Заходи з підвищення обізнаності про цифрову трансформацію в рамках реалізації проєкту «Digi-CHange» 

23 квітня – 5 травня 2026 року в ТНМУ відбулися відкриті лекції, семінари та вебінари з метою поширення інформації про проєкт 101233888 ERASMUS-EDU-2025-CBHE Partnerships for Transformation in Higher Education «Digi-CHange» («Digital Transformation and Curriculum Development for Healthcare Teams») програми «Erasмus+ КА2».

Проєкт Erasmus+ з нарощування потенціалу у вищій освіті «Digi-CHange» –  «Цифрова трансформація та розробка навчальних програм для медичних команд» офіційно вступив у фазу реалізації, що є важливим кроком до модернізації медичної та сестринської освіти через цифрову охорону здоров’я, штучний інтелект та міждисциплінарну співпрацю.

Завідувач кафедри медичної інформатики професор Дмитро Вакуленко 23 квітня 2026 року прочитав відкриту лекцію для студентів 1 курсу медичного факультету на тему “Штучний інтелект в медицині. Телемедицина”, присвячену сучасним цифровим технологіям, які активно впроваджуються у сферу охорони здоров’я. Під час заняття розглянуто можливості застосування алгоритмів штучного інтелекту для  лабораторних даних, прогнозування ризиків захворювань та підтримки клінічних рішень. Особлива увага приділяється використанню телемедичних технологій для дистанційних консультацій, моніторингу стану пацієнтів і передачі клінічної інформації. Студенти ознайомилися з принципами роботи з великими масивами даних, їх статистичною обробкою та критичною оцінкою результатів. Також розглянуто питання ведення електронної медичної документації та інтеграції цифрових сервісів у щоденну практику лікаря. Окремо обговорено юридичні та етичні аспекти використання ШІ, зокрема захист персональних даних пацієнтів. Лекція сформувала загальне бачення використання сучасних інноваційних інструментів у медичній практиці.

27 квітня 2026 року координатор проєкту «Digi-CHange», професор кафедри медичної інформатики Андрій Сверстюк прочитав відкриту лекцію для студентів 6 курсу медичного факультету  на тему “Інтелектуальний аналіз біосигналів”. Висвітлено можливості цифровізації у вищій медичній освіті на основі впровадження сучасних інформаційних технологій, моделей аналізу даних та інтелектуальних систем підтримки у діагностиці серцево-судинних захворювань. Запропоновано використання цифрових платформ для моделювання клінічних процесів, аналізу біомедичних сигналів та формування практичних компетентностей здобувачів освіти. Застосування алгоритмів штучного інтелекту й автоматизованих систем оцінювання сприяє персоналізації навчального процесу, підвищенню точності контролю знань і розвитку клінічного мислення майбутніх лікарів. Результати дослідження підтверджують, що цифрові технології є важливим чинником модернізації медичної освіти, підвищення її якості, доступності та відповідності сучасним вимогам охорони здоров’я.

30.04.2026 у лабораторії імуногістологічних та імуноцитологічних досліджень ТНМУ імені І.Я. Горбачевського для студентів 3 курсу медичного факультету відбувся семінар на тему «Дослідження та аналіз зображень гістологічних препаратів (на прикладі біоптатів слизової оболонки шлунку при запальних процесах) для підвищення рівня цифрової грамотності студентів медичного факультету».  Доповідачі: д.м.н., завідувач кафедри патологічної анатомії з секційним курсом та судовою медициною, професор Сельський П.Р., доценти цієї ж кафедри  Орел Ю.М. та Слива А.Ф., професор кафедри медичної інформатики Сверстюк А.С.

Викладачі кафедри патологічної анатомії з секційним курсом та судовою медициною розповіли про особливості дослідження та аналізу медичних зображень на прикладі біоптатів шлунку при хронічних запальних процесах. Зокрема, проведена оцінка колонізації різних відділів шлунку Helicobacter pylori на зображеннях мікропрепаратів, забарвлених за методикою Романовського-Гімзи при збільшенні х1000. Для дослідження використано мікроскоп Nikon Y-TV55 (Japan).

