Як у ТНМУ формують нове покоління фізичних терапевтів
Фахівця, готового працювати з пацієнтом уже завтра після отримання диплома, неможливо сформувати лише в аудиторії. Професійність майбутнього фізичного терапевта починається значно раніше – з фундаментальних медичних знань, перших практичних навичок, роботи у симуляційному центрі та поступового занурення в реальне клінічне середовище. Саме за таким принципом вибудувана освітньо-професійна програма (ОПП), I7 «Терапія та реабілітація», спеціалізація I7.01 «Фізична терапія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти у ТНМУ.
ТНМУ став першим серед медичних закладів вищої освіти України, який 2013 року розпочав підготовку фахівців за цим напрямом. Упевненість у правильності обраного шляху, підтримка та сприяння у вирішенні різних питань становлення спеціальності завжди були й залишаються відчутними завдяки професійному керівництву ректора на той час – члена-кореспондента НАМН України, професора Михайла Корди та нині чинного ректора, професора Петра Лихацького. Саме завдяки злагодженій роботі, виваженим управлінським рішенням, професійності та командній роботі вдалося досягти високих рейтингових показників. Наш університет упродовж багатьох років посідає провідні позиції серед закладів вищої освіти України та світу.
Завідувачка кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання – професорка Дарія Попович. «З того моменту університет почав системно розвивати напрям реабілітації. Спочатку було доволі непросто, доводилося освоювати нові етапи реабілітації, які на той час були ще не вивчені в Україні, перебувати на різних міжнародних форумах, конгресах, семінарах і тренінгах за кордоном, вивчати нові реабілітаційні методики і техніки, збирати навчально-методичні матеріали, посібники та підручники з реабілітації, за якими навчалися зарубіжні студенти-фізичні терапевти, знайомитися з роботою реабілітаційних відділень лікарень за кордоном і всі ці знання та досвід імплементувати, запроваджувати й розвивати в ТНМУ, – згадує Дарія Володимирівна. – Але цілеспрямована праця дала свій результат. Тож зараз ми спостерігаємо виражену тенденцію: до нас приходять дуже вмотивовані абітурієнти. Вони чітко розуміють, чого прагнуть, знають, куди рухаються, й упевнені, що реабілітація – їхнє покликання. Вони довіряють ТНМУ, вірять у власні сили й бажають бути нашими студентами, а згодом випускниками – фізичними терапевтами та асистентами фізичних терапевтів».
Завдяки участі в різних міжнародних освітніх проєктах, зокрема, з 2021 р. ТНМУ бере активну участь у міжнародному освітньому проєкті «Покращення реабілітаційних послуг у системі охорони здоров’я», який реалізує Momentum Wheels for Humanity та JSI Research & Training Institute Inc, що фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), й нині продовжує працювати в нашій країні, проєкту «Пацієнти України», «Реабілітація в Україні» (Rehab4U), що є продовженням попереднього та інших проєктів, які організовані професійними об’єднаннями фізичних терапевтів України, викладачі кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання, медичної реабілітації, здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, відповідно до проєкту, мають змогу проходити навчальні тренінги, здобувати практичні навички, освоювати клінічне навчання як супервізорів, так і координаторів клінічного навчання та впроваджувати набуті знання в освітню та практичну компоненту складової ОПП. Нині отримані знання і досвід переносять в освітньо-професійну програму I7 «Терапія та реабілітація» за спеціалізацією I7.01 «Фізична терапія» у ТНМУ першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з імплементацією навчально-методичних матеріалів, методів і засобів реабілітації, клінічних кейсів, а також впровадження новітніх технологій реабілітації в освітній процес.
Координує якість і наявні впроваджені пропозиції щодо ОПП проректор закладу вищої освіти ТНМУ з науково-педагогічної роботи, професор Аркадій Шульгай з огляду на свій високий професійний досвід і досконалу обізнаність у науково-педагогічній роботі. «Треба зазначити, що освітньо-професійна програма I7 «Терапія та реабілітація» за спеціалізацією I7.01 «Фізична терапія» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти в ТНМУ є однією з найбільш досконалих як за своїм переліком профільних дисциплін, так і за вдало підібраним переліком клінічних практик, кількістю кредитів та академічних годин серед вишів України, які здійснюють підготовку фізичних терапевтів», – додає професорка Дарія Попович.
