Аспіранти ТНМУ на міжнародному симпозіумі LIVE 2026 у Греції

Українська медична освіта й наука продовжують інтеграцію у міжнародну спільноту, демонструючи високий професіоналізм навіть у найскладніші часи. Підтвердженням цього є участь аспірантів ТНМУ, зокрема, Олени Сас (аспірантка ІІ року навчання, лікарка-радіологиня клініки Life Scan, м. Київ) та Михайла Саса (аспіранта І року навчання, резидента-кардіохірурга Національного наукового центру серцево-судинної хірургії та спадкової патології імeні М.М. Амосова) у престижному міжнародному симпозіумі LIVE 2026, який цього року проходив у грецькому місті Салоніки. Симпозіум LIVE (Leading Innovative Vascular Education) – це одна з найавторитетніших європейських платформ, що об’єднує провідних фахівців у галузі медицини. Цьогоріч серед прогресивної медичної спільноти гідно прозвучало й ім’я України.

Олена Сас мала за честь представити перед європейськими колегами усну доповідь про надзвичайно рідкісний та складний клінічний випадок: «Complete agenesis oft he infrahepatic inferior vena cava with azygos continuation: a crucial radiologic finding for cardiac surgical planning». Доповідь викликала жвавий інтерес та дискусію серед іноземних колег, адже своєчасне виявлення радіологом на КТ такої критичної анатомічної специфіки мінімізує ризики для життя пацієнта на операційному столі. Вкрай важливою є чітка комунікація між діагностом і кардіо- чи судинним хірургом, що підтверджує актуальність напрацювань лікарів й доводить, що українська радіологія тримає руку на пульсі світових інновацій. Кожен такий виступ – це нагадування світові про незламність української науки та медицини.

«Можливість представити роботу на такому високому рівні – це велика відповідальність і водночас неймовірна гордість. Дякую колегам за спільну працю!» – поділилася Олена Сас.

Постерну доповідь «Valve-sparing surgery in acute type A aortic dissection: nine-year experience of the national reference center» представив перед зацікавленими колегами Михайло Сас. Дослідник окреслив масштаби проблеми, оскільки гостре розшарування типу А має надзвичайно високу летальність без лікування, а збереження аортального клапана при такій патології – це виклик вищого пілотажу в кардіохірургії, бо йдеться про вкрай крихкі тканини аорти під час розшарування. Аспірант проаналізував клінічну ефективність, безпеку та технічні обмеження різних методів збереження аортального клапана при гострому розшаруванні аорти типу А та обговорив результати дослідження.

Михайло Сас зазначив: «При гострому розшаруванні аорти типу А, яка ускладнюється гострою аортальною недостатністю, більш поширеною є практика заміни аортального клапана на протез, що несе певні ризики для якості життя пацієнта після операції. Аналіз роботи нашого Національного центру доводить: навіть в екстрених умовах, в більшості випадків, можливо врятувати клапан пацієнта й довгострокові результати таких втручань залишаються більш ніж задовільними».

Не зупиняємося на досягнутому, впроваджуємо передові методики та продовжуємо працювати заради здоров’я пацієнтів і майбутнього України.

Інформацію й світлини надала Олена Сас.