«Щасливе дитинство» Світлани Голембовської

Українська порцеляна… Хтось сумовито посміхнеться, а хтось, можливо, навіть обуриться: такий час, а вони знову про своє. Так, знову. Але це не просто «своє» (чи «моє-твоє»), а зроду-віку питомо наше – українське, породжене загальнонаціональною невгасимою потребою прикрашати світ, в якому живемо, кольорами-барвами, малюнками-візерунками, словами-піснями… Нині цей світ намагаються знищити фізично й морально, заперечуючи тим самим наше право не лише творити, але й жити. У кривавому двобої зійшлися не просто дві армії, а два світи, дві системи цінностей, одна з яких вражає своєю людиноненависницькою суттю, що отруює, здається, навіть саме повітря.…

Читати далі

Скіфські філософи

Батьківщиною сучасної науки, насамперед астрономії та математики, були країни стародавнього Сходу. Проте систематичні знання та наукові узагальнення стали можливими лише у високорозвинутих рабовласницьких державах Греції та Риму. Саме в цих державах створилися умови для виникнення наук, бо частина людей звільнилася від неперервної праці та стала абстрактно мислити й відчувати потребу в пізнанні навколишнього світу Антична філософія – це сукупність філософських учень, які розвивалися в давньогрецькому і давньоримському суспільстві з кінця VII ст. до н. е. до початку VI ст. н. е. «Філософія, – як писав Бертран Рассел, – є чимось…

Читати далі

Написано серцем

Волонтерам Другим фронтом волонтерський рух від дня війни в народі називали. Це ж ви бійцям моральний дух своїм приїздом піднімали. З миру по нитці ви збирали зброю, одежу, провіант. Все, що на фронт передавали, не зміг би втримати й Атлант. Тож на руйновищах рашизму як вищій стадії фашизму напише рідна сторона також і ваші імена.   Переселенцям Кривавляться і дні, і ночі… Сльозяться ваші душі, очі. В серцях сліди трагедій, горя, бомбили вас із суші, й моря. Ми відчуваєм ваші болі, бо ж шляхами злої долі ви йшли в незвідані…

Читати далі

Як же хочеться миру й весни!

Пропливає весна повз нас яблуневих садів цвітінням, свіжим листям дерев і трав, бірюзових небес височіння. Дуже хочеться тої весни Переможної, й хлопців вдома. Щоб солодкі їм снились сни в рідній хаті, на ліжку свому. Щоб раділа життю дітвора, не ховалася у підпілля, щоб сміялася, щоб жила і ніколи вже не тремтіла. Пропливає весна крізь час… Двадцять другий… Чи скоро літо? Як же хочеться вже і нараз Перемоги, і щастя діток. Щоб гуляли вони всі тут, в Україні, а не далеко, обіймали щоб їх батьки, як пташаток малих лелеки. Щоб Герої…

Читати далі

«Та в синах твій образ не погасне»

З ранніх поезій Василя Лісового 17 травня збігає 85 років з дня народження Василя Лісового – філософа, поета, літературознавця, дисидента, одного із засновників і розповсюджувачів самвидаву 1960-х років, багаторічного політв’язня. Відразу після закінчення історико-філософського факультету Київського університету Василь Семенович розпочав педагогічну діяльність на посаді викладача філософії, етики та естетики Тернопільського медичного інституту. Він віддав цій роботі чотири роки (1962-1966) й залишився в пам’яті як винятково порядна людина, чудовий лектор з неординарним мисленням і вмінням донести власні нетрафаретні думки до розуміння слухачів-студентів. Крім наукової роботи та суспільної діяльності, Василь Семенович, володіючи…

Читати далі

«Моя країно, Ти – прекрасна!»

«Моя країно, Ти – прекрасна!» Ти майориш, Ти маниш співом, Ти вабиш запахом полів, Ти вабиш шумом моря з півдня І шелестом своїх лісів. Ти стала сильна й незалежна. Про тебе знає цілий світ, Твоя історія безмежна, Хоча тобі лиш тридцять літ! Ти незрівнянна, і я знаю, Що більш такої не знайду. Моя країно, Ти – прекрасна! За це тебе я і люблю!   За цвіт бузку та запах меду, За гори горді, за лани, За небо й зорі на тім небі, За все хороше у тобі. Люблю за Львів,…

Читати далі

Від спогадів сльози на очі навертаються

Ви колись просинались о 5-ій ранку? Для мене це було вперше. Я спокійно спала, мала прокинутися о шостій, бо треба ж у школу йти. Але прокидаюсь о 5-ій ранку від телефонного дзвінка. Знаєте, зараз я перебуваю в безпечнішому місці, ніж Київ, Харків, Маріуполь, Суми… На жаль, в багатьох людей деколи виникають думки про те, що «мені соромно за те, що хтось не в такій безпеці». Уявляєте собі такі відчуття? О, це жахливе відчуття… Не хочеться розказувати, де ти. Хочеться бути на рівні з усіма. Але той найжахливіший день, коли мені…

Читати далі

Діти-переселенці мали в ТНМУ майстер-клас з писанкарства

У Тернопільському національному медичному університеті імені Івана Горбачевського провели майстер-клас з писанкарства для сімей-переселенців та всіх охочих діток і дорослих. Про що розповідає українська писанка, що означають знаки та символи на ній, а також про кольори та види розписних яєць розповіла Наталія Рублевська, викладачка кафедри образотворчого мистецтва, дизайну та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. «Тішуся, що є можливість проводити такі майстер-класи. З дітьми та дорослими, які були сьогодні присутні, легко працювати, всі надзвичайно талановиті, старанні та зосереджені на роботі. Вони хочуть глибше пізнати наші традиції,…

Читати далі

Ординській Росії

Воскрес в тобі ординський дух й ти знов прийшла в Україну. В краю героїв й відчайдух Собі викопуєш могилу. Тобі не стала на заваді Білорусь. Її ж праматір звали Русь… Ти вже пізнала силу України і догризатимуть тебе думки, що східні й західні країни тобі не подаватимуть руки. На тілі людства, ти – немов абсцес, зуміли ми його розкрити. Покаже, як ти будеш жити Новітній нюрнберзький процес. Валерій ДІДУХ, доцент

Читати далі

Агресорці Росії

Тебе зродила Золота орда. В крові лишились гени угро-фінів. Кривавиться твоя хода від днів минувшини й донині. Колись була імперією ти і не злічить твоїх набігів і походів. Це ж ти віками зводила мости до більш освічених народів. Ти – батьківщина варварів й рабів, була, мабуть, з дияволом у змові… Дарма, монахи з київських горбів, тебе повчали мудрості й любові. Палає Україна у вогні, та не лишилась з горем наодинці. Твою кончину наближають дні й вже не благай прощення в українців. Валерій ДІДУХ, доцент

Читати далі