Науковці ТНМУ взяли участь у 62-му Конгресі Європейської асоціації з вивчення діабету (EASD 2026)
З 28 вересня по 2 жовтня Мілан став центром світової ендокринології – тут відбулося 62-е щорічне засідання Європейської асоціації з вивчення діабету (EASD 2026). Подія об’єднала понад 16000 учасників з різних куточків світу, які зібралися для обговорення новітніх досягнень у терапії цукрового діабету, боротьбі з ожирінням, застосуванні інсулінів нового покоління та агоністів рецепторів GLP-1/GIP/GCG.
Особливою подією конгресу стало високе визнання здобутків українських науковців, зокрема дослідників Тернопільського національного медичного університету. Під час урочистого відкриття президент EASD, професор Франческо Джорджино, висловив щиру подяку українській команді за виняткову цінність та важливість результатів дослідження генетики цукрового діабету першого типу в Україні.
Попередні результати цієї роботи вже опубліковані у престижному науковому журналі «Diabetologia». Вагомий внесок у реалізацію проєкту зробили його лідери, зокрема професор Тарас Олексик (Prof. Taras Oleksyk) та доктор філософії Христина Щубелька (PhD Christina Shchubelka). Фрагмент цього масштабного дослідження було проведено на базі Тернопільської обласної лікарні науковцями ТНМУ Надією Пасєчко, Веронікою Кульчінською та Тарасом Крицьким.
Сьогодні сучасна діабетологія дуже швидко змінюється. Інкретинова терапія остаточно закріпила свої позиції як комплексний інструмент, який спрямований на зниження глікемії, контроль маси тіла, кардіо- та нефропротекцію, зменшення метаболічних ризиків і покращення довгострокового прогнозу для пацієнтів.
У центрі уваги науковців – ретатрутид, амілінові та комбіновані препарати, які відкривають революційні перспективи у лікуванні ожиріння та цукрового діабету другого типу.
Використання безперервного моніторингу глюкози (CGM) кардинально змінило підхід до оцінки стану пацієнтів, дозволяючи бачити динаміку глюкози у реальному часі.
Системи автоматизованої подачі інсуліну все більше наближають терапію при цукровому діабеті 1 типу до природного фізіологічного контролю.
Інтеграція штучного інтелекту, генетичних досліджень та цифрових технологій прокладає шлях до справді персоналізованої медицини, дозволяючи виявляти ризики на ранніх стадіях і підбирати максимально точну терапію для кожного пацієнта.
Інформацію і світлини надала Надія Пасєчко.