Професор Андрій Сверстюк акцентував увагу, що в рамках проєкту «Digi-CHange»  передбачено придбання сканера предметних скелець OCUS40 Digital microscope scanner (Finland), який буде використовуватися для навчального процесу та покращення рівня володіння цифровими навиками студентами при опрацюванні медичних зображень.

Використання сканера предметних скелець дасть змогу студентам набути вмінь та навиків при отриманні цифрових зображень гістологічних препаратів з високою деталізацією, використанню відкритих архівів при вивченні дисциплін “Патоморфологія”, “Біопсійна діагностика” та “Медична інформатика”. Розглянуто можливості застосування алгоритмів штучного інтелекту для аналізу медичних зображень при прогнозуванні ризиків ускладнень захворювань та підтримці клінічних рішень.

З метою поширення інформації про виконання міжнародного проєкту «Digi-CHange» 4 травня 2026 року на кафедрі загальної хірургії ТНМУ імені І.Я. Горбачевського доцентом Андрієм Господарським та професором кафедри медичної інформатики Андрієм Сверстюком для студентів 5 курсу медичного факультету було проведено вебінар на тему «Штучний інтелект та телемедицина як інструмент розвитку клінічного мислення студентів в хірургічній клініці».  Під час заходу було представлено перспективну модель інтеграції технологій штучного інтелекту та телемедицини у навчальний процес, яка планується до впровадження в рамках майбутніх етапів проєкту.

Запропонована модель навчання базується на поєднанні реальної клінічної практики, цифрових технологій та командної аналітичної роботи студентів. Навчальний процес передбачає послідовний цикл клінічного мислення, у якому студент на початковому етапі самостійно проводить комплексне обстеження пацієнта, включаючи збір скарг, анамнезу захворювання та життя, а також виконання фізикального обстеження.

Отримані клінічні дані планується обробляти за допомогою ШІ-сервісу TAYRA (https://www.tayra.ai/), що дасть змогу автоматизувати формування структурованого клінічного резюме та систематизувати інформацію відповідно до сучасних міжнародних підходів.

Сформований цифровий клінічний висновок буде використовуватися як основа для подальшого групового розбору випадку. Інші студенти, не залучаючи автора первинного обстеження, здійснюватимуть незалежний аналіз клінічної ситуації, формуватимуть попередній діагноз, визначатимуть можливі диференційно-діагностичні напрямки та розроблятимуть алгоритм телемедичної консультації.

Такий підхід спрямований на розвиток клінічного мислення, навичок міждисциплінарної комунікації та вміння працювати з цифровими медичними платформами.

Наступний етап моделі передбачає активне використання ШІ-інструментів під час подальшої курації пацієнтів. За допомогою спеціально створених промптів студенти зможуть трансформувати клінічну інформацію у формат професійної доповіді за міжнародним протоколом SBAR, що широко застосовується у сучасній клінічній практиці та телемедицині. Крім того, ШІ-система генеруватиме перелік альтернативних діагнозів, пропонуватиме необхідні додаткові обстеження та допомагатиме моделювати клінічні сценарії з атиповим перебігом захворювань. Під час обговорення викладач виконуватиме роль модератора клінічної дискусії, акцентуючи увагу студентів на логіці диференційної діагностики, аналізі помилок та прийнятті клінічних рішень.

Очікується, що впровадження такої моделі навчання в межах проєкту сприятиме підвищенню якості практичної підготовки студентів, формуванню цифрових компетентностей майбутніх лікарів та адаптації освітнього процесу до сучасних викликів медицини. Поєднання технологій штучного інтелекту, телемедицини та симуляції клінічних консультацій дозволить створити інтерактивне освітнє середовище, орієнтоване на розвиток клінічного мислення, комунікативних навичок і здатності працювати в умовах цифрової трансформації системи охорони здоров’я.

