Центр психологічного консультування ТНМУ святкує свій перший ювілей

Цьогоріч центр психологічного консультування ТНМУ святкує свій перший ювілей – 5-річчя від дня створення. Це, безумовно, важлива і вельми символічна подія як в історії нашого закладу, так і в професійній та особистій біографії  керівника центру – Тетяни Гусєвої, психолога, доцента кафедри психіатрії, наркології та медичної психології. Пані Тетяна була серед тих, хто творив/писав перші сторінки історії цього підрозділу, і зараз продовжує активно працювати в різних напрямках. У зв’язку з необхідністю спектру надання психологічної допомоги нещодавно центр психологічно консультування увійшов до складу центру ментального здоров’я.

Про робочі будні, здобутки й маленькі перемоги, про реалії та перспективи центру психологічного консультування  сьогодні розмовляємо з Тетяною Гусєвою.

• Цього року Ваш особистий професійний календар, окрім 10 жовтня, коли відзначають Всесвітній день психічного здоров’я, поповнився ще однією датою. У січні 2024 р. виповнилося 5 років від дня створення центру психологічного консультування ТНМУ. Тобто цей підрозділ є ще дуже молодим, але… Відомий швейцарський психолог,  Жан Піаже, наголошував на важливості подолання п’ятирічного бар’єру в житті дитини. Вона долає егоцентризм і відкриває для себе соціум. Як відбувалося становлення центру, як він зростав і мужнів, як відкривав світ і відкривався для світу?
• Центр психологічного консультування ТНМУ був заснований у січні 2019 року та почав функціонувати як особливий простір психологічної підтримки, а також особистісного розвитку студентів.

Його створення було ініційовано представниками Студентського парламенту нашого університету, які усвідомлювали важливість турботи про психічне здоров’я молоді. Приємно, що ця ініціатива знайшла підтримку в адміністрації нашого вишу.

Окрім того, ми запропонували надання консультативних послуг психолога і для працівників університету, створили сторінку центру у фейсбуці, де розпочали публікацію психоедукаційних дописів.

У команді фахівців центру працювали сертифіковані психологи в напрямках гештальттерапії та арттерапії, які використовували в роботі методи артсупроводу клієнта в психологічному консультуванні, когнітивно-поведінкової моделі психологічного консультування та інтегрований підхід у консультуванні та техніки гештальтерапії. За потреби ми залучали фахівців з кафедри  психіатрії, наркології та медичної психології  чи переадресовували до іншого спеціаліста.

• Як у центрі налаштовувалася комунікація з клієнтами?
• Для отримання психологічної консультації потрібно було зателефонувати за контактним номером, що вказаний на сторінці центру на вебпорталі університету і в довіднику студента, або написати в месенджерах Телеграм, Viber чи WhatsApp, чи на сторінку у фейсбуці для попереднього запису. А потім  прийти у зазначений день. Також інформація про наш центр розташована на сторінках студентського путівника. 

Коли записів виявлялося досить багато (а в нас були періоди, коли охочих прийти на консультацію до психолога було записано на два місяці наперед), ми працювали іноді й у вихідні дні для консультування наживо і онлайн. Оскільки наш центр – це все-таки не кризова психологічна служба, то ми розміщували актуальну інформацію в університетських гуртожитках, зазначаючи контакти гарячих ліній надання психологічної допомоги, куди студенти могли звернутися  у випадку нагальної потреби. Також на вебсторінці центру вказане посилання на всеукраїнський телеграм-канал психологічної допомоги студентам.

Фахівці центру завжди відгукувалися на різні запити від підрозділів університету, регулярно співпрацювали з кураторами груп, менторами, центром виховної роботи та культурного розвитку, кафедрою психіатрії, наркології та медичної психології. Було проведено багато заходів тематичних заходів – вебінарів, семінарів, майстер-класів для студентів та викладачів на різну тематику.

• Які види психологічної допомоги Ви надаєте? Які форми використовуєте?

– По-перше, це психологічне консультування, яке проводиться в індивідуальній та груповій формі в офлайн та онлайн-форматі. Хочу зазначити, що онлайн-формат ми використовували ще до початку пандемії COVID 19, під час пандемії та повномасштабного вторгнення. 

По-друге, психологічна просвіта та психологічна профілактика. Ці види діяльності ми реалізовували через інформаційне наповнення сторінок у фейсбуці та на вебпорталі університету. Також ми використовували друковані матеріали, зокрема, буклети зі стрес-менеджменту та флаєри для полегшення адаптації першокурсників.

Ми маємо цікавий досвід роботи студентської психоедукаційної групи «Школа ментального здоров’я», учасники якої залучалися до різних заходів як волонтери-консультанти і могли надавати психологічну підтримку за принципом «рівний-рівному». Улюбленою та затребуваною для здобувачів освіти стала щопонеділкова  група особистісного розвитку.  

