Міністр охорони здоров’я України представив новообраного ректора ТНМУ

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко 17 березня 2026 року перебував з робочим візитом у Тернополі, під час якого представив колективу Тернопільського національного медичного університету та громадськості Тернопільської області новопризначеного ректора, професора Петра Лихацького. Він також поспілкувався з колективом ТНМУ, відповів на запитання викладачів і студентів та обговорив актуальні виклики й перспективи розвитку медичної освіти.

За майбутнє університету відповідальність несе увесь колектив

«Не вперше я в Тернопільському медичному університеті, але сьогодні мені особисто приємно тут бути. Маю нагоду офіційно представити новообраного ректора. Новий ректор – це погляд в майбутнє. Саме про погляд у майбутнє я хочу поговорити сьогодні з вами і визначити ключові пріоритети роботи та розвитку медичного університету. Перед цим я висловлюю подяку команді університету і попередньому ректору Михайлу Корді, який провів вищий навчальний заклад до лідерських позицій в медичній освіті України. Коли ми говоримо про майбутнє, то ви організували демократичні вибори і віддали свої голоси за Петра Лихацького, який пройшов усі належні перевірки і отримав в лютому цього року контракт. Упродовж наступних п’яти років він буде ректором Тернопільського національного медичного університету. Тепер я хочу звернутися до команди. Ви обрали ректора і це не означає, що ви переклали на нього всю відповідальність за розвиток медичного університету. Упродовж перших трьох місяців він повинен розробити стратегію розвитку університету і представити його міністерству охорони здоров’я України. Ми розуміємо, що ректор не повинен писати це сам, ви повинні командою вирішите те, яке майбутнє буде в університету у найближчі п’ять років. Я неодноразово говорив, що майбутнє університету, це відповідна кількість здобувачів освіти, а це не менше 5 тисяч на найближчі п’ять років. Інший індикатор – здобувач освіти повинен мати клінічну практику з перших курсів навчання, тому питання університетської лікарні це те, без чого не буде медичного університету», – наголосив Віктор Кирилович.

Він висловив сподівання, що керівництво області, міста підтримає ТНМУ у створенні університетської лікарні. Міністр додав, що «ми рухаємося до членства в ЄС. В нас є приклад експериментального проекту у Львові, який вже має позитивні результати. Клінічні бази повинні бути консолідованими і повинне бути чітке розуміння того, що там відбуватиметься. Я хочу, щоб ці клінічні бази ставали острівцем, де будуть освіта, практика і наука. Університети повинні бути базами для всіх клінічних досліджень, випробувань, апробації інноваційних методів, які впроваджуються в Україні. Я хотів, щоб в Тернополі з’явився центр ментального здоров’я для медичних працівників. Університет має чудову базу – навчально-оздоровчий комплекс «Червона калина», який потенційно можна трансформувати у такий центр. Є вже певні напрацювання і готовність міністерства зробити цю базу тут. І на цій основі ми можемо запустити додаткові клінічні практики для усіх працівників, які здобувають освіту. Цю базу потрібно зробити центром передового досвіду для України та інших країн. Ми повинні робити заклади, які будуть найкращими у Східній Європі для того, щоб гідно конкурувати з іншими університетами та закладами охорони здоров’я, коли відкриваються кордони. Нам потрібно вирішити й низку інших проблем У нас вдвічі впала кількість здобувачів освіти, є велика проблема з кадрами в системі охорони здоров’я. Розвиток медсестринського бакалаврату – це також одне з завдань, яке я ставлю перед медичними університетами. Окремими завданнями є розвиток симуляційних центрів. В Тернополі непоганий симуляційний центр, але треба його розвивати і вдосконалювати, бо симуляційна медицина виходить сьогодні на зовсім інші рівні. Дякую Тернопільському медичному університету, адже ваші працівники входять до робочої групи з розвитку симуляційних центрів в галузі охорони здоров’я».  

Ще одним з ключових аспектів, на думку Віктора Ляшка, є залучення молоді до прийняття управлінських рішень. Він вважає, що повинен бути діалог між викладачами і студентами, щоб приймати спільні рішення, яким чином ліпше побудувати навчальний процес. Також міністр вважає, що головним акцентом університету є самонавчання, отримання консультацій від викладача, якому довіряють, тобто це побудова партнерських взаємовідносин.

