Кульбаба – рослина цілюща й дуже корисна. І що важливо, має широкий спектр дії. Але, на жаль, багато хто забуває скористатися цілющими властивостями цієї рослини, хоча вона є з ранньої весни й до пізньої осені. До того ж задля оздоровлення можна брати всі частини кульбаби – коріння, листя, квіти, стебла.
У суцвіттях і в листі кульбаби містяться каротиноїди (потрібні очам, імунній системі), тритерпенові спирти (поліпшують обмінні процеси), вітаміни: С (захищає клітини від ушкоджень, знижує ризик утворення тромбів, підвищує імунітет, має антибактеріальні та протизапальні властивості й багато іншого); В2 (важливий для нормалізації обміну речовин, насичення організму киснем); В6 (підвищує працездатність мозку, сприяє поліпшенню пам’яті та настрою) й Р (сприяє зміцненню судин, поліпшує функції підшлункової залози та жовчного міхура); мінеральні солі заліза (кровотворна й багато інших функцій), кальцій та фосфор (зміцнення кісток і м’язів, нормалізація обмінних процесів), марганець (потрібен для роботи нервової та ферментної систем), мідь, бор, нікель, титан, молібден (усі вони потрібні для нормального функціонування харчових та ендокринних залоз, обміну речовин, нервової системи тощо) та інші важливі елементи.
Коріння кульбаби, крім багатьох названих вище речовин, містить у собі вуглевод інулін (25-30%), дуже важливий для нормалізації роботи підшлункової залози.
У кульбабі містяться й інші біологічно активні речовини. Немає сенсу все перелічувати. Але слід зазначити, що вони мають жовчогінні, діуретичні, спазмолітичні, проносні, відхаркувальні, заспокійливі, снодійні, а також сечогінні й потогінні, противірусні, протитуберкульозні, фунгіцидні, антігельмінтні та антиканцерогенні властивості.
Люди в давнину не мали наукових уявлень про те, наскільки ця рослина багата на біохімічні елементи, але шляхом власних проб і відкриттів зрозуміли сприятливий вплив її на організм.
У народній медицині кульбабу застосовують у разі захворювань печінки і жовчного міхура, а також запальних хвороб нирок. Її використовують для поліпшення роботи серцево-судинної системи, в боротьбі з атеросклерозом. Ця рослина корисна за цукрового діабету, захворювань суглобів, за набряків, низького рівня калію, за гастриту зі зниженою кислотністю, поганого апетиту. Її застосовують у терапії парезів, паралічів. Кульбаба має й ще одну дуже добру властивість – антитоксичну, тому її застосовують у разі інтоксикацій, отруєнь різного походження та як антигельмінтний засіб.
Кульбаба сприяє поліпшенню обмінних процесів в організмі, а також показників крові, тому її використовують як допоміжний засіб за анемії, недокрів’я.
Крім того, застосовують для лікування захворювань шкіри, вона допомагає позбутися висипів, усунути бородавки, зменшити алергійні реакції від укусу комах. Ця рослина усуває підвищену стомлюваність, підвищує загальний тонус організму. Сік кульбаби вважають одним з найкорисніших. Його застосовують для поліпшення обміну речовин, роботи печінки та жовчного міхура, оздоровлення хребта, суглобів і зміцнення кісток, підвищення тонусу організму.
Добувати сік кульбаби найкраще в травні-червні. Для цього всю рослину разом з корінням, листям і квітами мелють на млинку для м’яса, віддушують сік через марлю. Вживають по 1 ч. л. тричі на день за 20 хв. до споживання їжі. Якщо він здається дуже гірким, його можна вживати разом з відваром вівса (50-100 мл) і невеликою кількістю меду.
Можна також заготувати сік кульбаби на запас, змішавши його з горілкою в пропорції 1:1, вилити у стерильну банку, зберігати в темному місці.
