Автор: Руслан

Є люди, спілкуючись з якими, мимоволі боїшся перебити бодай словом. Їхня оповідь ллється, наче глибока ріка – спокійно, впевнено й надзвичайно змістовно. Вони розповідають про складні віражі долі настільки просто, водночас життєво й доступно, що межа часу розмивається. Саме такою стала наша розмова з напрочуд цікавою жінкою, чиє ім’я золотими літерами вписане в історію української медицини – докторкою медичних наук, професоркою Лідією Михайлівною Слободян. Ми гортали старі світлини й перед очима розгорталася ціла епоха: від засніжених полів рідної їй землі – до операційних Харкова та наукових кафедр Тернополя. Це не…

Читати далі

У тих куточках нашої планети, де сонце цілий рік рясно зігріває своїми променями землю, де немає холодних, пронизливих вітрів і скрипучих морозів, росте дивовижне дерево – Phoenixdactylifera. Українська мова перекладає таку назву, як фінік пальчастий. До складу м’якоті фініка входять ще 15 солей та мінералів. Назвемо основні: бор, залізо, кобальт, калій, марганець, магній, цинк, фосфор. У скарбничці корисних речовин, що містить фінік, є різні амінокислоти. Їх налічується 23. Містяться в плодах і харчові волокна, і вітаміни різних груп. Серед них – A, B, C, ніацин. Ще є фтор, пантотенова кислота,…

Читати далі

Кунжут (сезам) – це одна з найдавніших спецій нашої цивілізації. Існує аж 12 його видів. Світле насіння кунжуту цінується на Заході та на Близькому Сході, а чорному віддають перевагу на Далекому Сході. Єгиптяни цінували кунжут як одну з найбільш корисних спецій, яка здатна подовжувати життя й зміцнювати дух. У Стародавньому Вавилоні та Індії він був символом безсмертя. А в народів Азії вважався потужним афродизіаком, можливо, завдяки високому вмісту заліза, калію, кальцію, магнію та вітамінів Е, А і В9. Кунжут багатий на різноманітні корисні речовини. Зокрема, він є лідером серед рослин…

Читати далі

Плоди абрикоса привертають не лише своїм виглядом і смаком, а й поживністю та цілющими властивостями. Їх споживають як у свіжому вигляді, так й у сушеному, з них готують варення, джеми, соки, компоти, киселі тощо. Існує три види сушених абрикосів – курага, кайса та урюк. Курага – це висушені половинки абрикосів без кісточок. Кайса – нерозрізаний абрикос, у якого кісточка видалена через отвір у місці прикріплення плодоніжки. Урюк – висушений цільний абрикос з кісточкою. Основна їхня цінність у тому, що під час сушіння вони зберігають більшість вітамінів і мікроелементів. Таджики й…

Читати далі

У часи повномасштабного вторгнення рашистська федерація системно атакує енергетичну систему України. Зрозуміло, що в таких умовах об’єкти цивільної інфраструктури, передусім медичні установи, мають бути готовими до припинення електропостачання й продовжувати працювати вже у надзвичайних ситуаціях. Як працюють заклади Тернопільщини в умовах війни та адаптації до нових загроз? Директорка департаменту охорони здоров’я обласної військової адміністрації Ольга Яромоленко розповіла, що наразі головне завдання, яке стоїть перед медиками краю, – створення умов для безперервної медичної допомоги. Одним з основних напрямів є забезпечення автономної роботи лікарень, щоб у випадках припинення елктропостачання медичні заклади працювали…

Читати далі

Василько… У нього очі, як небесна блакить. А посмішка, як в янгола, це навіть зауважив майстер, який виготовляє йому пам’ятник. Для батьків і рідних – він був Васильком, для пацієнтів – їхнім лікарем-стоматологом Василем Володимировичем. Василь Кекіш – випускник стоматологічного факультету Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського 2015 року. Народився в місті Червоноград, нині Шептицький, що на Львівщині. Працював у клініці «SlaDent» у Тернополі. Загинув біля селища Білогорівка на Луганщині. «Мамо, ти пишатимешся мною» Зростав майбутній стоматолог у родині лікаря та психологині. «Коли ми обмірковували, як сина назвати, то…

Читати далі

Мар’яна Варварук, керівниця «Арт-драми», людина добре знана в нашому університеті. Її акторською майстерністю та режисерським талантом захоплюються і студенти, і викладачі. Але про ще одну грань життя пані Мар’яни відомо не всім. Про шлях у хірургічну науку читайте в її сьогоднішньому інтерв’ю «Медичній академії». – Пані Мар’яно, виходить, що не театром єдиним сповнене життя? Коли відчули, що наука – то ваше? – Про науку ніколи не мріяла. Звісно, ще коли була студенткою, брала участь в конгресі студентів і молодих вчених, і тези писала, доповідала, гуртки відвідувала, але бажання стати науковицею,…

Читати далі

Як ми вже розповідали на сторінках нашого часопису, Тернопільський національний медичний університет ім. Івана Горбачевського став учасником проєкту «MultiCultiMed – сучасна мультикультурна освіта для студентів-медиків і студентів факультету наук про здоров’я, що запроваджений в рамках програми Еразмус+. Стартова зустріч його учасників відбулася на Кіпрі, а друга – наприкінці минулого року в університеті Ново-Место (Словенія). Делегацію ТНМУ представляли професорка кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією Ольга Федорців і доцентка цієї ж кафедри Емілія Бурбела. «Медична академія» поспілкувалася з головною представницею ТНМУ у цьому проєкті, професоркою Ольгою Федорців. – Перше запитання, Ольго…

Читати далі

6 лютого відзначає ювілейний день народження доцентка кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією ТНМУ Уляна Михайлівна МУДРИК Вельмишановна Уляно Михайлівно! Прийміть найщиріші вітання з нагоди Вашого славного ювілею. У стінах університету Ви здобули вищу медичну освіту з відзнакою та успішно пройшли 30-літній трудовий шлях аспірантки, асистентки та доцентки кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією. Ректорат, профком і весь колектив університету глибоко поважають і щиро шанують Вас як одну з талановитих випускниць третього покоління, відому науковицю, висококваліфіковану клініцистку-педіатриню, досвідчену педагогиню та виховательку студентської молоді за багаторічну невтомну працю, високий професіоналізм, сумлінне…

Читати далі

До 90-річчя від дня народження професора Володимира Кондратюка 14 лютого виповнюється 90 років від дня народження видатної постаті української гігієнічної науки – професора Володимира Андрійовича Кондратюка. Він був одним з тих фундаторів, хто розбудовував кафедру загальної гігієни та екології в Тернополі. Його життєвий шлях – це приклад невтомної праці. Він ніколи не зупинявся на досягнутому, завжди прагнучи зробити довкілля безпечнішим, а життя людей – довшим. «Був не просто професором, а справжнім Вчителем» Володимир Андрійович мав рідкісний дар – привертати до себе людей. Його двері завжди були відчинені для колег і…

Читати далі