ТНМУ як інноваційний центр медичної освіти та науки європейського рівня

Ректор Тернопільського медуніверситету Петро Лихацький наголосив на тому, що «стратегічними планами розвитку є перетворення ТНМУ в інноваційний центр медичної освіти та науки європейського рівня. Основне наше завдання – це виховання висококваліфікованих фахівців, які готові інтегруватися в медичну галузі міста, області, України. Практична складова освітнього процесу покладена на розширення спроможностей центру симуляційного навчання, організації ОСКІ, що дає можливості за допомогою симуляційних сценаріїв кожному студенту опанувати і відпрацювати практичні навички в умовах наближених до реальних. Ми розуміємо, що в нас є багато викликів сьогодні, тому нам потрібно підсилювати нашу клінічну підготовку. Відповідно стратегічним напрямком є тісна співпраця з закладами охорони здоров’я міста та області, розширення співпраці з лікарнями за межами нашої області. Ми маємо налагоджену співпрацю з усіма лікарнями нашого міста. Чимало наших викладачів є штатними працівниками певних відділень у закладах охорони здоров’я міського та обласного рівнів. Ми започаткували і розвиваємо наші клінічні бази. Насамперед це стосується стоматологічного відділення, яке є нашим структурним підрозділом. У нас діють два пакети НСЗУ №66 і №67. Окрім того, функціонують ще два клінічні підрозділи – це Центр ментального здоров’я (пакет НСЗУ №72) та Центр первинної медичної допомоги (пакет НСЗУ №1). Наука є невід’ємною часткою діяльності університету. Ми будемо докладати всіх зусиль, щоб і далі бути в лідерах у міжнародних рейтингах, бути учасниками програм «Горизонт», «Еразмус+», DAAD та інших. Наші викладачі, беручи участь у міжнародних академічних обмінах і стажуваннях, отримують безцінний досвід, який ми імплементуємо у навчальний процес нашого університету. Ми впроваджуємо нові напрямки підготовки, зокрема «Протезування-ортезування», «Клінічна психологія» та інші. Шановна академічна спільното, дякую кожному з вас за плідну вашу роботу і тісну співпрацю. Ми всі віримо у майбутнє Тернопільського національного медичного університету імені Івана Яковича Горбачевського!».

Україна як плацдарм інновацій

Голова Тернопільської обласної військової адміністрації Тарас Пастух звернув увагу на те, всі ми перебуваємо у нетрадиційній для всього світу ситуації, коли трансформація в медичній галузі відбувається під час повномасштабної війни за нашу незалежність і суверенітет. За його словами, наші сили оборони показали, як під час війни можна трансформувати армію і своїм досвідом уже ділитися зі світом, а не очікувати на допомогу. «Той самий шлях зараз проходить медицина, адже лікарі мають величезне навантаження, бо вони рятують життя військових і стикаються зі складними травмами, пораненнями, величезною кількістю операцій, боротьбою з інфекціями. Такого досвіду сьогодні не має жодна країна. Саме на нього буде величезний запит в студентів, які готові будуть приїжджати з інших країн. Щоб університет мав гідну клінічну базу – це також для нас пріоритет як для влади обласного рівня», – підсумував Тарас Пастух.

Запитання від викладачів і студентів

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко відповів на запитання студентів та викладачів ТНМУ.

Голова Наукового товариства студентів Вікторія Мірошник запитала про особливості цьогорічного розподілу в інтернатуру.

Віктор Ляшко зазначив, що з минулого року запроваджено електронний розподіл до інтернатури для випускників медичних університетів. Це був довгий шлях для того, щоб всі процедури були максимально прозорими. «Ми зробили опитування випускників. Результати опрацьованих відповідей показали, що великий відсоток респондентів задоволені новим розподілом до інтернатури. Сьогодні ключовим є запит до формування рейтингу, який ми будемо переглядати. Але над цим повинна працювати вся університетська спільнота і давати свої пропозиції. Головним нововведенням на розподілі буде акцентування на тих вакансіях, за які держава дає додаткові бонуси. Якщо ви обираєте місце для своєї подальшої лікарської діяльності у сільській місцевості, то вам держава виділить 200 тисяч гривень для облаштування свого життя. Вам потрібно підписати контракт з умовою роботи не менше трьох років на цьому робочому місці. Також перевага надаватиметься тим вакансіям, які будуть надходити від лікувальних закладів, яким держава дозволяє купувати житло за кошти державного бюджету для надання його спеціалістам, які потрібні у тому чи іншому регіоні, районі чи населеному пункті. Цього року у нас передбачено як мінімум 100 мільйонів гривень для придбання житла для молодих спеціалістів і фахівців дефіцитних спеціальностей. Спільно з Молодіжною радою МОЗ вивчило основні аспекти, які мотивують молодих спеціалістів працювати в галузі охорони здоров’я. Визначено основних п’ятнадцять пунктів, над якими ми працюємо. Нас приємно здивувало те, що не завжди заробітна плата є головним пріоритетом, а насправді молодь цікавить багато інших мотиваційних речей», – поділився своїми думками Віктор Кирилович.

