«Лабораторія клінічного мислення» як спосіб забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів
Як навчити студентів клінічного мислення? Здавалось би, що в цьому питанні все зрозуміло. Якщо ти навчався чи навчаєшся в медичному університеті, то ти точно знаєш що таке клінічне мислення. Але не все так просто. Медична освіта передбачає засвоєння великої кількості різнопланового теоретичного матеріалу. Згодом доволі проблематичним є процес раціонального поєднання всіх набутих знань, щоб в майбутньому оперувати ними задля отримання найкращого клінічного результату. Ось тут і знадобиться клінічне мислення. Якщо перекласти з англійської, то термін ‘clinical reasoning’ означає клінічне розмірковування, обґрунтування, аргументація. Розуміння основ клінічного мислення, а також вміння їх використовувати на практиці є однією з найважливіших складових професійної компетентності лікаря.
Таким чином, з 17 по 21 червня 2024 року креативні і прогресивні викладачки Тернопільського Національного Медичного Університету ім. І.Я. Горбачевського Ірина Боровик, Наталія Галіяш, Оксана Сидоренко і Лариса Мартинюк, які є практикуючими клініцистами і не проти інтелектуального волонтерства, за підтримки адміністрації університету запровадили курс неформального навчання студентів «Лабораторія клінічного мислення».
До участі в «Лабораторії» було запрошено майбутніх медиків, які погодились продовжити заняття після складання семестрових іспитів в позанавчальний час. Серед них десять студенток 4-5 курсів, які вже володіють базовими медичними знаннями: Світлана Магера, Валентина Кіт, Надія Зарічанська, Тетяна Бенедюк, Марія Мальчевська, Дарина Юзюк, Олександра Ловінська, Вікторія Драгунцова, Анастасія Фурдела, Вікторія Мірошник.
У першій сесії «Лабораторії клінічного мислення» ми провели п’ять двогодинних зустрічей. Розпочали тренінг з визначення поняття критичного мислення, розібрались в системах мислення за Деніелом Канеманом і в когнітивних помилках. Далі перейшли до основ клінічного мислення, спроектували когнітивні помилки на медичну сферу, розібрали реальні клінічні ситуації, коли когнітивні упередження стали на заваді правильного діагнозу.
Сьогодні в складних клінічних ситуаціях в медичній практиці пропонується використання нових креативних інструментів вирішення проблем, які прийшли до нас з бізнесу, таких як діаграма риб’ячої кістки (Ішікави) і техніка «5 чому».
Світовим трендом в розвитку клінічного мислення є робота з віртуальними пацієнтами на базі спеціально розроблених платформ, як от, наприклад, CASUS. Безоплатний доступ до цієї платформи наданий українським студентам та викладачам завдяки проєкту «Ukraine Digital» та університету Людвига Максимілана, Мюнхен. На цій платформі представлено біля 200 кейсів українською мовою, які розроблені експертами з різних країн Європи в рамках проєкту ICoVIP (https://icovip.eu/). Запрошуємо реєструватися на цій платформі (https://player.casus.net/pmw2/app/homepage.html) з университетских скриньок, щоб попрактикувати своє клінічне мислення.
Опановуючи навчання з CASUS, ми працювали з віртуальним пацієнтом, що скаржився на біль у горлі. Незвичним для студентів було те, що пацієнтові не призначались додаткові методи обстеження і фармакотерапія була мінімальною.
Іншим форматом, який дозволяє студентам краще зрозуміти процес клінічного мислення є розбір реальної клінічної ситуації під керівництвом викладача, який успішно продемонструвала доцентка Лариса Мартинюк. Як перейти від скарг жінки на значну загальну слабкість та зниження АТ після відпочинку в Єгипті до діагнозу синдром Шмідта? – учасниці мали можливість максимально зануритись у цей клінічний квест.
На останній зустрічі сесії Наталія Галіяш розказала про Clinical Case Discussion (CCD або обговорення клінічних випадків), як формат навчання, керованого студентами, та основні правила підготовки клінічних кейсів та їх представлення.
Усі учасниці «Лабораторії клінічного мислення» отримали глибше розуміння клінічного мислення, дозу позитиву, мотивації, ресурсу, працюючи в команді однодумців. Усі зустрічі мали інтерактивний характер. Ми поєднували теоретичний і практичний компоненти, залучали всіх до процесу освітотворення.
Завершили першу сесію рефлексією щодо вражень від заходу і плануванням наступних активностей в рамках «Лабораторії клінічного мислення». Плануємо продовжити такі зустрічі, залучаючи студентів до підготовки клінічних кейсів і їх представлення, а викладачів – бути менторами і експертами в цій справі.
Також маємо амбітні плани з розбором тем про медицину засновану на доказах, спільне прийняття рішень, використання клінічних калькуляторів, роботу з невизначеністю, передтестову та післятестову ймовірність, тощо.
Якщо клінічне мислення для вас теж є важливим компонентом професійної діяльності, маєте пропозиції по тематиці зустрічей, не проти взяти участь в них в якості спікера, то запрошуємо до нашої команди.
Інформацію і світлини надали Ірина Боровик, Наталія Галіяш, Оксана Сидоренко.