Доцентки ТНМУ взяли участь в Школі позамедичної освіти

У рамках співпраці Україно-Швейцарського проекту та Українського центру охорони здоров’я відбулася Школа позамедичної освіти (UHC), в якій взяли участь Софія Гусак та Ірина Боровик, доцентки Тернопільського медичного національного університету імені І.Горбачевського.

Захід був поділений на три стратегічні сесії: «Системи», «Суспільство» і «Людина», які тривали 3 дні щомісячно кожна.

Дуже насиченою, але й чітко структурованою була програма заходу, яка передбачала домашні і групові завдання, роботу з кейсами в малих групах, читанку, багато дискусій і взаємодії. Авторитетні та харизматичні спікери з надзвичайно цікавими та актуальними темами, що логічно доповнювали одна одну, а ще діалог та взаємодія з колегами, медичними освітянами з різних куточків України: Харків, Запоріжжя, Дніпро, Одеса, Київ, Львів, Івано-Франківськ, Рівне, Житомир, Тернопіль творили незабутню атмосферу «Школи».

Першу сесію урочисто відкрив Сергій Квіт,президент Національного університету «Києво-Могилянська Академія» з доповіддю «Освіта як здатність, відповідальність і потреба».

Продовжив сесію Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC) та один з архітекторів реформи фінансування охорони здоров’я в Україні, в минулому заступник Міністра охорони здоров’я методично та глибоко розкрив питання систем охорони здоров’я (нарешті ми в цьому розібрались).

Далі Олександр Лінчевський – головний медичний директор мережі «Добробут», хірург військово-медичного управління СБУ розповів про медичну освіту, а Євген Глібовицький – експерт з довгострокових стратегій представив доповідь на тему «Особливості відносин між громадянином і державою в Україні та їхній вплив на формування довіри». Сучасний погляд на питання політичної філософії здоров’я представив експерт у сфері реформи державної служби та органів юстиції Андрій Вишневський.

Багато інформації, дискусій, питань, групової взаємодії, рефлексій. Першу сесію закрито.

13-15 червня учасники «Школи» приїхали у Львів, щоб продовжити навчання. Друга сесія була присвячена світоглядним речам, філософії і пошуках сенсу життя. Святослав Мотрен, викладач УКУ, представив складну і глибоку тему «Політична філософія».

Родзинкою сесії став виступ Мирослава Мариновича, відомого українського громадського діяча, члена-засновника Української Гельсінської групи, дисидента і політв’язня. «Особливості української ідентичності й націєтворення» – так звучала його доповідь. «Моральна гемофілія», «отаманщина», «мережевість ідентичності», «єдність у багатоманітті» – ключові поняття, які було докладно розглянуто.

Весь наступний день ми працювали над етикою і лідерством на авторському курсі Матвія Хренова, співзасновника Українського центру охорони здоров’я, радника міністра охорони здоров’я України (2018-2020 рр.), радника голови Національної служби охорони здоров’я України (2020-2021 рр.)

Ця сесія всім також запам’яталась зустріччю з Андрієм Любкою, письменником, романістом, волонтером. Він презентував доповідь за однойменною книгою «Свій-чужий. В пошуках варварів».

Багато вражень залишилось в учасників заходу після відвідин яскравої і незабутньої «Я галереї», мистецького проекту Павла Гудімова.

Заключна сесія «Школи позамедичної освіти» відбулась 11-13 липня за межами міста, у затишній локації «Бухта вікінгів», де атмосфера максимально сприяла фокусуванню на людині. Куратор третьої сесії, Наталія Рябцева, співзасновниця UHC, викладачка Школи управління в охороні здоров’я НаУКМА, заступниця голови НСЗУ (2019-2020 р.р.), керівниця офісу впровадження реформи фінансування охорони здоров’я в МОЗ (2017-2019 р.р.) забезпечила атмосферу легкості та цікавості.

Цікаву тему «Еволюція мислення, лідерства та менеджменту» презентував Валерій Пекар, громадський діяч, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, а також бізнес-школи Українського католицького університету. Презентація ґрунтувалась на книзі Валерія «Різнобарвний менеджмент».

Незабутньою на цій сесії була доповідь о. Павла Худа, священика УГКЦ, заступника декана факультету суспільних наук УКУ «Етика прийняття рішень». Здається, що стільки етичних дилем ми ще ніколи не вирішували. Дискусії про добро і зло, про те, чому добрі люди інколи роблять погані речі заставляли кожного зануритись у філософські роздуми.

Як завжди, сесії були наповненні читанням, обговоренням прочитаного, але цього разу нашу взаємодію координувала Богдана Неборак, українська журналістка, юристка, культурна менеджерка, літературознавиця, ведуча подкасту «Наразі без назви».

А обговорювали ми оповідання української письменниці Таня Малярчук «Жаби в морі», написане німецькою мовою, за яке авторка отримала австрійську літературну премію імені Інгеборг Бахман (2018), фрагмент твору «Бахмут» Мирослава Лаюка, «Встигнути пожити» (про те, як їжа, література й історія кажуть про те саме) та Сюзан Зонтаґ «Хвороба як метафора». Рекомендуємо!

Наші основні підсумкові рефлексії:

мета освіти – створити середовище, здатне до самовідтворення
університет – це майданчик для дискусій
людяність як здатність мислити
історія – вчителька життя
в часи турбулентності найбільша небезпека інерційне мислення вчорашнього дня
в основі трансформації – зміна цінностей
етика – це про стиль життя
кожна людина сама несе відповідальність, яке у неї обличчя після 40 років (Валерій Пекар)
неможливо насильно зробити всіх однаково щасливими.

Інформацію і світлини надали Софія Гусак та Ірина Боровик.