У ТНМУ відбувся благодійний ярмарок

Духмяність домашньої випічки, вітамінні напої, усмішки, жарти, передбачення, співи та танці… А за всім цим – спільна мета: допомогти тим, хто зараз захищає нашу країну від російських загарбників. У Тернопільському національному медичному університеті імені Івана Горбачевського відбувся доброчинний ярмарок, приурочений Дню захисників і захисниць України. Осіння погода всміхалася теплом і сонцем, тож десятки щедрих студентських столиків у кількох локаціях вишикувалися просто неба.

До події готувалися заздалегідь. Студенти власноруч випікали смаколики, готували домашні десерти й напої, продумували оформлення своїх столів та оригінальну подачу страв. За словами керівниці Центру виховної роботи та культурного розвитку ТНМУ Марти Руденко, благодійний ярмарок уже давно став доброю університетською традицією. «Для участі в цьому заході завжди охоче відгукуються і студенти, і викладачі. Цього року багато груп разом з кураторами дуже добре підготувалися. Втім, навіть якщо група не має можливості бути присутньою безпосередньо, студенти долучаються фінансово», – зауважує Марта Ігорівна.

Зібрані кошти скерують на конкретні потреби українських військових – залежно від запитів, які надходять від підрозділів. Це можуть бути ліки, турнікети, комплектувальні для автомобілів та інші необхідні речі.

Для студентів групи ММ-302 цей ярмарок став першим. Раніше вони не долучалися, бо вважали, що організувати все це дуже складно. Цьогоріч вирішили-таки спробувати, до того ж зробити це з фантазією. У результаті на столі групи з’явився домашній сирник зі смородиновим варенням у справжньому медичному стилі: варення набирали у шприц, а вже потім кожен покупець міг самостійно «призначити» собі необхідну порцію, поливаючи ним десерт. Поруч – «Наполеон», який розібрали першим, печиво з передбаченнями, вафлі, компот із закарпатських ягід, склянки з яким позначені назвами груп крові. Як виникла ідея такої креативної подачі? «Це був тривалий мозковий штурм, – усміхається студент цієї групи Віталій Трач. – Захотілося зробити щось нове – й нам вдалося!».

На столику студентів другого курсу спеціальності «Клінічна психологія» – різнокольорове домашнє желе, салати в кошичках, канапки з ікрою, торти й власноруч випечені булочки з яблуками, корицею та горіхами.

Але за кожним з цих частувань – значно глибша історія, ніж просто бажання пригостити відвідувачів чи зібрати кошти. Студенти долучилися до ярмарку, аби підтримати Збройні сили України, подякувати військовим і нагадати: в тилу про них пам’ятають. Зокрема, для студентки групи КП-202 Анни Верхоли ця тема особливо особиста – її батько нині на фронті. «Я знаю, як там зараз потрібна підтримка нашим військовим, – каже Анна. – Звичайно, поїхати туди ми не можемо, але хоч так допоможемо. Щоб наші воїни відчували цю підтримку, щоб знали, що про них не забувають». Її одногрупниця Софія Загнійна погоджується: навіть перебуваючи далеко від фронту, можна робити те, що в твоїх силах: підтримувати, допомагати й дякувати тим, хто захищає країну.

І таких особистих історій на ярмарку – сотні. За кожною купленою духмяною булочкою, дбайливо намащеною канапкою, горнятком чаю чи пожертвою стоїть чиясь маленька, проте важлива участь.

Цьогорічний доброчинний захід мав ще одну важливу складову – просвітницьку. У межах співпраці нашого вишу з Українським реєстром донорів кісткового мозку та програми «Разом проти раку крові» старшокурсники, які належать до ради Наукового товариства студентів ТНМУ, проводили інформаційну кампанію щодо донорства гемопоетичних стовбурових клітин. «Ми вирішили долучитися до такої потрібної ініціативи, адже в наших руках – можливість врятувати чиєсь життя», – наголошує студентка групи ММ-611 Надія Стратюк. Разом з однодумцями вона пояснювала відвідувачам, як стати потенційним донором і що це добровільне рішення, від якого можна відмовитися на будь-якому етапі, розповідали про особливості процедури та відповідали на запитання. Особливу увагу приділяли поширеним міфам навколо донорства. Зокрема, пояснювали, що в більшості випадків забір стовбурових клітин відбувається через венозну пункцію – подібно до звичайної здачі крові чи плазми. «Загалом дуже часто люди остерігаються цієї теми, бо ж коли чують, що потрібно здавати кістковий мозок, гадають, що для цього потрібна якась складна операція, – каже студентка групи ММ-611 Соломія Фака. – Проте матеріал з кісток беруть у вкрай рідкісних випадках».

Студенти також наголошували, що долучитися до реєстру можуть люди віком від 16 (до 18 – за згодою батьків) і до 57 років. При цьому група крові та резус-фактор не є визначальними: основним критерієм для пошуку потенційного донора є сумісність за HLA-генами. Наразі в Українському реєстрі донорів кісткового мозку понад 22 тисячі потенційних донорів. Інформаційна робота наших студентів одразу ж дала конкретний результат: безпосередньо під час ярмарку в ТНМУ до національного реєстру потенційних донорів долучилися 19 людей. І, як стверджують дівчата, це чудовий результат.

А для першокурсників цей захід став чудовою нагодою не лише допомогти військовим, а й відчути себе частиною великої університетської спільноти. Вони співали українські пісні, енергійно танцювали, заряджаючи всіх своїм позитивом. Кураторка групи ММ-111, доцентка кафедри української мови Надія Олійник відзначає згуртованість студентів і наголошує, що проведення ярмарку важливе не лише як благодійна ініціатива: «Вважаю, що повинні бути такі заходи й для того, щоб у такий складний час студенти мали де зняти стрес і хоча б ненадовго відволіктися від напруження, в якому всі ми постійно перебуваємо».

Староста ММ-111 Марта Магмет зауважує, що участь у доброчинному ярмарку взяла вся їхня група. Хтось випік смаколики з домашніх натуральних продуктів, хтось долучився коштами. «Від кожного з нас – невеличка, але така потрібна підтримка наших Збройних сил України, – каже дівчина. – І чим більше коштів зберемо разом – тим краще підтримаємо нашу армію та зупинимо ненависного ворога».

Атмосфера на заході видалася по-справжньому родинною. Тут не було байдужих спостерігачів: до збору активно долучалися всі – і студенти, і викладачі, і керівництво університету. Тож доки українські захисники тримають фронт, університетська спільнота продовжує працювати у своєму тилу: навчатися, лікувати, волонтерити, збирати кошти, підтримувати одне одного, об’єднуватися й шукати нові способи бути корисними.

Доброчинний ярмарок у ТНМУ вкотре нагадав: допомога не обов’язково починається з великих можливостей. Іноді достатньо спекти пиріг, приготувати щось власноруч, зробити донат чи просто долучитися до спільної справи. Бо за кожною зібраною гривнею й кожною доброю справою стоять конкретні люди – ті, хто нині тримає оборону, й ті, хто в тилу робить усе можливе, щоб їх підтримати. І саме з таких невеликих, але щирих внесків складається наша спільна сила.

Мар’яна ЮХНО-ЛУЧКА