На кафедрі фізіології з основами біоетики та біобезпеки відбувся еколого-краєзнавчий захід «Звитяжне Тернопілля»
7 лютого 2024 року на кафедрі фізіології з основами біоетики та біобезпеки відбувся еколого-краєзнавчий захід «Звитяжне Тернопілля», де студенти кураторської групи ММ-232 (куратор проф. С.Н. Вадзюк) познайомили учасників зібрання із історичними та сучасними пам’ятками своїх маленьких батьківщин.
Студент ММ-232 Руслан Новацький розповідав про рідне село Трибухівці (Чортківський район). Як виявляється, назва населеного пункту походить від ландшафтних особливостей – за переказами приїжджих першими зустрічали в селі три гігантські буки. А згодом «Трибуківці» у зв’язку зі лексичними особливостями вимови українців, схильними до пом’якшення звучання, перетворились в «Трибухівці».
Примітним є те, що перші поселення людей в цій місцевості виникли ще в другій половині неолітичної доби.
Перша письмова згадка датується 1672 роком у щоденнику німецького мандрівника Ульріха фон Вердума, який певний час (1670-1672 рр.) супроводжував у своїх подорожах коронного гетьмана Собєського.
Історія села є цікавою, ним в різні часи володіли освічені і талановиті люди.
Однак у 1939 році в село вступили війська Червоної Армії і розпочалась жорстока колективізація.
З вересня 2016 р с. Трибухівці стало центром обласної територіальної громади.
Наприкінці своєї доповіді було згадано імені полеглих героїв у новітній війні, починаючи з 2014 року… Серед них – трибухівчани Прокопишин Ярослав, Марусяк Ярослав, Березніцький Степан, Дурда Ігор…
Студентка ММ-232 Вікторія Гурей розповіла глядачам про село Вівся.
За легендою першого поселенця зустріла пташка вівсянка, хоча існують і інші версії такої цікавої назви.
Уперше згадка про село з’являється у 1779 році на австрійській військовій мапі.
Події першої світової та польсько-української воєн зачепили і це село.
Наводились факти, що українські вчителі та патріоти були витіснені від роботи, тож навчання велося польською мовою.
З приходом двох нових режимів становище аж ніяк не покращилось: вивозили до Сибіру та розстрілювали цілими родинами, тож багато чоловіків зголосились піти воювати за незалежність України в складі дивізії «Галичина».
На жаль, село і нині продовжує втрачати своїх захисників.
Студент ММ-232 Бугай Євген познайомив із дуже цікавими фактами про рідне село Чортківського району – Більче Золоте. Перша згадка про село датується 482 роком.
Студент ММ-232 Анатолій Гурський завершив зустріч, представивши доповідь про рідне село Пізнанку.
Завершився захід хвилиною мовчання на знак вшанування імен полеглих у національно-визвольній боротьбі минувшини та сьогодення.
Матеріал підготувала доцент кафедри Волотовська Наталія