Освітньо-професійна програма (ОПП) – це нормативний документ, який визначає мету, обсяг, зміст та очікувані результати навчання за певною спеціальністю для здобуття ступеня вищої освіти або фахової передвищої освіти.
Мета освітньо-професійної програми I7 «Терапія та реабілітація», спеціалізації I7.01 «Фізична терапія»
У сучасних умовах розвитку реабілітаційної допомоги в Україні та зростання потреби у спеціалістах особливої актуальності набуває якісна професійна підготовка здобувачів вищої освіти. Підвищений запит на реабілітаційні послуги, зумовлений наслідками травм, гострих і хронічних захворювань, воєнних дій вимагає підготовки компетентних асистентів фізичних терапевтів і фізичних терапевтів, здатних працювати на засадах доказової клінічної практики й у складі мультидисциплінарної реабілітаційної команди. Саме тому важливим аспектом навчання в закладах вищої освіти є вдосконалення освітнього процесу та реалізація ОПП I7 «Терапія та реабілітація», що спрямована на формування професійних компетентностей та практичної підготовленості майбутніх фахівців до професійної діяльності.
У чому полягає основна мета освітньо-професійної програми I7 «Терапія та реабілітація»? «У тому, щоб підготувати висококваліфікованих, конкурентоспроможних, здатних до ефективної професійної діяльності у сфері надання реабілітаційної допомоги асистентів та фізичних терапевтів, – наголошує Дарія Попович. – Адже в ТНМУ навчаються здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня – асистенти фізичного терапевта та другого (магістерського) рівня вищої освіти – фізичні терапевти». Гарантом освітньо-професійної програми першого (бакалаврського) рівня I7 «Терапія та реабілітація», спеціалізації I7.01 «Фізична терапія» є доцентка кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання Анастасія Бай.
Нині галузь реабілітації в Україні спирається на затверджені державні освітні та професійні стандарти, це, зокрема: стандарт вищої освіти за спеціальністю 227 «Фізична терапія, ерготерапія» (нині – «Терапія та реабілітація») для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти від 19 грудня 2018 року №1419, до якого 29 жовтня 2024 року були внесені зміни наказом МОН України № 154; освітній стандарт другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю «Терапія та реабілітація» затверджено МОН України 05.09.2022 року № 791, а згодом до цього документа вносили зміни, зокрема наказом МОН від 30.10.2024 року № 1549; професійний стандарт «Фізичний терапевт», затверджений наказом голови правління ГО «Українська асоціація фізичної терапії» від 20 січня 2023 року №01-пс.
Основні професійні компетентності випускника:
* Діяльність на основі професійної етики, цінностей та принципів фізичної терапії.
* Пошук, аналіз і використання науково обґрунтованої інформації із застосуванням цифрових технологій для пошуку, обробки, збереження та передачі даної інформації у професійній діяльності фізичного терапевта.
* Виконання програм фізичної терапії під керівництвом фізичного терапевта.
* Застосування законодавчих і нормативно-правових документів у сфері реабілітації.
* Проведення спостереження, опитування, тестування та вимірювання рухових порушень.
* Оцінювання рівня функціонування особи на основі біопсихосоціального підходу.
* Робота у складі мультидисциплінарної команди.
* Участь в освітній та просвітницькій діяльності.
Професійну підготовку майбутніх фізичних терапевтів нині розглядають як складну, багатовимірну систему, що ґрунтується на компетентнісному, студентоцентрованому та практикоорієнтованому підходах й інтегрує сучасні освітні, клінічні та науково-доказові стандарти. Освітній процес спрямований не лише на засвоєння знань, а передусім на формування здатності майбутнього фахівця ефективно діяти в умовах реальної клінічної практики, забезпечуючи пацієнтоцентричний підхід до реабілітації. Ключовим результатом навчання є формування інтегральної компетентності, яка відображає здатність випускника розв’язувати складні клінічні кейси в галузі фізичної терапії, застосовуючи сучасні наукові підходи, клінічне мислення, а також міжпрофесійну взаємодію, адже він працюватиме в мультидисциплінарних командах у госпіталях, реабілітаційних відділеннях лікарень і реабілітаційних центрах. Загальні й фахові компетентності деталізуються через готовність здійснювати реабілітаційне обстеження відповідно до міжнародної класифікації функціонування (МКФ), визначати структуру порушень, обмеження діяльності та ставити цілі реабілітації. Важливу роль клінічного компонента відіграє впровадження засад доказової практики, що передбачає інтеграцію найкращих наукових доказів, клінічного досвіду фахівця та індивідуальних особливостей пацієнта. Це сприяє формуванню у здобувачів клінічного мислення, здатності до аналізу клінічних даних й обґрунтування вибору реабілітаційних втручань.