Представник лікувального відділу ТНМУ Андрій Продан запитав про майбутнє клінічних кафедр, які розташовані на різних лікувальних базах, адже неможливо всі спеціальності інтегрувати виключно в одному закладі охорони здоров’я.

«Ми розуміємо, що створити багатопрофільну університетську лікарню, яка цілком закриє всі напрямки для клінічних кафедр в одному місці, є процесом не п’ятирічного періоду, а значно довшого часу. Щодо клінічних баз, то вони не повинні розпорошуватися під кожного професора окремо. У нас вже є напрацювання щодо створення наказу про клінічні бази. Сьогодні відбуваються дискусії щодо цього, згодом ми проект наказу виставимо на громадське обговорення», – відповів на запитання міністр.

Завідувачка кафедри фармакології з клінічною фармакологією, професорка Олександра Олещук поцікавилася ситуацією щодо розвитку доклінічних досліджень і перспективами створення незалежної агенції з оцінки медичних технологій.

«Якщо говоримо про розвиток фармації і фармацевтичної освіти, тТо ми побачили великий недобір вступників у 2025 році. Фармацевтична спільнота пов’язала це виключно з тим, що з’явилися вимоги 150 балів з НМТ для вступу на фармацевтичну спеціальність. Я вважаю, що фармацевтична освіта повинна бути корпоратизована. Я пропонував створити хоч один корпоративний фармацевтичний університет хоча би на базі нашого Харківського фармацевтичного університету. Звертався з тим, щоб напрацьовували зміни і до законодавства, щоб контрольний пакет акцій такого закладу належав державі. Це відповідатиме всім принципам того, що відбувається в розвинених країнах світу. Замовником на випускників фармацевтичних спеціальностей є виробники лікарських засобів, фармацевтичні компанії і т.д. Ми би, як держава, забезпечували свою потребу в клінічних фармацевтах, фармацевтах в закладах охорони здоров’я і не тільки, а фармацевтичні компанії мали би необхідну кількість потрібних їм спеціалістів. На жаль, цей процес в країні триває важко і повільно. Коли буде вирішено питання, в яких університетах зберігати фармацевтичні факультети, тоді будемо говорити про те, щоб у них устатковувати лабораторії з до клінічних досліджень», – зазначив Віктор Ляшко.

Міністр охорони здоров’я щодо ситуації з оцінкою медичних технологій сказав, що з 1 січня  2027 року запрацює окремий орган державного контролю за якістю і безпечністю лікарських засобів – «Українська фармацевтична агенція». За його словами, оцінка медичних технологій буде окремою інституцією, яка стане ключовою в подальшому для лікарських засобів в державних закупівлях, а також партнером, який допомагатиме закладам охорони здоров’я визначати ті лікарські засоби і медичні вироби, які підлягають закупівлі і т.д.

Протезування як важлива галузь

Після зустрічі з колективом ТНМУ Віктор Ляшко продовжив свій робочий візит у форматі закритого обговорення актуальних питань з розвитку реабілітації. Ректор ТНМУ Петро Лихацький зазначив, що в нашому університеті упродовж двох років реалізовується освітньо-професійна програма за другим магістерським рівнем «Протезування-ортезування». Ключові аспекти освітньої діяльності і клінічних практик з цієї програми присутнім представив проректор з науково-педагогічної роботи – професор Аркадій Шульгай.

Віктор Ляшко зазначив, що вражений напрацюваннями ТНМУ і  подякував колективу нашого університету за те, що свого часу відгукнувся на пропозицію Міністерства охорони здоров’я і став одним з чотирьох університетів, які започаткували програму підготовки протезистів-ортезистів. «Всі ми розуміємо, що повномасштабне вторгнення спричинило велику кількість ампутацій серед військових і цивільних осіб. Окрім того, в нас до цього була велика кількість людей з ампутаціями через різні травми, патологічні та ендокринні захворювання. Коли ж мова зайшла про те, що в мультидисциплінарну команду повинен входити також протезист-ортезист, ми зрозуміли, що кваліфікованих кадрів не вистачає і всі вони поза державною системою. Нам важливо, щоб заклади охорони здоров’я, які працюють з ампутаціями, мають потужні реабілітаційні відділення, є центрами досконалості, мали свої протезні майстерні і достатньо фахівців», сказав на завершення Віктор Кирилович.

Наприкінці зустрічі було підписано меморандум про співпрацю з представниками іноземних медичних інституцій, який відкриває нові можливості для розвитку медичної освіти, науки. Це наміри щодо консолідації зусиль для створення центру протезування та ортопедії на базі Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні.

Прессекретар ТНМУ Яніна Чайківська.

Світлини автора.