Золоті стебла української соломи й скляна загадковість художнього розпису (виставка майстрів народних художніх промислів Петра Левицького і Юлії Сватко)

7 грудня 2023 року в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї під романтичні мелодії камерного оркестру обласної філармонії відбулося урочисте відкриття виставки відомих мистців галицького краю, майстрів народних художніх промислів Петра Левицького та Юлії Сватко.

Із вітальним словом до присутніх звернувся директор музею Ярема Шатарський. Модераторами мистецького дійства стали працівниці музею Галина Гнатишин, старший науковий співробітник відділу фондів, та Галина Завіша, завідувачка сектора зберігання відділу фондів. Вони привітали всіх присутніх із справді знаковою подією в культурному житті Тернополя і надали слово почесним гостям виставки – Світлані Байталюк, директору департаменту культури і туризму ТОВА, Олександру Богомолу, раднику начальника Тернопільської ОВА, Олегу Сиротюку, депутату Тернопільської облради. До привітань долучилися доцент кафедри української мови ТНМУ ім. І. Я. Горбачевського Ігор Гаврищак та керівник центру виховної роботи та культурного розвитку, доцент Марта Руденко.

Ведучі не лише представили авторів художньої виставки, але й розповіли про життєві шляхи, сфери творчої самореалізації Петра Левицького та Юлії Сватко та матеріал, із яким працюють майстри.

Спільний мистецький проєкт народжений, можливо, не тільки глибинним художнім суголоссям індивідуальної манери авторів, але й фахом медика: Петро Левицький є випускником і доцентом ТНМУ, а Юлія Сватко також має медичну освіту.

Різновекторність діяльності Петра Левицького просто вражає! Кандидат медичних наук, доцент кафедри медицини катастроф та військової медицини, автор низки наукових праць, майстер спорту з контактного карате та кікбоксингу, чемпіон України та учасник і призер чемпіонатів Європи і світу, голова Тернопільської обласної федерації кікбоксингу, суддя міжнародної категорії та член суддівської колегії України з цього виду спорту, учасник Революції гідності, працював у складі виїзної бригади медиків у зоні АТО, указом Президента України нагороджений медаллю «За врятоване життя», директор комунального підприємства «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр», лауреат конкурсу «Людина року – 21», майстер народної творчості, учасник всеукраїнських та міжнародних фахових виставок, автор майстер-класів із обробки рослинних матеріалів та виготовлення солом’яних витворів мистецтва. Він також вперше на тернопільських теренах почав застосовувати методику виконання об’ємних зображень (3D-візуалізація).  

Упродовж 28-ми років Петро Левицький працює з матеріалами рослинного походження, формуючи індивідуальну творчу манеру, розширюючи тематичний діапазон, усе глибше проникаючи в таємниці ремесла та сировини. Адже солома злакових культур (жита, пшениці, ячменю) – вельми делікатний і примхливий матеріал, який потребує не тільки бережливого приготування, зберігання і обробки, але справді ювелірної роботи в процесі вирізування окремих деталей і створення художнього образу.  

Приготування робочого матеріалу перетворюється у справжнє сакральне дійство, де кожен етап є осмисленим, чітким і деталізованим. Необхідно враховувати природні умови, стан дозрівання і фізичні якості рослини (наприклад, сам автор віддає перевагу ячменю). Майстер використовує верхню частину стебла: видаляє гострим ножем вузлики-«колінця», «варить», замочуючи в теплій воді, розщеплює кожну соломинку, сушить у духовці, уважно пильнуючи, аби вона не згоріла, а набула отого дивовижного загадкового золотавого кольору і перламутрового блиску. Коли матеріал для роботи готовий, майстер береться до справи. Тут уже все залежить від нього: від твердої руки, зіркого погляду, глибини та багатства душі. І тоді народжується справжнє диво!

Петро Левицький представив на виставку 31 роботу. Експозицію відкриває панно «На сторожі українських кордонів», над яким автор працював майже пів року. Робота є знаковою для самого мистця і гостро актуальною для глядача. Її символіка прочитується легко, бо як в давні княжі часі, так і нині сучасним українським богатирям, бійцям ЗСУ, доводиться броньованими грудьми боронити рідну землю від ворожої навали.

Привертає увагу широкий тематичний діапазон робіт Петра Левицького. Казкові та фентезійні сюжети, східні мотиви, романтичні натюрморти, вишукані орнаментальні малюнки – все це творить цілісний мистецький образ як віддзеркалення внутрішнього художнього світу автора.  

Вишукану аристократичність золотаво-чорних барв панно Петра Левицького вигідно й органічно доповнює кольорова розмаїтість робіт Юлії Сватко, виконаних із застосуванням техніки розпису по склі вітражними фарбами.

Юлія Сватко – уродженка с. Мишковичів, що на Тернопільщині. Навчалася в медичному коледжі та Західноукраїнському національному університеті, зараз працює спеціалістом відділу молоді, спорту, сім’ї та туризму Великоберезовицької селищної  ради. Захоплення розписом по склі, що є зараз невід’ємною частиною душі авторки, датується мисткинею навдивовижу точно – 2016 р. Саме тоді, після народження молодшого сина, з’явилося нестримне бажання творити щось власними руками. Спочатку розписувала стіни власного будинку, потім взялася декорувати приміщення дитячого садочка. Далі був період захоплення ліпниною (експериментувала із власним будинком!). І врешті-решт, коли Юлія розмалювала скляний бокал, то відчула, що нарешті знайшла себе уповні. Зараз у творчому доробку майстрині більше сотні картин та робіт.

Юлія Сватко – майстер художніх народних промислів (2019 р.), учасниця різноманітних виставок, фестивалів, мистецьких проєктів, автор майстер-класів. Її роботи прикрашають полиці і стіни приватних помешкань й установ в Україні та за її межами: в Греції, Італії, Іспанії, Канаді, США. Авторка перебуває в постійному творчому пошуку, вивчає і вчиться, експериментує зі стилями й техніками виконання, тому кожен її витвір є оригінальним і неповторним.

Мистецький доробок Юлії Сватко представлений на виставці 59 роботами, що експонуються без авторської назви. Таким чином, кожен відвідувач, розглядаючи вітражну картину, графин чи вазу, тарілку чи бокал, ліхтарню чи набір скляного посуду, що прикрашені тонким і легким візерунком, може долучитися до творчого процесу називання, розшифровуючи загадку художнього задуму. Ось, наприклад, картина, на якій зображена маленька срібноволоса блакитноока ельфієчка, яка сумовито спостерігає жовтогарячий листопад. Може, назвати цю роботу «Осінні фантазії»? А наступну хочеться назвати «П’янкі мелодії Провансу»…

Але центральними в експозиції, щемкими і сповненими глибокого змісту, на нашу думку, що суголосна авторській, є портрет Тараса Шевченка у бронежилеті, касці та зі зброєю в руках і карта України, єдиної і неподільної держави, виконана  у стилі колажу, де арт-об’єктами слугують елементи народної вишивки різних регіонів країни.

Тож запрошуємо відвідати художню виставку, торкнутися і поринути у  дивовижний світ криси, добра та любові.

Дякуємо організаторам за цікаву та оригінальну експозицію, а мистцям зичимо наснаги, творчого горіння, натхнення в ім’я збереження і розвитку українського мистецтва!

Інформацію підготував Ігор Гаврищак. Світлини Миколи Василечка https://www.facebook.com/media/set/?set=a.742461967919485&type=3