У ТНМУ відбувся VІІІ Науковий симпозіум з міжнародною участю «Громадське здоров’я в соціальному і освітньому просторі – виклики в умовах зміцнення міжсекторального співробітництва та перспективи розвитку»

24-25 вересня 2026 року Тернопільським національним медичним університету імені І.Горбачевського спільно з Акконським Гуманітарним Університетом Берліну було проведено Восьмий науковий симпозіум з міжнародною участю «Громадське здоров’я в соціальному і освітньому просторі – виклики в умовах зміцнення міжсекторального співробітництва та перспективи розвитку» на базі ТНМУ https://www.tdmu.edu.ua/blog/2026/01/07/gromadske-zdorov-ya-v-sotsialnomu-ta-osvitnomu-prostori-vyklyky-v-umovah-podolannya-naslidkiv-vijny-ta-perspektyvy-rozvytku/

Кафедра громадського здоров’я та управління охороною здоров’я ТНМУ вже восьмий рік поспіль у вересні проводить Міжнародний Україно-Німецький науковий симпозіум з громадського здоров’я, що став для неї доброю традицією. Захід присвячений обговоренню актуальних питань у сфері громадського здоров’я, де науковці та практики з різних регіонів України, Німеччини та інших країн мають можливість представляти дослідження та піднімати теми глобальних викликів, серед яких особливо гостро постають проблеми охорони здоров’я в умовах воєнного стану, зміцнення міжсекторальної взаємодії та перспективи сталого розвитку.

З огляду на продовження воєнного стану в Україні, симпозіум проводився дистанційно в online режимі. Громадське здоров’я в Україні стало перед викликом збереження здоровʼя людей в сучасних реаліях та обґрунтування стратегічних рішень для розвитку галузі.

Відкрила симпозіум професор Ганна Сатурська, яка представила учасників симпозіуму, окреслила основні напрямки роботи симпозіуму та режим роботи.

Відкриття симпозіуму розпочалося з вступної промови проректора з науково-педагогічної роботи Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, д-ра мед. наук, професора Аркадія Шульгая, у якій він підкреслив, що обговорення та напрацювання пропозицій щодо посилення міжгалузевої взаємодії у межах восьмого наукового симпозіуму мають особливу актуальність і є вкрай необхідними для підтримки населення країни та розробки нових напрямків роботи громадського здоров¢я в умовах війни в Україні.

Про те, що сучасні виклики й надалі надають важливого значення міжнародній співпраці, та поєднання в громадському здоров¢ї міждисциплінарного підходу, підкреслив і доктор медичних наук, професор Акконського Гуманітарного університету Берліну Тімо Ульріхс. Він підкреслив важливість нашої співпраці в умовах цієї жахливої війни, в забезпеченні здоров¢я населення та гарантії надання медичної допомоги. Також відмітив перспективні напрямки роботи з врахуванням інтеграції України в Європейський Союз та перспективи відбудови України після війни та реабілітаційні заходи, які потребуватимуть особливої уваги.

На пленарному та секційних засіданнях значна роль відводилася важливості міжсекторального партнерства та наукового обґрунтування медичних рішень. Зокрема, у доповіді «Демократичний кризовий менеджмент» Матіаса Лемке (Акконський університет гуманітарних наук, Німеччина) було висвітлено концепцію демократичного кризового менеджменту. Як діяти і як виконувати певні завдання в умовах кризи менеджменту – це одне з найважливіших питань, які слід вирішувати для забезпечення позитивних результатів цих дій для людей, збереження їх гідності.

Олександр Горбенко (Королівський Коледж Лондона, засновник Olgopaex Academy Ltd, Велика Британія) та Геннадій Слабкий (професор, завідувач кафедри громадського здоров’я, епідеміології та інфекційних хвороб Ужгородського національного університету) у доповіді «Роль пацієнтського досвіду у формуванні доказової бази для прийняття рішень в системі охорони здоровʼя і розробці нових медичних технологій» розкрили роль пацієнтського досвіду у формуванні доказової бази для прийняття рішень та розробки нових медичних технологій. Ці позиції особливо важливі для фокусування медичної діяльності на пацієнті та розробці майбутніх лікарських засобів.

Оксана Чайчук (генеральна директорка ДУ «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України») висвітлила аспекти міжсекторального партнерства у профілактиці інфекційних та неінфекційних захворювань на регіональному рівні, дала характеристики основних діючих складових міжсекторального партнерства. Продемонструвала меморандум про співпрацю в межах міжсекторального партнерства.

Ірина Хоменко (проф., завідувач кафедри громадського здоров’я, епідеміології та екології Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика) закцентувала увагу на основних компонентах здоров’язбережувальної поведінки в умовах воєнного стану. Наголосила на необхідності розробки спеціальних програм промоції здоров¢я для громадян в умовах воєнного стану, особливу увагу слід приділяти внутрішньопереміщеним особам, дітям та людям, що безпосередньо пострадали від бойових дій.

