Меню Закрити

Студент першого курсу медичного факультету став переможцем конкурсу на здобуття стипендії професора Богдана Бойчука

Тернопільський національний медичний університет імені І.Горбачевського нещодавно оголошував конкурс на здобуття стипендії професора Богдана Бойчука, який був випускником ТНМУ 1986 року, а згодом завідувачем кафедри біології, завідувачем кафедри загальної гігієни та екології. З 2002 року він проживав у Торонто (Канада) і був щирим патріотом України. З метою вшанування світлої пам’яті професора родина започаткувала іменну стипендію для першокурсників рідного йому університету.

Для участі у конкурсі потрібно було до 20 вересня 2025 року подати написане особисто есе, власноруч заповнену анкету, мати спортивні, культурні, волонтерські, наукові, громадські досягнення.

Після отримання заявок на отримання стипендії спеціальна комісія визначила переможця.  Ним став першокурсник ТНМУ (ММ-110) Сергій Новосад. Його есе найбільше вразило членів комісії (текст есе публікуємо нижче).

Вітаємо Сергія з перемогою і бажаємо успішного навчання, повноцінної реалізації в ТНМУ!

«Вітаю, я Сергій Сергійович Новосад. Студент ТНМУ, родом з Львівської області, міста Броди. Навчався в Бродівській школі №2, де вивчав німецьку та поглиблено вчив англійську. Протягом навчання отримував відмінні оцінки та закінчив школу з таким ж відмінним результатом.

Ще з дитинства цікавився біологією та медициною – і мій вибір професії був для мене очевидним вже багато років. Я не завжди розумів чи знав все, але саме щоб знати більше та втілювати ці знання на практиці, вступив до медичного університету.

Ріс у сім’ї військовослужбовця. Мій батько був офіцером авіації і загинув два роки тому. В його постаті я завжди бачив приклад людини, яка допомагає іншим та працює заради  України.  Тож хоч я і не пішов по його слідам і не обрав шлях військового, я все ще хочу захищати українців. Якщо не на фронті військовому, то на медичному. І наразі я розумію, що лікарі потрібні Україні,як ніколи.

Я цілеспрямовано йду до своєї мети та вірю, що зможу стати достойним лікарем чи вченим. Будучи вірним своїм принципам, я не планую сходити з цієї стежки і вважаю, що ця стипендія допомогла б мені в досягненні моїх планів та виконанні обіцянок,які я дав собі та батьку, хоч він зараз не поруч».