У ТНМУ відбувся поетичний вечір “Рослинний світ у творчості Тараса Шевченка”

9 березня виповнюється 210 років від дня народження Тараса Шевченка. Для багатьох поколінь українців Кобзар є не тільки поетом, мислителем, прозаїком, художником, але і символ нації, невичерпності та незламності духу нашого народу. Його творчий спадок особливо сьогодні гостро відгукується в серці кожного українця.

З ініціативи завідувача кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою професора Світлани Марчишин 7 березня 2024 року відбувся поетичний вечір «Рослинний світ у творчості Тараса Шевченка», підготовлений доцентами Іванною Керничною та Марією Шанайдою. Студенти 2 і 3 курсів фармацевтичного факультету декламували вірші великого Кобзаря, у яких згадуються лікарські рослини. Тарас Григорович Шевченко добре знав і любив рослинний світ України. У його творах згадується понад 80 видів рослин української флори. Особливою пошаною користувалися в нього калина, верба, барвінок, дуб, тополя, явір, терен, жито, пшениця та ін. Рослини у поезіях Шевченка символізують рідний край, дитинство, людську красу, мужність, сум, радість, а з іншого боку – зраду та байдужість. Студенти не тільки читали поезії, але й розповідали про лікувальні властивості кожної рослини, згаданої у віршах.

Уже з перших рядків, які почули присутні на творчому вечорі, постає картина розбурханого Дніпра, яку доповнює опис верби:

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

Доля українського народу була важкою і за часів життя поета. У його поезії згадується отруйна лікарська рослина – блекота чорна. Очевидно, Тарас Шевченко добре знав властивості цієї рослини і використав її як символ згубного московського впливу на українську спільноту.

Україно! Україно! 
Оце твої діти, 
Твої квіти молодії, 
Чорнилом политі, 
Московською блекотою 
В німецьких теплицях 
Заглушені!  Плач, Украйно! 
Бездітна вдовице!

Читаючи поезії Шевченка, студенти і викладачі неодноразово мали нагоду переконатись, як талановито поет звеличив у своїй творчості Україну, описує її багатий рослинний світ, любить свій народ. Присутні вкотре переконалися, що вірші і думки Шевченка є пророчими, їх варто перечитувати, задумуватися над їх змістом, передавати з покоління у покоління, виховувати на них своїх нащадків.  

Завершився вечір спільним виконанням усіма присутніми пісні на слова Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий…»

Інформація і світлини надана організаторами заходу.