Науковець ТНМУ взяла участь у міжнародній науковій конференції «Renal Disease in Diabetes and Obesity (ERA 2024)»
21-26 листопада 2024 року завідувач кафедри внутрішньої медицини №3 Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського взяла участь у міжнародній науковій конференції під егідою Європейської ниркової Асоціації «Renal Disease in Diabetes and Obesity (ERA 2024)», яка відбулася в місті Гарачіко (Іспанія).

Зважаючи на широку розповсюдженість цукрового діабету, ожиріння і хронічної хвороби нирок протягом останніх 3 років проводяться масштабні дослідження, присвячені цій проблемі, зокрема в рамках проекту Європейської асоціації нефрологів Diabetes, Obesity and Chronic Renal Disease (DOKI project). Цьогоріч головні напрямки, які висвітлювалися на міжнародній конференції, стосувалися новітніх досліджень патогенезу цієї недуги. Проводились підсумкові засідання, присвячені проблемам вікових, гендерних особливостей формування хронічної хвороби нирок, цукрового діабету, ожиріння. Згідно з основними завданнями заходу, було виконано участь у засіданнях, присвячених гендерним особливостям формування хронічної хвороби нирок на тлі цукрового діабету і ожиріння; генетичним факторам, а також факторам гестації, зовнішнього середовища, харчування, які є ключовими у закладанні кількості функціонуючих нефронів протягом усього наступного життя. Представлені сучасні неінвазивні та міні інвазивні методики оцінки кількості нефронів на моделях в умовах експерименту, патоморфології та клініки. Визначено роль запальних механізмів у розвитку синдрому передчасного старіння, та пришвидшеного апоптозу, втрати кількості функціонуючих нефронів. Представлена концепція «inflammaging», яка відображає роль хронічного запалення в реалізації токсичних ефектів на нефрон через лейкоцитарну активацію, ендотеліальну дисфункцію, проліферацію гладенько-м’язових клітин, акцерований апоптоз, формування фіброзу, інсулінорезистентності, та розвитку нефросклерозу.

Щодо діабетичної хвороби нирок були визначені фактори виникнення ураження нирок в експерименті та на тваринних моделях. Представлені дані дослідження прижиттєвої біопсії і визначено фактори розвитку різних типів ураження нирок при цукровому діабеті. Визначено позитивні ниркові та серцево-судинні ефекти SGLT-2 інгібіторів, GLP-1 агоністів і DPP-IV при діабетичній хворобі нирок. Визначено роль ожиріння у виникненні діабетичної хвороби нирок. Наголошено на необхідності корекції дисліпідемії, неалкогольного стеатогепатиту в кардіоренальних хворих, адекватному застосуванні статинів, омега-3 жирних кислот для попередження ураження серцево-судинної системи у хворих на ХХН. Доведено, що гіпертригліцеридемія є незалежним кардіоваскулярним фактором ризику при метаболічному синдромі.

Акцентовано увагу на ролі дисліпідемії, зокрема гіпертригліцеридемії та гіперхолестиролемії як ключових факторів ураження нирок при ожирінні. Представлені дані патоморфолоігних епідеміологічних досліджень, де встановлено, що основною формою ураження нирок при ожирінні і цукровому діабеті є фокальний сегментарний гломерулосклероз та Ig A нефропатія. Доведена роль феномену гіперфільтації як ключового фактора розвитку гломерулосклерозу. Доведена необхідність визначення альбумінурії за співвідношенням альбуміну до креатиніну сечі та рШКФ як важливих факторів скринінгу на хронічну хворобу нирок у всіх хворих з метаболічним синдромом, ожирінням і цукровим діабетом.

Зазначений захід є зразком фундаментального, системного, інтегративного підходу до розв’язання проблеми ХХН і впровадження нових лікувальних стратегій та розвитку персоналізованої медицини.
Надзвичайно теплою була зустріч та обговорення перспектив майбутніх досліджень з колегами з Іспанії, Данії Аргентини і інших країн та їх щира підтримка України у боротьбі з агресором.
Мартинюк Лілія Петрівна, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини № 3.