На кафедрі фізіології з біоетикою та біобезпекою відбувся захід «Черкаси: виклики історії та сьогодення»

На кафедрі фізіології з біоетикою відбувся еколого-краєзнавчий захід, присвячений Черкащині – краю, який зростив Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького. Звідси походять роди Михайла Грушевського, павла Скоропадського, Вячеслава Чорновола та багатьох інших, знакових в історії України осіб.

Першу доповідь підготував уродженець Черкас Максим Петухов (ММ-233).

Черкаси – місто з глибоким історичним корінням і водночас сучасний культурний центр України. Його було засновано в середині XIV століття як фортецю для захисту південних рубежів. Згодом місто стало важливим торговельним і ремісничим осередком, а у XV–XVII століттях відігравало значну роль у козацькій історії та визвольній боротьбі українського народу. Офіційним роком заснування Черкас вважають 1286 рік.

Архітектурна спадщина міста поєднує різні епохи й стилі. Окрасою Черкас є Палац Щербини (нині Палац одружень) – вишукана будівля кінця ХІХ століття, що за свою історію виконувала різні функції та зберегла свою велич після реставрацій. Не менш відомою пам’яткою є колишній готель «Слов’янський», або Блакитний палац, зведений у стилі модерн із казковими архітектурними елементами. Серед духовних споруд вирізняється Свято-Михайлівський кафедральний собор – один із найвеличніших храмів України.

Серед знаменитих уродженців Черкащини згадувалиписьменників Тараса Шевченка та Івана Нечуй-Левицького, силач зі світовим ім’ям Василь Піддубний, а також видатний патріот і український політичний лідер В’ячеслав Чорновіл.

Черкаси відомі своїми зеленими зонами та мальовничими краєвидами. Парк «Сосновий Бір», Долина троянд і набережна Дніпра створюють унікальний природний ландшафт міста. Саме Дніпро історично був важливою транспортною артерією, що сприяла розвитку торгівлі й сполученню з іншими регіонами.

Цікавим культурним осередком є єдиний в Україні музей однієї книги – «Кобзаря» Тараса Шевченка, розташований у будинку братів Цибульських, де свого часу перебував сам поет.

Черкаси здавна мають козацькі традиції, а сьогодні їх продовжують сучасні воїни – військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії та інших підрозділів сил оборони.

Наприкінці доповіді, Максим згадав імена черкасців, які віддали своє життя за незалежність і територіальну цілісність держави. На жаль, серед них поліг і його батько Олександр Петухов. Це приклади справжнього героїзму, відданості присязі та любові до Батьківщини. Кожна історія – це не лише факт біографії, а й нагадування про високу ціну свободи…

Доповідь «Сміливе місто Сміла» підготував Ярослав Озерянський (ММ-220).

Сміла – місто з глибокими історичними коренями та виразним характером. За легендою, свою назву воно отримало на честь відважної дівчини, яка врятувала козаків, провівши їх через болота, – ця історія й сьогодні символізує сміливість і незламність місцевих жителів.

У ХІХ столітті Сміла стала важливим залізничним вузлом України. Станція імені Тараса Шевченка перетворила місто на потужний транспортний центр, що сприяв економічному зростанню та розвитку промисловості. Саме залізниця визначила роль Сміли як стратегічного логістичного осередку держави.

Архітектурною окрасою міста є костел Успіння Пресвятої Діви Марії – пам’ятка початку ХХ століття, яка поєднує неоготичні риси та модерні елементи. Він є не лише духовним центром, а й важливою історичною домінантою міського простору.

Сучасна Сміла зберігає промисловий потенціал, розвиваючи виробництво, логістику та агропромисловий сектор. Водночас місто активно інвестує в освіту та культуру: технікуми, заклади позашкільної освіти, будинки культури й творчі колективи формують активне та свідоме суспільство.

Згадуючи лютий 2022 року, того зловісного дня Сміла прокинулася від вибухів. Удар по району Загребля став болісним випробуванням для громади. Місто миттєво відчуло на собі наслідки повномасштабної війни: залізничний вузол став точкою евакуації тисяч людей, які прямували на захід України. Попри страх і руйнування, жителі об’єдналися – допомагали постраждалим, організовували волонтерську підтримку, приймали вимушених переселенців. Цей період став свідченням стійкості, взаємної підтримки та справжньої сміливості смілян.

Доповідь – Бровко Влади (ММ-220) – була происвячена уманському краю.

Перші письмові згадки про Умань датуються 1616 роком. У козацьку добу місто стало важливим форпостом і центром козацького полку. Особливо драматичним епізодом історії стала Коліївщина 1768 року – повстання під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти, яке залишило глибокий слід у національній пам’яті та знайшло відображення у творчості Тараса Шевченка.

Новий етап розвитку пов’язаний з епохою Потоцьких. Саме тоді наприкінці XVIII століття було створено перлину європейського садово-паркового мистецтва – «Софіївку», засновану Станіславом Потоцьким у 1796 році. Парк із продуманою системою водойм, античними скульптурами та архітектурними композиціями став символом Умані та її культурного статусу.

Уманщина дала Україні визначних державних діячів. Із цим краєм пов’язане ім’я гетьмана Лівобережної України Івана Скоропадського. Його нащадок – Павло Скоропадський, народжений в Умані, згодом очолив Українську Державу у 1918 році, ставши гетьманом і продовжувачем державницької традиції.

Це земля, пов’язана з ім’ям Михайла Грушевського – видатного історика, голови Центральної Ради, фактично, першого Президента тУкраїнт, та одного з творців української державності початку ХХ століття. Уманщина також є батьківщиною поета-шістдесятника Василя Симоненка – голосу правди й національної гідності.

У новітній історії край також має своїх героїв. Уманчанин Ростислав Левененко – військовий льотчик, який здійснив понад сотню бойових вильотів, демонструючи мужність і професіоналізм у захисті держави.

Нині це край із населенням близько 80 тисяч мешканців у громаді, де поєднуються риси міського життя й традиції навколишніх сіл. Умань є адміністративним і культурним центром регіону, важливим освітнім осередком Черкащини. Місто має розвинену харчову, медичну та будівельну галузі, а також вагоме значення як туристичний центр завдяки історико-архітектурній спадщині та дендропарку «Софіївка».

Як зазначив завідувач кафедри фізіології з біоетикою професор Степан Вадзюк, «Варто згадати родину Симиренків– відомих українських промисловців і меценатів, які походили з Черкащини. Найбільш знаними представниками були Платон і Левко Симиренки – засновники потужного цукрового виробництва та активні діячі українського національного руху. Вони підтримували розвиток культури, освіти й науки, фінансували видання українських книг і сприяли творчості Тараса Шевченка. Родина Симиренків стала символом поєднання підприємництва, меценатства та патріотизму в історії краю».

Матеріал підготувала доцент кафедри фізіології з біоетикою Наталія Волотовська.