Дмитро Заболотний: «Воєнні травми отоларингологічного характеру посідають друге місце за поширеністю»

Розмова з професором, академіком НАМН України, членом президії Національної академії медичних наук України, директор ДУ «Інститут отоларингології імені професора О.Коломійченка» Дмитром Заболотним відбулася під час його перебування у Тернополі і Тернопільському національному медичному університеті з метою участі в благодійному отоларингологічному симпозіумі. Дмитро Ілліч є почесним професором ТНМУ. Він відмітив високий рівень фахівців кафедри отоларингології, офтальмології та нейрохірургії нашого університету і додав, що це єдина кафедра в Західній Україні, де роблять операції на вусі. За словами академіка, що воєнні травми отоларингологічного характеру посідають друге місце за поширеністю.

– Чому травми отоларингологічного характеру посідають друге місце?

– Усі вибухи безпосередньо чи вибухова хвиля спричиняють травми вуха. Насамперед страждають від цього барабанні перетинки. Їх потрібно відновлювати для того, щоб людина у подальшому своєму житті нормально чула і жила повноцінно. Я приїхав до Тернополя на конференцію і хочу відзначити, що на цей професійний форум завітало дуже багато лікарів. Є майже триста представників отоларингології з різних міст нашої країни. Хочу сказати, що Тернопільський благодійний отоларингологічний симпозіум нічим не поступається загальнонаціональним конференціям, які відбуваються в Києві. Присутні могли бачити оперативні втручання наживо через пряму трансляцію з операційної, почути ґрунтовні доповіді. І в Тернополі на високому рівні роблять оперативні втручання на вусі.

– Як розвивається галузь сьогодні?

– Потрібно зазначити, що в Україні отоларингологія настільки є розвиненою і сучасною, що в нас роблять майже всі операції, які роблять ЄС та інших країнах. Всі провідні спеціалісти Європи і США були з різними майстер-класами чи воркшопами в нас або ж наші фахівці стажувалися в європейських чи американських клініках. Єдине, де ми відстаємо, це роботизація. Україна з 1991 року є незалежною державою і від того часу ми жодного пацієнта з отоларингологічними патологіями не відправляли на лікування за кордон. А в нашій галузі є дуже багато операцій, від яких залежить здоров’я і якість життя пацієнтів. Тим більше, що більшість оперативних втручань лікарі роблять ендоскопічно. За кордоном, наприклад, оперативні втручання на горлянці трансорально роблять 10-15%, а всі інші випадки – через зовнішній доступ. В Україні показник операцій ендоскопічним методом становить 70%. Молоді фахівці дуже часто їздять за кордон для обміну досвідом, щоб постійно рости і освоювати всі інновації. В Інституті ми маємо лінійний прискорювач, за допомогою якого ефективно лікуємо онкологічні отоларингологічні захворювання.

– Ви говорите, що молоді спеціалісти прагнуть розвитку, тобто отоларингологія має гідну молоду зміну?

– Дуже багато молодих фахівців обирають саме отоларингологію. В практичній галузі багато молодих кадрів. Єдине, куди молодь не йде, це в науку. Це пов’язано з тим, що заробітна плата в науковців доволі низька. Наприклад, заробітна плата професора в наукових інститутах 9-11 тисяч грн. Сподіваюся, що і це питання в нашій країні з часом буде вирішено.

– Інститут отоларингології має позитивний досвід лікування нечуючих пацієнтів…

– Ми ретельно займаємося вивченням і лікуванням патологій середнього вуха, зокрема в нас є в цьому напрямку тісна співпраця з Київською політехнікою. Є багато вроджених вад, які також потребують і оперативних втручань, і специфічного лікування. Ми вже багато років працюємо над тим, щоб повертати слух слабочуючим або нечуючим людям. Сьогодні є нові технології, які допомагають подолати цю проблему. Незалежно від віку таким пацієнтам ставимо штучне вухо – імплант, а зовні слуховий апарат. Ви уявіть, наприклад, якщо в родині є нечуюча дитина, то після її тижневого перебування у нас вона починає чути. Але після цього потрібно працювати з цією дитиною упродовж року, щоб вона навчилася говорити і сприймати звуки. Ми почали це робити ще в 1990 році. Раніше на встановлення штучного вуха у нас були черги 1-2 роки, але сьогодні таких черг нема. Всі діти, які приїздять до нас, упродовж короткого часу оперуються і отримують імплант. Є лише невеликий відсоток дітей, які не підлягають цьому оперативному втручанню.

Такі ж операції ми робимо і військовим. Попри травматизацію барабанних перетинок після мінно-вибухових травм уражається слуховий нерв. Такі пацієнти втрачають слух. Ми їм також ставимо штучне вухо і відновлюємо слух. Проте ці пацієнти не потребують додаткових занять, оскільки вони і до втрати слуху говорили, сприймали звуки.

Хочу сказати, що сьогодні є належне державне забезпечення, щоб всі, хто потребує такого імплант, отримали його. Як правило, 90% наших пацієнтів це діти, а 10% – дорослі. Кожні п’ять років потрібно змінювати слуховий апарат, оскільки вичерпується його ресурс.  Це також все робиться в нас. Ми перевіряємо слух, даємо новий апарат – і люди живуть повноцінно.

Важко передати емоції батьків і наші, коли дитина довший час не чула. А після операції починає чути. Батьки багато вкладають у цих дітей. Ми радіємо успіхам наших пацієнтів, серед яких є чемпіони України і світу з різних видів спорту, музики і т.д.

– В інституті також упродовж багатьох років була фоніатрія. Чи зберегли Ви цей напрямок лікування?

– У нас цей напрямок дуже розвинений, оскільки всі депутати, співаки, вчителі, викладачі потребують з часом послуг фоніатра. Це стосується всіх тих людей, професійні обов’язки яких передбачають навантаження на голосові зв’язки. У цих пацієнтів часто трапляються невеликі доброякісні пухлини, які ми оперуємо, а також функціональні порушення. Наші фоніатри працюють з ними. Вранці на 6 поверсі нашого інституту можна почути, як співають пісні. Це наші фахівці підбирають відповідні композиції, щоб змусити голосові зв’язки пацієнтів працювати так, як потрібно. У нас лікувалися майже всі артисти, окрім Дмитра Гнатюка. Він розповів, що в селі дяк навчив його в разі втрати голосу вживати певні узвари. Сьогодні з багатьма рядовими патологіями дуже добре справляються приватні клініки, а до нас вже звертаються з важчими випадками. Інститут отоларингології імені професора О.Коломійченка приймає всіх хворих на лікування – головне мати направлення від лікаря. Ми не відмовляємо нікому і маємо належне забезпечення.

Прессекретар ТНМУ Яніна Чайківська.

Світлини автора.

Довідка:

Дмитро Ілліч Заболотний зробив значний внесок у розвиток технології кохлеарної імплантації для реабілітації хворих із глухотою та вивчення імунітету у пацієнтів із запальними захворюваннями верхніх дихальних шляхів.