Психологічна діагностика у нашому центрі проводиться за запитом. Також  наприкінці навчального року вже другий рік поспіль робимо моніторинг психоемоційного стану студентів.

Окрім цього, активно функціонують: група підтримки для студентів, яка працювала онлайн щопонеділка упродовж навчального року; ресурсна лабораторія для педагогічних працівників; група «Підтримка онлайн» на сторінці у фейсбуці, де ми проводимо тематичні прямі ефіри з психологічної допомоги.

Варто згадати і про волонтерську діяльність фахівців центру, які надають психологічну допомогу під час війни: робота з ВПО, дітьми та дорослими, волонтерами, тими, хто потребує цієї допомоги.

• Якими принципами працівники центру керуються в своїй роботі?

– В основі діяльності центру психологічного консультування ТНМУ –  «Положення про психологічну службу в системі освіти України» та «Етичний кодекс психолога», в яких, власне, і зафіксовані ті принципи, яких ми дотримуємося. Наприклад, принцип конфіденційності, відповідальності, компетентності, добробуту клієнта. Ці документи розташовані також у нас на вебсайті університету.

• З якими організаціями співпрацює центр психологічного консультування?

– Наразі ми співпрацюємо з такими професійними спільнотами та громадськими організаціями, як Національна психологічна асоціація, Асоціація психологів вищої школи України, Екосистема психологічної допомоги в сфері освіти. Це забезпечує добрі можливості для професійного вдосконалення наших фахівців через навчання, проходження супервізій в українських і закордонних фахівців, участь у різних навчальних проєктах і програмах (наприклад, Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» – ініціатива першої леді Олени Зеленської).

• Як змінилися запити на психологічну допомогу за 5 років діяльності центру?

– Надання консультативної допомоги почалося з запитів на тематику стосунків (з батьками, друзями в студентській групі), особистої самореалізації та самооцінки, професійного вигорання, академічного стресу.

У період пандемії запити стосувалися переживань за здоров’я, загострилися тривожні стани та почастішали панічні атаки, ускладнилися стосунки з рідними та близькими, з колегами в колективі, з’явилися скарги на неможливість організувати для себе комфортні умови для навчання чи роботи.

Повномасштабне вторгнення спричинило появу запитів на стабілізацію гострих емоційних станів, роботу з високою тривожністю перед невизначеністю, зміною пріоритетів, труднощами в навчанні в період війни, проблемами з мотивацією, ускладненням міжособистісних стосунків, переживанням втрати.

• Пані Тетяно, сьогодні Ви прийшли не сама, а у вельми інтригуючому товаристві цікавого й симпатичного хлопця. Хто він такий і в якій ролі  бере участь у нашій бесіді? Це Ваш друг, помічник, охоронець чи порадник? Хотілося б про це довідатися.

– Я справді завітала до Вас сьогодні з другом. Це іграшка – собака-обіймака. Його звати Хібукі. «Хібукі» в перекладі з івриту означає «обійми», бо ця іграшка вміє обіймати. Вона є терапевтичним інструментом, який допомагає психологам  працювати з дитячою травмою.

В Україні Благодійний проєкт «Хібукі-терапія» було започатковано в перші дні війни ізраїльським психологом Дафною Шарон-Максимов. Вигадав собаку-обіймаку доктор Шай Хен-Галь у 2006 році під час Другої ліванської війни в Ізраїлі. З того часу Хібукі допомагав спочатку дітям Ізраїлю, а потім Японії і Америки, переживати травму, боротися з болем, втратою та руйнуваннями. А зараз ця терапевтична іграшка допомагає дітям України.

Хочу зазначити, що вперше в Тернополі саме на базі нашого центру було реалізовано благодійний україно-ізраїльський проєкт «Хібукі-терапія», в рамках якого психологічну  підтримку отримали майже 100 внутрішньо переміщених дітей та маленьких мешканців нашого міста й області. Хібукі-терапія – це процес, у якому психолог за допомогою спеціально розробленої методики поступово й дбайливо входить разом з дитиною у терапію, допомагаючи їй упоратися з травмою війни.

• Що наснажує Вас, що приносить радість у такі нелегкі часи?
• Спілкування в колі близьких та друзів, робота, на якій ти отримуєш позитивний зворотній зв’язок від наших відвідувачів, – це надихає.

Радіємо, що за час функціонування центру збільшилася кількість запитів на консультації, бо для нас – це показник нашої доброї роботи, адже студенти  розуміють важливість звертання до психолога і не мають стигми щодо отримання психологічної допомоги.

• Дякую Вам, пані Тетяно, за цікаву  розмову. Бажаю Вам мирного неба  і подальшого професійного зростання!

Спілкувався Ігор Гаврищак.

Світлини Яніни Чайківської та Миколи Ваислечка.