У разі захворювань хребта, кісток, для підвищення міцності зубів, для боротьби з пародонтозом і т. ін. дуже помічний свіжий сік кульбаби, який було отримано з коріння та листя рослини, у суміші із соком моркви та листя ріпи.
Крім уже описаного вище застосування, з цього соку готують оздоровчий коктейль: 2/3 склянки морквяного соку, 3 ст. л. соку кульбаби, 1 ст. л. меду та сік чорної редьки до верху склянки. П’ють натщесерце один раз на день – вранці для поліпшення зору, щоб позбутися хвороб хребта, остеохондрозу, остеомієліту, виразкової хвороби шлунка та пародонтозу. Курс – 1 місяць.
Для поліпшення обміну речовин, а також за різних захворювань крові готують такий настій: 1 ст. л. добре подрібненого коріння кульбаби залити 1однією склянкою окропу, після чого посудину з настоєм добре закутати й настоювати 1-2 години, перецідити й пити по 1/4 склянки 3-4 рази за день приблизно за 30 хвилин до їди.
За діабету застосовують коріння у вигляді відвару (10-20 г сировини залити 200 мл води, довести до кипіння, тримати на слабкому вогні 5 хв., настояти 20 хв.) по 1-2 ст. л. перед їдою тричі на день. Дія посилюється, якщо поєднати коріння кульбаби з листям чорниць, кропиви та стулками квасолі, взятими в рівних пропорціях. Відвар цієї суміші готують і вживають так само, як і відвар коріння.
Ефективним також є такий збір: узяти в рівних пропорціях листя кульбаби, цикорію, кропиви, горіха, галеги (трава). 1,5 ч. л. збору залити однією склянкою води, довести до кипіння, тримати на слабкому вогні 2-3 хв., після зняття настояти 10 хв., перецідити, вживати по 3 ст. л. тричі на день за 15-20 хв. до їди.
Корисний мед, оздоровчий салат
Для нормалізації роботи нирок і печінки, поліпшення обміну речовин, зменшення проявів остеохондрозу, болю у суглобах потрібно приготувати мед з квітів кульбаби, зібраних у чистому місці (2-3 км від доріг). На 1 літр меду слід набрати 350 квіток разом із зеленою основою у вигляді кошика, але без стеблинок. Гарненько промити холодною водою всю квіткову масу й залити одним літром холодної води, поставити на вогонь, довести до кипіння й варити на слабкому вогні одну годину під кришкою. Потім відкинути квітки на друшляк, і коли вся рідина стече, викинути їх. В отриманий зелений відвар всипати 1 кг цукру, довести до кипіння й знову варити ще одну годину на слабкому вогні. За 15 хвилин до закінчення видушити туди сік одного лимона. Дати рідині відстоятися до наступного ранку.
Вживати по 1 ч. л. тричі на день. Одній людині на рік (від кульбаб до кульбаб) буде потрібно три такі порції кульбабового меду.
За проблем зі щитоподібною залозою потрібно вживати салат з молодого листя кульбаби, додаючи до нього трохи морської капусти, коріння чи зелень петрушки, варений буряк (у довільних пропорціях) і заправляти олією. Цей салат буде потужним джерелом йоду для організму. Щоб частково усунути гіркоту зі свіжого листя кульбаби, його вимочують у солоній воді 30 хв., а потім уже їдять.
Протипоказання до застосування кульбаби
Не рекомендують вживати кульбабу особам, в яких гострий стан із закупоренням жовчних шляхів. Слід з обережністю поставитися до вживання кульбаби також тим, у кого підвищена секреція соляної кислоти, а якщо мовити простіше, – людям з виразковими хворобами та гастритами. Передозування засобів з кульбаби може спричинити нестримну блювоту та діарею.
Дітям та юним до 19 років меду з кульбаби вживати не можна до завершення росту скелета організму, а разом з ним – і формування кісток, інакше кульбаба може ушкодити молоду, ще не сформовану кісткову тканину.
Підготувала Лілія ЛУКАШ