання ліків, якщо вони не належать постраждалому;
- попри складні травми, йти за алгоритмом;
- перед шинуванням відкритого перелому накласти турнікет (не закручувати) на випадок потреби в контролі критичної кровотечі при зміщенні кістки й пошкодженні великих судин;
- уміння орієнтуватися в просторі та застосовувати турнікет в умовах поганої видимості та порушення слуху / шуму;
- переоцінка ефективності накладених раніше турнікетів;
- завжди турбуватися про особисту безпеку та викликати також поліцію, якщо це необхідно;
- коректна та постійна взаємодія з диспетчером служби порятунку.
Найважливіший урок — це, звісно, вчергове переступити страх, стрес, чиєсь горе, опанувати себе та зробити для постраждалого все, що в твоїх силах. Те, чим парамедики займаються щодня.

Окрім небувалого досвіду, медалей, золотого кубку та подарунків, студенти здобули більше. Це теплий прийом литовців (особливо родини Маласаускас), цікаві знайомства, екскурсія містом, випробування довгою дорогою, підтримка, настанови та гумор викладачів і колег по команді, а також відвідини коледжу, у якому студенти-парамедики могли би вчитися паралельно з ТНМУ.
Йдеться про продовження перемовин з керівництвом Коледжу імені св. Ігнасіуса Лойоли щодо можливості здобуття освіти парамедика в Україні та Литві. Обидві сторони обмінялися необхідними даними про особливості системи освіти обох країн, поділилися баченням обміну студентами та намітили перші кроки, аби втілити задумане в життя.
Наразі делегація ТНМУ повернулася на пари та кафедри, проаналізувала правильні рішення та помилки, а також зустрілася з ректором Михайлом Кордою, аби поділитися успіхами та подякувати за підтримку.
Інформацію надала Анна Єгорова
Фото оргкомітету Центру професійно-технічної підготовки імені Короля Міндовга, Богдана Пачевського, Антоніни Черватюк, Ольги Прохоренко