(Продовження. Поч. у №19)
Прогресія навчання за освітньо-професійною програмою першого (бакалаврського) рівня вищої освіти I7 «Терапія та реабілітація», спеціалізації I7. 01 «Фізична терапія» (1-4 курсів) в ТНМУ
1 курс – фундаментальна підготовка
* Формування базових медико-біологічних знань.
* Вивчення анатомії та фізіології.
* Опанування основ практичної діяльності фізичного терапевта.
* Знайомство з біопсихосоціальною моделлю.
* Розвиток академічних та інформаційних компетентностей.
* Вступ до професійної етики та комунікації.
* Загальна ознайомча практика за профілем майбутньої професії.
На першому курсі студенти вивчають переважно базові дисципліни, але вони вже мають клінічне спрямування. «Це дуже цікава особливість нашої освітньої програми, – зауважує Дарія Попович. – На відміну від гуманітарних чи педагогічних закладів, у нас майбутні асистенти фізичних терапевтів і фізичні терапевти вивчають анатомію, фізіологію та інші дисципліни на тих же базах і кафедрах, де водночас навчаються майбутні лікарі та медсестри». Це один з вагомих чинників освітнього процесу: студенти не лише здобувають професійні знання, а й водночас набувають навичок взаємодії з представниками інших медичних професій як й у мультидисциплінарній команді лікарень і клінік. А це відповідно допомагає сформувати спільне особливе розуміння підходу до пацієнта. «Навчання на єдиній базі дозволяє студентам паралельно виробляти необхідні практичні навички – і це один з найвагоміших моментів нашого освітнього процесу», – наголошує Дарія Попович.
2 курс – професійно орієнтована підготовка
* Поглиблення спеціальних знань з фізичної терапії.
* Формування клінічного мислення.
* Опанування методів оцінювання функціонального стану.
* Вивчення та застосування реабілітаційних втручань.
* Практичне відпрацювання навичок (кейси, тренінги, практика).
* Основні аспекти взаємодії між членами мультидисциплінарної команди.
* Клінічна практика з фізичної терапії у відділеннях кардіології та пульмонології.
На другому курсі розпочинається професійно орієнтована підготовка. На цьому етапі формується клінічне мислення студентів, поглиблюються їхні спеціальні знання з фізичної терапії та опановуються реабілітаційні втручання.
Важливою складовою навчання є засвоєння основних аспектів взаємодії між членами мультидисциплінарної команди. «Це дозволяє студентам легко інтегруватися в колектив, працювати у відділенні та будувати якісну взаємодію з пацієнтом, – пояснює Дарія Попович. – Саме пацієнтоцентричний підхід є основою нашої роботи та надання реабілітаційної допомоги».
3 курс – клінічна підготовка
* Застосування фізичної терапії у клінічних випадках.
* Робота з пацієнтами різних нозологічних груп.
* Ознайомлення з реабілітаційним маршрутом пацієнта, планування та реалізація індивідуальної програми реабілітації.
* Робота в мультидисциплінарній команді.
* Клінічна практика з фізичної терапії при порушеннях функцій опорно-рухового апарату.
На третьому курсі розпочинається вже безпосередньо клінічна підготовка. Студенти мають можливість працювати з різними нозологіями та проходити практику в різних клінічних напрямах.
Практичне навчання відбувається під керівництвом фізичних терапевтів, які виконують роль супервізорів (більшість з них – наші випускники). Вони навчають студентів, оцінюють їхню роботу та допомагають опановувати основи фізичної терапії безпосередньо в умовах клініки.
