На базі Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського відбулася традиційна Всеукраїнська науково-практична конференція «Довкілля і здоров’я».
Відкрив захід і привітав його учасників Степан Вадзюк, завідувач кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки ТНМУ, професор, голова Тернопільської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, зауваживши, що конференція «Довкілля і здоров’я» – традиційна й цього року відбувається, попри навіть війну.
«Цьогорічну конференцію ми присвячуємо 25-річчю Всеукраїнської екологічної ліги, – сказав Степан Вадзюк. – Власне, саме вона була ініціатором створення й проведення таких зібрань. Мета такого форуму – поєднати зусилля громадськості, науковців і представників влади для розв’язання тих чи інших екологічних проблем. Варто зауважити, що впродовж років організація здобула авторитет не лише в Україні, а й за її межами. На місцях ми також намагаємося це реноме підтримувати».
Вітальне слово мав проректор з наукової роботи ТНМУ, професор Іван Кліщ: «Ще нещодавно ми й подумати не могли, що цей науковий захід буде відбуватися у час повномасштабної військової агресії нашого сусіда, – зауважив він. – Тож мусимо проводити конференцію із зміненими темами доповідей. Воєнний час змінив дуже багато всього в нашому житті, зокрема, й в екології. Уже нині є величезні, просто катастрофічні проблеми в окупованих містах. Загарбники зробили людей заручниками, тривалий час у населених пунктах немає ані води, ані електрики, адже пошкоджені комунікації. Крім того, є небезпека використання засобів хімічного та радіаційного ураження. Проблеми дуже серйозні. Ми до них не були готові, але зараз активно їх вивчаємо, досліджуємо та даватимемо людям настанови й поради, як поводитися в умовах нового виміру для нас, для нашої країни. Хочу побажати всім науковцям плідних досліджень, а найголовніше – щоб наступна конференція у нас відбувалася в цілковито іншій атмосфері та настрої, у незалежній, вільній від кацапського чобота Україні. Хай це станеться якомога швидше!».
З відкриттям конференції її учасників привітав заступник начальника управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації Ігор П’ятківський, зауваживши, що питання, винесені на обговорення, дуже важливі, адже під час збройної агресії російської федерації проти України ми спостерігаємо цілу низку негативних явищ, що впливають на довкілля, зокрема, на повітря, питну воду, а отже, й на здоров’я людей.
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко розпочала своє відеопривітання учасникам форуму з подячних слів: «Вдячна Степанові Несторовичу Вадзюку, який впродовж майже двадцяти років ініціює та підтримує проведення цієї конференції, а також керівництву Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського, яке також разом з екологічною лігою проводить цей захід. Упродовж років дуже багато пропозицій, що народилися під час проведення наших конференцій, лягли в основу прийняття виважених екологічно безпечних управлінських рішень на рівні держави. Захід, який організували цього року, є абсолютно та безпрецедентно важливим. Це не звичайне наукове зібрання, тому що ми зараз не просто є свідками, а учасниками страшних подій, які розгортаються в Україні. Російська військова агресія призвела до порушення не лише звичайного ритму нашого життя, не тільки руйнує житлові будинки, промислові об’єкти, а й знищує природні екосистеми. Варто зауважити, що Всеукраїнська екологічна ліга ще 28 лютого, на четвертий день війни, провела національну відеоконференцію, присвячену розгляду питань, пов’язаних з впливом на довкілля військових дій. 4 березня відбулася велика нарада на базі Міністерства захисту довкілля, під час якої ми обговорювали методи збирання інформації про збитки, що завдає війна довкіллю. Науковці та експерти Всеукраїнської екологічної ліги всіх регіонів України цю інформацію тепер обробляють. Ми працюємо в двох напрямках: безпосередній вплив на довкілля; вплив військових дій та руйнування природних екосистем і їхній вплив на життя й здоров’я людей. У цьому контексті конференція може зробити неоціненний внесок, зважаючи на фаховий рівень її учасників, які багато років до цього вивчали ризики для життя та здоров’я людей».
Тетяна Тимочко закликала учасників конференції якомога ширше оприлюднювати, особливо на закордонних ресурсах, свої дослідження та всі відомі їм злочини окупантів як щодо людей, так і довкілля.
З доповіддю «Виклики гігієни повітря» виступила професорка Олена Турос, заступниця директора з науково-практичної роботи ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», передусім щиро подякувавши тернополянам за те, що саме в нашому місті вона разом з родиною не лише знайшла прихисток, а й активно влилася в роботу та волонтерство. У своєму виступі пані Олена розповіла про проблеми забруднення атмосферного повітря внаслідок військових дій, зауваживши, що гранично допустима концентрація небезпечних газів і речовин у повітрі перевищує норми в десятки, а іноді сотні разів у місцях ведення активних військових дій та аварій на підприємствах, що створює ризики виникнення захворювань дихальної, серцево-судинних та нервової систем.
