На кафедрі фізіології з основами біоетики та біобезпеки відбувся еколого-краєзнавчий захід, присвячений Рівненщині
Традиційний еколого-краєзнавчий захід, цього разу присвячений Рівненщині, на кафедрі фізіології з основами біоетики та біобезпеки провели напередодні 110 річниці бою на горі Маківці.
«29 квітня минає 110 років відтоді, як розпочалась легендарна битва на горі Маківці» – такими словами розпочав зустріч із студентами кураторських груп завідувач кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки Степан Несторович Вадзюк. Зустріч була присвячена вшануванню події, яка має виняткове значення в історії боротьби за незалежність України на початку ХХ століття. Бій тривав до 4 травня 1915 року. Це не лише епізод Першої світової війни – це символ героїзму, патріотизму та національного пробудження.
Учасниками цієї битви стали Українські січові стрільці – перше українське військове формування XX століття, сформоване в лавах австро-угорської армії. Молоді добровольці, більшість з яких були студентами, вчителями, митцями, свідомими інтелігентами, об’єднані ідеєю боротьби за українську державність, отримали перше бойове хрещення на горі Маківка, поблизу Славська в Карпатах.
29 квітня по 4 травня 1915 року вони стримували потужний наступ значно переважаючих сил Російської імператорської армії. Завдяки стратегії, мужності та неймовірній згуртованості, стрільці не лише вистояли, а й зірвали прорив ворога через карпатський фронт. Ця битва показала, що українці здатні на організований, дисциплінований спротив і готові зі зброєю в руках захищати свою ідентичність. У той момент на фронті народжувалася нова національна свідомість. Ворог побачив силу духу, яку не можна придушити ні вогнем, ні кількісною перевагою.
Як зазначив Степан Несторович, пам’ять про героїзм стрільців на Маківці закарбувалася не лише в історичних джерелах, а й у стрілецьких піснях – живому голосі нації. Особливо глибоко вона прозвучала в популярній того часу пісні, де є такі слова:
«… у боротьбі страшній
Ішов на брата брат…».
Ці рядки засвідчили болючу рану українського народу – у тогочассі зіткнулись у бою українці, що належали до Австро-Угорської імперії, та мобілізовані вояки із східних областей України.
Не менш символічною є легендарна «Ой у лузі червона калина», яка хоч і не описує конкретно Маківку, але стала духовним гімном січових стрільців та символом українського визвольного руху.
Друга половина зустрічі з кураторськими групами була наповнена доповіддю студентів ММ-216 Кітовського Олександра про рідне міста – Рівне,
а також студентки ММ-216 Дарини Горшкової про рідне місто Дубно.
На завершення студентка ММ-217 Софія Котик поділилась із присутніми враженнями від прочитання газети «Україна молода»: «Сьогодні хочу розповісти про декілька важливих і натхненних подій, які висвітлюються у випуску газети «Україна молода»:
На Черкащині активно підтримують наших захисників: звідти було відправлено технічну допомогу на суму понад 19 мільйонів гривень. Це вагомий внесок у спільну справу нашої перемоги, який свідчить про небайдужість та згуртованість українців.
Також в Україні з’явився новий додаток, який дає можливість стати господарем тваринки з притулку буквально в один клік. Це важлива ініціатива, яка допомагає безпритульним тваринам знайти люблячі домівки та популяризує культуру відповідального ставлення до братів наших менших. Окрема увага приділяється особистості священника, який має характер справжнього бійця. Його молитви підтримують наших воїнів духовно, а особисто він займається волонтерською діяльністю, допомагаючи армії не лише словом, а й ділом.
У Конотопі відбулася презентація нової збірки віршів загиблого воїна Артема Довгополого під назвою «Я став би корінням». Ця книга є надзвичайно чутливою і емоційною, в ній відчувається глибокий біль, патріотизм та жага до життя. Вона є символом незламності українського духу. Не менш важливою новиною є спортивне досягнення: жіноча збірна України з тенісу пробилася до фіналу у боротьбі за Кубок Біллі Джин Кінг. Це велика гордість для нашої країни й приклад того, як українки на спортивній арені демонструють волю до перемоги.
Кожна з цих подій свідчить про те, що українці – сильна, співчутлива та незламна нація, здатна підтримувати одне одного в найскладніші часи.
Як підсумував завідувач кафедри, сьогодні, коли ми знову переживаємо часи випробувань і мусимо відстоювати незалежність, досвід стрільців Маківки є не лише історичним фактом, а джерелом натхнення й моральної сили. Їхній приклад – це нагадування, що історію творять люди з чіткою метою і глибоким розумінням свого обов’язку перед народом. Тож вивчаймо, пам’ятаймо й бережімо нашу історію і нашу землю – не лише як сторінку з підручника, а як ключ до нашої гідності й майбутнього.
Матеріал підготувала доцент кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки Волотовська Наталія.