«Таким чином, на третьому курсі студенти вже отримують можливість працювати у середовищі, максимально наближеному до майбутньої професійної діяльності: безпосередньо взаємодіяти з пацієнтами, застосовувати отримані знання та працювати з доступними в клініці засобами реабілітації», – наголошує Дарія Попович. Це дозволяє поступово переходити від теоретичної підготовки до реальної практичної роботи.
4 курс – професійна інтеграція
* Самостійне виконання професійних завдань під наглядом фізичного терапевта у лікувальних установах.
* Удосконалення клінічного мислення та клінічних рішень.
* Підготовка до професійної діяльності.
* Клінічна практика з фізичної терапії при травмах та захворюваннях нервової системи.
* Переддипломна клінічна практика.
На четвертому курсі відбувається вже професійна інтеграція студентів. Вони переходять до самостійного виконання професійних завдань, удосконалюють клінічне мислення та навчаються приймати клінічні рішення щодо клінічних випадків. Основна мета цього етапу – підготувати майбутніх асистентів фізичних терапевтів до повноцінної професійної діяльності. Важливою складовою є переддипломна клінічна практика, яку наші студенти проходять, зокрема у Більче-Золотецькій обласній лікарні реабілітації та Міжнародній реабілітаційній клініці проф. В.І. Козявкіна. Студенти працюють у підгрупах: частина спочатку проходить практику в Більче-Золотому, а потім обмінюється з групою, яка починала в Міжнародній клініці Козявкіна.
«Такий формат дає можливість побачити реальні умови роботи не лише в лікарнях у межах нашого міста, а й в інших медичних закладах, – каже Дарія Попович. – Студенти знайомляться із ширшим спектром нозологій та різними етапами відновного лікування. Адже робота фізичних терапевтів чи асистентів фізичних терапевтів на різних етапах перебування пацієнта в закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) – у стаціонарі, поліклініці чи на санаторно-курортному етапі реабілітації має свою специфіку й у майбутньому фахівцеві важливо розуміти ці відмінності».
Водночас можливості для практичного навчання не обмежуються лише запропонованими закладами міста чи області. Наприклад, під час літніх канікул студенти можуть поїхати до Медичного реабілітаційного центру «Модричі» й там пройти практику. Вони також можуть знайти можливість для практичного навчання за місцем проживання: звернутися до лікарні, де є відділення фізичної терапії та супервізори, й водночас пройти практику на цих базах. Таким чином студент отримує можливість не просто виконати обов’язкову практику, а спробувати себе в різних професійних середовищах, побачити різні підходи до реабілітації та зрозуміти, який напрям роботи йому найбільше годиться. Це допомагає зробити усвідомлений вибір щодо подальшого професійного шляху після завершення навчання.
Дарія Попович наголошує, що важливим компонентом підготовки є поєднання теоретичного навчання з безперервною клінічною практикою, що дозволяє забезпечити поступовий перехід від навчальної складової до реальної професійної діяльності. Особливу увагу приділяють розвитку клінічного мислення як здатності до системного аналізу стану пацієнта, прогнозуванню перебігу функціональних порушень та вибору оптимальної тактики втручання. У студента формуються також навички професійної комунікації, що включають ефективну взаємодію з пацієнтами, їхніми родинами та членами мультидисциплінарних команд.
Ключові результати реалізації ОПП за спеціалізацією «Фізична терапія»
* Підготовка конкурентно-спроможних фахівців, орієнтованих на сучасні освітні та професійні стандарти реабілітаційної допомоги.
* Формування професійних компетентностей відповідно до міжнародних підходів фізичної терапії.
* Поєднання теоретичної, практичної та клінічної підготовки.
* Інтеграція біопсихосоціальної моделі здоров’я та МКФ у професійну діяльність фізичного терапевта.
* Готовність випускників до роботи у мультидисциплінарній реабілітаційній команді.
* Орієнтація освітнього процесу на потреби пацієнта та суспільства.