Актуальним питанням стала продовольча безпека, адже окупанти знеструмлюють птахофабрики, ускладнюють логістику завезення корму та розвезення готової продукції для всієї галузі тваринництва. Академік Національної академії аграрних наук України, професор Остап Жукорський у своїй доповіді описав ризики щодо забезпечення повноцінного харчування українців продуктами тваринництва у сучасних умовах.
Доцент Віктор Лотоцький (ТНМУ) у своїй доповіді «Протирадіаційний захист цивільного населення» зосередив увагу на загрозі ядерної небезпеки. Як пояснив він, враховуючи ту ситуацію, що склалася нині в Україні, Міністерство охорони здоров’я видало наказ, в якому затвердило методичні рекомендації у випадку ядерного ураження, що використовуються в разі застосування як тактичної, так і стратегічної ядерної зброї.
«Війна не сумісна з розвитком, – наголосив під час доповіді «Війна та довкілля» професор Любомир Царик (Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка). – Довкілля є заручником війни. В зоні активних бойових дій суттєво порушується функціонування всієї екосистеми. Зрозуміло, що чим довше триватиме війна, тим більше шкоди вона принесе навколишньому середовищу й тим більше негативних наслідків матимемо в майбутньому».
Доповідь «Біологічна зброя. Біологічний тероризм», над якою працювали професори Сергій Климнюк, Василь Копча та доцент Тарас П’ятковський (ТНМУ), запропонувала цікавий екскурс з використання біологічної зброї від давніх часів і до сучасності. Щодо протидії біологічній зброї, то вона мусить бути застосована ще до її застосування.
«На рівні держави треба запроваджувати закони, які б регулювали біологічну безпеку, розробляти ефективні засоби діагностики інфекційних захворювань, встановлювати контроль за розповсюдженням біологічних агентів, – наголосив Тарас П’ятковський, який репрезентував цю доповідь. – Усе це вже відпрацьовано у США й наразі ще не дуже працює в нас. Потрібно охороняти водозабірні, водогінні та каналізаційні комунікації, встановити систему вакцинування проти інфекційних захворювань. І обов’язково необхідне покращення матеріально-технічної бази лабораторій лікувально-профілактичних закладів. Цей пункт дуже суттєвий. Я сам працював у лабораторіях і знаю, як важливо, щоб вони були оснащені не за стандартами минулого століття, а мали найсучасніше обладнання».
Професор Степан Вадзюк та аспірант Петро Табас (ТНМУ) підготували доповідь «Хімічна зброя росії». Як зауважив Петро Табас, який представляв її, вперше росіяни застосували хімічну зброю під час Першої світової війни, тобто росія має більше, ніж сторічний досвід у розробці хімічної зброї. Важливо, що після розпаду СРСР саме росія стала спадкоємницею найбільшого у світі арсеналу хімічної зброї – понад 40 тисяч тонн. Восени 2017 року РФ офіційно заявила, що цілком знищила всю свою хімічну зброю. Втім, вірити росії – себе не поважати. За інформацією прес-секретарки Білого дому Джен Псакі, озвученої 9 березня 2022 року, існує «тривалий та добре задокументований досвід використання хімічної зброї» росії, а також її модель «звинувачення Заходу в тих самих порушеннях, які здійснює сама росія».
Не могла оминути конференція й психологічні проблеми, адже найголовніше завдання всіх нас під час війни – залишитися живими та зберегти свою психіку. Аспірантка Тетяна Харковська (ТНМУ) представила доповідь «Постравматичний стресовий синдром в умовах війни», наголосивши на тому, що передусім кожному з нас треба психологічно стабілізуватися самим, лише в такому випадку зможемо підтримати наших дітей та близьких. Обов’язково потрібно налагодити режим дня та бодай частково повернутися до звичних справ, заручитися підтримкою близьких, ввійти у фізичну активність, обмежити перегляд новин та фільтрувати інформацію, яку отримуєте, долучатися до допомоги іншим, адже волонтерство дає величезний ресурс. За потреби звернутися за допомогою до психолога-психотерапевта, який допоможе опанувати техніки емоційної стабілізації себе й близьких та запобігти чи зупинити розвиток ПТСР.
Відтак учасники заходу продовжили роботу на секційних засіданнях, де розглядали фізіологічні, гігієнічні та мікробіологічні аспекти екології.
Отож доповіді, представлені під час конференції, охопили основні екологічні загрози та ризики для довкілля, життя та здоров’я людей від російської військової агресії. Повномасштабне вторгнення росії до України вже завдало та продовжує завдавати нищівної шкоди екосистемам, аварії на підприємствах унаслідок ракетних обстрілів створюють ризики для здоров’я українців. На жаль, навіть після завершення війни наслідки від техногенних та екологічних катастроф, що створюють рашисти, для навколишнього середовища будуть проявлятися роками.
Мар’яна ЮХНО-ЛУЧКА
Світлини Миколи ВАСИЛЕЧКА