Психічне здоров’я – важлива складова фізичного здоров’я людини

Асистент кафедри психіатрії, наркології та медичної психології, керівник центру психологічного консультування ТНМУ Тетяна Гусєва зазначила, що психічне здоров’я впливає на наш фізичний стан. Вона звернула увагу на дослідження і прогнози фахівців з приводу того, що психічні проблеми загострюють хронічні захворювання. До прикладу, внаслідок стресу може виникнути неспання, а це виснажує організм. Тому важливо жити і допускати позитивні емоції, тому що це те, що може підтримувати людину і давати їй життєву енергію. Головне  пам’ятати, що адаптація – це не про забування того, що відбувається. 

«Багато людей звертають увагу на те, що інші можуть відпочивати, подорожувати та займатися своїми справами. Проте ми знаємо найголовніше, кожна людина унікальна. Ми ніколи не зможемо самостійно прогнозувати, що зараз відчувають інші та які у них думки. Тому не варто перейматися з цього приводу, адже, можливо, це те, що дає можливість людині триматися в такій ситуації», – зазначила Тетяна Гусєва.

Як не втрачати сили та залишатися стійким до будь-яких несподіванок? Психологиня радить дотримуватися таких порад.

1. Знайти свою підтримку та опору.

Є така вправа: Згадати 5 людей, до яких ви можете зателефонувати тоді, коли потребуєте допомоги. Ці люди – ваша підтримка. Така вправа дасть вам впевненість, що ви не самі і потрібні людям.

2. Навчитися боротися зі стресом.

Для когось це поговорити, для когось прогулятися або побути на самоті. Це щось маленьке, кроки турботи про себе. Це внутрішня опора, яка дає відчуття ґрунту під ногами. Це допоможе впоратися з будь-якою стресовою ситуацією.

3. Завжди мати план Б.

Це також почуття опори. До прикладу, ми довіряємо ЗСУ, але тривожна валіза має бути.

4. Інформаційна гігієна.

Ми не можемо не моніторити, але потрібно моніторити дозовано. Безперервне читання новин змушує нас жити в умовному колі. Ми прокидаємось і читаємо новини, засинаємо і робимо теж саме. А це значно погіршує нашу продуктивність вдень та призводить до неспання вночі. 

5. Ділитися переживаннями.

Переживаннями варто ділитися, проживати це. Бо якщо заморозити, то важко потім вийти з цього.

6. Стійкість.

Ми адаптовуємося до обставин, але маємо залишатися стійкими. Залежність від усіх подій, що відбуваються навколо поглиблює емоційне вигорання і призводить до появи емоційних гойдалок.

7. Знайти прості речі для заспокоєння.

Наприклад, вправи для дихання, музика, медитація. Також можна скористатись спеціальними додатками для заспокоєння або державними програмами, такими як програма ментального здоров’я «Ти як?», ініційована Оленою Зеленською.

Насамкінець Тетяна Гусєва поділилася очікуваннями після війни: «Після війни в українському соціумі буде 20-25% людей з посттравматичним стресовим розладом. Але тривожні розлади, депресії, те,  що було в людині заморожене, розморозиться. Кількість запитів зросте після війни, тому актуальним буде питання психологічної реабілітації. Маємо пам’ятати, що коли ми не справляємося потрібно звернутись до фахівця».

Спілкувалася Олена Гачкевич.