Особливості професійної підготовки здобувачів вищої освіти, які навчаються за спеціалізацією «Фізична терапія» в ТНМУ, полягають у спрямованості на практичну діяльність, інтеграції сучасних освітніх технологій та формуванні готовності майбутніх фахівців до надання якісної реабілітаційної допомоги відповідно до міжнародних стандартів. Важливу роль у забезпеченні якісної підготовки майбутніх асистентів фізичних терапевтів і фізичних терапевтів відіграє злагоджена робота всієї університетської команди. Адміністрація ТНМУ неодноразово відзначала професійну роботу деканату медичного факультету на чолі з доценткою Світланою Кучер, навчального відділу під керівництвом доцента Андрія Машталірa та відділу внутрішнього забезпечення якості вищої освіти, який очолює доцент Володимир Радчук.
Фахівці цих підрозділів були активно залучені до акредитації освітніх програм і ліцензування за спеціальністю I7 «Терапія та реабілітація», спеціалізацією I7.01 «Фізична терапія». Їхня професійна та злагоджена робота стала важливою складовою успішного проходження цих процедур.
Клінічна практика: від навчання до реальної професійної діяльності
Важливу роль у підготовці майбутніх фізичних терапевтів відіграє клінічний компонент – практична підготовка, передбачена освітнім стандартом. Здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціалізацією «Фізична терапія» мають пройти низку клінічних практик у закладах охорони здоров’я під керівництвом і супервізією фахівців.
Клінічними супервізорами є фізичні терапевти, які вже здобули магістерську освіту, працюють у реабілітаційних відділеннях і мають відповідний професійний досвід. Під час практики вони супроводжують студентів: ставлять перед ними професійні завдання, контролюють їхнє виконання, разом заповнюють щоденники практики та оцінюють результати. Один супервізор супроводжує, як правило, трьох здобувачів вищої освіти (відповідно до освітнього стандарту), що дає можливість приділити достатньо часу та уваги кожному студентові.
Для організації такої підготовки університет співпрацює з лікарнями Тернополя й області, а також закладами охорони здоров’я за її межами. Укладання та супровід відповідних угод забезпечують працівники лікувального відділу на чолі з проректором з науково-педагогічної та лікувальної роботи, професором Степаном Запорожаном. Студенти проходять практику на різних клінічних базах, зокрема в Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні, яка є філією кафедри, Тернопільській комунальній міській лікарні №2, міській комунальній лікарні №3 Тернопільської міської ради, Тернопільській обласній дитячій лікарні, Тернопільській міській дитячій комунальній лікарні, Більче-Золотецькій обласній фізіотерапевтичній лікарні реабілітації, яка є філією кафедри, Міжнародній реабілітаційній клініці проф. В.І. Козявкіна та інших закладах. Водночас клінічна практика – це не просто перебування студента в лікарні. Її результати потрібно підтвердити й захистити. Крім оцінювання роботи супервізором і ведення щоденника практики, студенти проходять підсумковий контроль у форматі ОСКІ (об’єктивного структурованого клінічного іспиту). Він відбувається у симуляційному центрі університету, де створені відповідні спеціальні умови симуляції для відпрацювання практичних навичок. Навчальний процес побудований таким чином, щоб студент спочатку опанував необхідні навички під час практичних занять на базі центру, потім застосував їх під час клінічної практики, а після цього повернувся до симуляційного центру та продемонстрував, чого навчився. Якщо студент успішно складає ОСКІ, він підтверджує набуті під час практики практичні компетентності та захищає свою практику. За організацію цього процесу відповідають координатор клінічного навчання – асистент кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання Андрій Гавриленко, клінічні супервізори й працівники відділу практики на чолі з керівником відділу – доцентом Максимом Герасимюком, який контролює проходження практик, оформляє відповідну документацію та забезпечує організаційний супровід студентів у ЗОЗ.
«Важливо зазначити, що значна частина клінічних супервізорів – випускники нашого університету, – зауважує Дарія Попович. – Свого часу вони самі проходили цей шлях, а тепер працюють у різних напрямах реабілітації та передають власний професійний досвід студентам. Приємно отримувати відгуки від керівників і завідувачів реабілітаційних відділень ЗОЗ про те, що нині наші випускники стали справжніми професіоналами, успішно застосовують набуті знання та практичні навички, засоби реабілітації, вміють клінічно мислити, ставити цілі та завдання спільно з пацієнтами, а також разом якісно працювати з колегами на результат у мультидисциплінарних реабілітаційних командах».