5 травня 2026 року в рамках міжнародного проєкту «Digi-CHange» відбулося представлення наукового досвіду молодих дослідників. Студентки 5-го курсу Софія Берегуляк та Марія Соломахіна, які є активними гуртківцями кафедри медичної інформатики, кафедри загальної хірургії та членкинями Наукового товариства студентів ТНМУ, представили результати своєї роботи у сфері патоморфологічної діагностики. Під науковим керівництвом професора Андрія Сверстюка та доцента Андрія Господарського вони продемонстрували використання сучасних цифрових інструментів при опрацюванні складних медичних даних. Центральною темою дослідження став аналіз особливостей диференціальної діагностики неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона у клініці загальної хірургії. Ці захворювання мають схожу клінічну картину, що часто створює труднощі для ургентних хірургів при постановці точного діагнозу. Головним викликом для студенток стала відсутність єдиного стандарту в описах патоморфологічних висновків після ендоскопічних обстежень. Опрацювання 50 медичних карт вручну потребувало б колосальних часових ресурсів та несло ризик суб’єктивних помилок через різну стилістику написання лікарських звітів.

Для розв’язання даної проблеми, дослідницями та їх науковими керівниками було прийнято рішення залучити штучний інтелект. На першому етапі роботи автори чітко сформулювали власну систему діагностичних критеріїв. Навчений алгоритм ШІ аналізував масиви текстових даних, вишукуючи необхідні маркери в описах. За кожен знайдений критерій система нараховувала відповідну кількість балів (так званих «плюсів»), що дозволило перетворити неструктурований текст у чіткі кількісні показники.

Фінальний етап дослідження проходив із використанням табличного редактора Excel для імпорту результатів аналізу ШІ. Система автоматично маркувала наявність патології цифрою «1» у відповідних стовпчиках, що дало змогу миттєво підрахувати точну кількість пацієнтів із підтвердженим діагнозом. Такий підхід не лише автоматизував рутинну роботу, але й забезпечив високу точність формування груп для наукового дослідження.

Представлений досвід Софії Берегуляк та Марії Соломахіної став яскравим прикладом того, як цифрова трансформація освіти та медицини допомагає студентам виходити на новий рівень наукової діяльності. Використання штучного інтелекту в таких вузьких галузях, як патоморфологія, відкриває широкі перспективи для майбутньої автоматизації діагностичних процесів у системі охорони здоров’я.

Головною метою проєкту «Digi-CHange» є цифровізація медичної навчальної програми та розробка сучасної концепції медичної освіти шляхом досягнення наступних цілей:

1. Реформа навчальної програми спрямована на розвиток концепції цифровізації медичної програми.
2. Розробка лабораторій Digi-CHange у вищих навчальних закладах (ВНЗ) країн-партнерів.
3. Створення мережі Digi-CHange для співпраці між лабораторіями цифрових навичок.
4. Розробка симуляцій на основі штучного інтелекту, спеціально розроблених для медичної навчальної програми.
5. Розробка методологій та інструментів для оцінки компетенцій у сфері цифрової охорони здоров’я.
6. Підвищення обізнаності щодо цифрового здоров’я.

Проєкт зосереджений на реформу медичних та сестринських навчальних програм, щоб вони краще відображали реальну практику охорони здоров’я, де цифрові інструменти, дані та штучний інтелект дедалі більше підтримують прийняття клінічних рішень.

Проєкт Digi-CHange сприяє зміцненню системи охорони здоров’я, підвищенню готовності фахівців до викликів цифрової трансформації та узгодженню освітніх програм з європейськими та глобальними пріоритетами у сфері цифрової охорони здоров’я.

Очікується, що результатом у ТНМУ стане оновлення освітніх програм, створення нових навчальних курсів, а також підвищення ефективності навчального процесу через інтеграцію цифрових інструментів та технологій штучного інтелекту.

Висловлені погляди та думки належать виключно авторам і не обов’язково відображають думку Європейського Союзу. Ні Європейський Союз, ні програма Erasmus+ не несуть за них відповідальності.

Інформацію підготували координатор проєкту Digi-CHange проф. Андрій Сверстюк та доц. Оксана Багрій-Заяць.