Як в ТДМУ проводили інтерактивні навчання

У Тернопільському державному медичному університеті імені І.Горбачевського триває тренінгова програма в рамках реалізації проекту впровадження елективного курсу з посттравматичного стресового розладу «Сестринська ініціатива – медсестри щодо полегшення психічної травми», який підтримано Посольством Канади в Україні.

Учасники цього заходу упродовж кількох інтенсивно вивчали теоретичні ази з діагностування у пацієнтів посттравматичного стресового розладу, можливостей уникнення його, роль медсестер у психічному одужанні хворих з ПТСР або тих, хто пережив важкий стрес. (http://www.tdmu.edu.ua/2016/01/19/u-tdmu-providni-psyhiatry-i-psyhology-vchat-vykladachiv-i-studentiv-yak-pratsyuvaty-z-patsiyentamy-z-posttravmatychnym-syndromom/ )

DSC_5953 DSC_5956 DSC_5969 DSC_5981

На подвір’ї навчально-наукового інституту медсестринства ТДМУ 20 січня відбулося інтерактивне практичне заняття «Організація рятування і надання медико-психологічної допомоги постраждалим внаслідок вибуху газу в навчальному закладі» за участю служби екстреної допомоги, обласного управління з надзвичайних ситуацій, обласного управління з превентивної діяльності УМВС. Сценарій дійства нагадував сюжет з фільму катастроф, коли рятувальникам, медикам і поліції доводиться рятувати тих, хто постраждав внаслідок якоїсь надзвичайної події. Студенти ТДМУ талановито відтворили всі можливі стани порушення психіки, які виникають в таких ситуаціях.

«Для сьогоднішніх навчань підготували симульований вибух газу у студентській їдальні, куди на виклик прибула пожежна рятувальна команда. Рятувальники по черзі виводили з приміщення тих людей, які могли самостійно пересуватися. Постраждалі від вибуху студенти мали імітовані поранення, а деякі з них поводили себе неадекватно та були неконтрольованими. Таким чином ми змоделювали різні типи порушення психіки внаслідок пережитого стресу. Учасники семінару мали змогу побачити генезис, як виникає цей посттравматичний стресовий розлад, та навчились його розпізнавати хоча б на етапі візуального спостереження за людьми.

DSC_5992 DSC_5999 DSC_6002 DSC_6011 DSC_6018

Ми упродовж останніх 11 років тісно співпрацюємо зі службою «швидкої» допомоги, Державною службою надзвичайних ситуацій. Щоразу спільно шліфуємо такі навчання, аби в реальних умовах всі ці служби працювали злагоджено і ефективно. Сьогодні увага була приділена працівникам Центру екстреної допомоги, адже вони вперше стикаються з ситуацією, коли потрібно зробити сортування потерпілих за різними психічними розладами. На жаль, сьогодні в екстреній допомозі не розроблено критеріїв такого сортування, тому для нас це має певний науковий інтерес, зокрема будемо виступати з ініціативою, аби на рівні держави такі критерії були розроблені і впроваджені у практику. Дуже ефективно працюють в подібних ситуаціях кризові психологи ДСНС, яким час від часу доводиться рятувати людей у подібних ситуаціях», – розповів завідувач кафедри медицини катастроф та військової медицини, професор Арсен Гудима.

DSC_5896 DSC_6054 DSC_6056 DSC_6058 DSC_6067

Після проведення навчань усі учасники зібралися в аудиторії ННІ медсестринства для так званого «розбору польотів», тобто обговорення типів психічних розладів, дій всіх служб на кожному етапі порятунку. Присутні мали змогу детальніше дізнатися про роботу психологічної служби при ДСНС і отримали від досвідчених фахівців корисні рекомендації.

DSC_6076 DSC_6091 DSC_6093 DSC_6118

DSC_6108 DSC_6109 DSC_6132 DSC_6133

У рамках програми викладачі медичних навчальних закладів, волонтери, соціальні працівники і студенти мали можливість поспілкуватися з психологами, які безпосередньо займаються реабілітацією воїнів АТО. Вони дізналися про особливості спілкування з солдатами, які повернулися з фронту. Про це їм розповіла координатор центру психологічної допомоги «Крок назустріч», гештальт-терапевт Любов Медведь. Окрім того, вона окремо визначила точки небезпеки у роботі медсестер, коли вони мають справу з такими хворими.

DSC_5850

«Медичні сестри найбільше часу проводять з бійцями АТО, які потрапляють у медичні заклади з метою лікування чи реабілітації. Потрібно усвідомлювати, що ці чоловіки зазнали на війні чималих психологічних травм. Зазвичай, людина може витримувати важкий хронічний стрес без наслідків для головного мозку упродовж 21 дня. Українській військові в умовах війни перебувають в стані стресу щонайменше 3-6 місяців упродовж всього періоду мобілізації. А це вже свідчить про те, що їхня психіка зазнала змін, тому медичні сестри повинні, насамперед, турбуватися про власну безпеку і своїми діями сприяти реабілітації.

Під час спілкування з солдатом треба максимум включати спостережливість, бути обережними, докладати зусилля для того, аби уникнути додаткового травмування бійців в медичних закладах. Останнє стосується того, аби не прибирати в палаті, коли мобілізовані сплять, залізні відра замінити на пластикові, поважати їх гідність і особистість. Також важливо розповідати про графік і характер процедур, питати в бійця, чи готовий він до тієї чи іншої маніпуляції. Такі дії дадуть йому відчуття контролю щодо свого лікування і життя, а це вже сприятиме його психологічній реабілітації», – зазначила Любов Медведь.

DSC_5835

DSC_5879

За її словами, у солдат, насамперед, порушені почуття безпеки і контролю, тому часто у мирному житті їхня психіка починає не витримувати. Багато хто пробує повернутися на фронт, адже там все простіше, чіткіше і зрозуміліше. Окрім того, в солдат упродовж періоду мобілізації накопичується чимало агресії, яку вони не можуть висловити безпосереднього тим, хто її спровокував. Відповідно в мирному житті вони шукають для цього безпечну мішень. Часто нею стають медсестри.

«У будь-яких ситуаціях вам допоможуть високий професіоналізм і невключення в особисті емоції солдата, повага до його простору, розвиток і вдосконалення фахових комунікативних навичок. Потрібно розуміти, що фронтовик після повернення з війни відновлює свою особистість по шматочку і поступово, переглядає свій світогляді призначення», – додала Любов Медведь.

Усі залучені до цієї програми психіатри і психологи неодноразово наголошували на тому, що медичні сестри, аби бути ефективними у своїй роботі повинні, насамперед, турбуватися про гармонію у власному житті, вчасно вирішувати свої особисті проблеми. На думку експертів, допомогти іншій людині можна лише тоді, коли медсестра чи лікар має власний внутрішній ресурс, коли в його сім’ї все гаразд, емоційний стан стабільний і є відчуття впевненості, мають доброзичливе оточення, вчасно і достатньо відпочивають.

Прес-служба Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.

Поділитись: Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKEmail this to someonePrint this page