Дарія Володимирівна вкотре наголошує, що особливе значення під час проходження клінічних практик для здобувачів вищої освіти ТНМУ має можливість побачити, як реабілітаційний процес відбувається на різних його етапах. Адже реабілітація – не одноразова процедура, а тривалий процес, який може включати різні етапи – ранній, відновний, пізній, а також різні періоди: гострий, підгострий, відновний та довготривалий. Окрім того, пацієнт вкотре може повертатися до неї, якщо знову виникатиме потреба у відновленні. Це особливо актуально після оперативних втручань: навіть якісно проведена операція потребує ранньої реабілітації, щоб закріпити результат і максимально відновити функції людини.
«Так, реабілітаційний процес – довготривалий, – наголошує Дарія Попович. – Його якість і своєчасність безпосередньо впливають на кінцевий результат лікування. Саме тому нині реабілітація стала невід’ємною частиною допомоги пацієнтам у різних сферах медицини, при різних нозологіях та на різних етапах відновлення». Тож що більше різних клінічних середовищ побачить студент під час навчання, то краще він буде готовий до майбутньої професійної діяльності. Вперше в ТНМУ ім. Івана Горбачевського впроваджено дуальну освіту на першому (бакалаврському) рівні для студентів четвертого курсу, завдяки якій здобувачі вищої освіти мають змогу офіційно працювати із закладами охорони здоров’я під час навчання в університеті. Це достатньо сприятливий варіант для навчання та одночасно практичної роботи із засвоєнням практичних навичків і компетентностей за ОПП. Нововведення відбулося завдяки підписаній угоді між керівниками ТНМУ та Тернопільською обласною клінічною психоневрологічною лікарнею.
Дарія Володимирівна переконана: справжня професійність починається не тоді, коли студент отримує диплом, а значно раніше: з першого контакту з пацієнтом, першого клінічного рішення, першої відповідальності за результат своєї роботи. Тому процес навчання за ОПП I7 «Терапія та реабілітація», спеціалізацією I7.01 «Фізична терапія» вибудуваний як послідовний шлях від базових знань до самостійного професійного мислення, від навчальної аудиторії – до реальної клініки. І найкраще свідчення того, що цей шлях працює, – самі випускники. Ті, хто ще вчора були студентами, нині працюють у різних сферах і закладах реабілітації, допомагають пацієнтам, отримують схвальні відгуки від колег і керівників, а дехто вже повертається до університетської спільноти в новій ролі – як клінічний супервізор для наступного покоління чи асистент кафедри ТНМУ. Власне, в цьому й полягає головна мета освітньо-професійної програми «Фізична терапія»: сформувати професіонала, який уміє клінічно мислити, бачити та розуміти за реабілітаційним діагнозом людину (пацієнта), працювати в мультидисциплінарній команді й відповідати за кінцевий результат реабілітаційного процесу. Фахівця, який готовий не лише увійти у сучасну систему реабілітації, а й навчати, розвивати та удосконалювати її для досягнення результату.
Таким чином, у ТНМУ триває робота над розвитком і вдосконаленням освітньо-професійної програми I7 «Терапія та реабілітація», спеціалізації I7.01 «Фізична терапія», відповідно до конкурентоспроможності освітньої програми, вимог освітніх та професійних стандартів сучасного ринку праці. За роки підготовки наш університет уже випустив понад 600 асистентів фізичних терапевтів і фізичних терапевтів. Нині вони працюють у закладах охорони здоров’я по всій Україні, надають реабілітаційну допомогу пацієнтам та є частиною мультидисциплінарних команд. Саме через таких фахівців університетська освіта перетворюється на реальну систему допомоги людям. «Наші студенти сьогодні та наші випускники завтра – наша надія, наше продовження й наше майбутнє. Адже майбутнє реабілітації для теперішніх випускників в Україні є надзвичайно перспективним, запитаним і технологічним, – підсумовує завідувачка кафедри, професорка Дарія Попович. – Сучасні випускники спеціальності I7 «Терапія та реабілітація» виходять на ринок праці як висококласні мультидисциплінарні фахівці, які працюють за міжнародними стандартами».
Мар’яна ЮХНО-ЛУЧКА