Проблематику глобального здоров’я та українських реалій детально проаналізували у спільній роботі доктор мед. наук Андрій Мокієнко, проф. Ігор Гущук та проф. Володимир Бабієнко, зробивши акцент на важливості збереження чистоти питної води (Національний університет «Острозька академія», Одеський національний медичний університет).

Тенденції неінфекційної захворюваності та смертності населення Харківської області в умовах демографічних викликів висвітлила Валентина Нестеренко (професор, завідувач кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Харківського національного медичного університету),яка наголосила, що 91% усіх смертей в світі спричинені хронічними неінфекційними захворюваннями. Вона наголосила, що депопуляція вимагає особливих підходів до збереження здоров¢я населення, зокрема скринінгу та профілактичних заходів.

Важливе питання дисбалансу компонентів здорового робочого місця в українських організаціях підняли Ярина Колісник (доцент кафедри фізичної терапії та ерготерапії факультету наук про здоровʼя Українського католицького університету) та Наталія Теренда(професор, завідувач кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я ТНМУ), які закцентували на необхідності розробки програми від безпеки до промоції здоров¢я.

Історичні аспекти медико-санітарного стану Галичини та формування національної концепції громадського здоров’я представили Олена Проців (магістр громадського здоров’я,директор бібліотеки) Аркадій Шульгай (проректора з науково-педагогічної роботи ТНМУ, професор) та Ігор Гаврищак(доцент кафедри української мови ТНМУ), підкресливши у своїй доповіді необхідність створення національної, доступної для населення моделі громадського здоров¢я.

Ярослав Басараб(доктор філософії) представив Державну установу «Центр охорони здоровʼя Державної кримінально-виконавчої служби України», і висвітлив питання компетентнісного забезпечення підготовки сімейних лікарів з питань інфекцій, що передаються статевим шляхом: аналіз у контексті сучасних рекомендацій ВООЗ. Акцент зроблений на посиленні практичної підготовки фахівців з даного питання.

Питання первинної профілактики раку з урахуванням європейських практик обґрунтували Віктор Семенов (доцент кафедри соціальної медицини, громадського здоров’я та управління охороною здоров’я), Лілія Крячкова (професор, завідувач кафедри соціальної медицини, громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Дніпровського державного медичного університету) та Ольга Устимчук (заступниця директора Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації) і закцентували на необхідності міжсекторального підходу.

Доцент Тріщ Володимир,представляючи Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України продемонстрував аналіз поведінкових чинників ризику, асоційованих із сексуальними дисфункціями у чоловіків. У висновках підкреслив необхідність пропаганди здорового способу життя, як профілактики таких порушень.

Профілактику дисплазії шийки матки та взаємодію систем охорони здоров’я та освіти висвітлив Петро Токар (доцент Буковинського державного медичного університету), звернувши увагу на попередження таких проявів шляхами профілактики гінекологічних захворювань та зміцнення імунітету, що є підгрунтям для міждисциплінарного підходу.

Новим немедикаментозним інтервенціям, зокрема фізіологічному обґрунтуванню лікарняної клоунади, присвятили виступ доктор мед. наук, доцент кафедри фізіології з біоетикою ТНМУ Наталія Волотовська та доцент кафедри громадського здоровя та управління охороною здоров¢я ТНМУ Ніна Романюк, наголосивши на необхідності переходу від окремих ініціатив до систем.

Наталія Антал та Валерія Брич (завідувач кафедри наук про здоров’я Ужгородського національного університету) представили системний підхід до підтримки грудного вигодовування на рівні територіальних громад і потребує узгодженої міжсекторальної взаємодії.

Подальші детальні обговорення проблем відбулися на трьох профільних секційних засіданнях, де піднімалися питання здорового способу життя, менеджменту в охороні здоров’я, інвестицій у здоров’я, подолання криз водопостачання (досвід Нікопольського району від О. Ульки) та впровадження стандартів НАТО у Збройних Силах України. Була також представлена сесія стендових доповідей, яка охопила клініко-статистичні характеристики репродуктивного здоров’я та людиноцентричного обслуговування.

На завершення симпозіуму учасники підбили підсумки роботи засідань та прийняли рішення конференції (резолюцію), спрямовану на зміцнення міжсекторальної взаємодії та реалізацію профілактичних програм.

Загалом у Восьмому науковому симпозіумі взяли участь провідні викладачі, професори, міжнародні партнери з Німеччини та Великої Британії, організатори і фахівці практичної ланки охорони здоров’я України. Обмін досвідом та отримані знання в процесі дискусій сприятимуть створенню міцного наукового підґрунтя для формування стратегічних рішень та перспектив розвитку громадського здоров’я в Україні.

Українсько-англійський переклад та супровід доповідей забезпечив доцент Юрій Петрашик. Технічну підтримку та координацію заходів надавали професор Наталія Теренда та доцент Наталія Слободян.