День: 08.11.2024

Студентка п’ятого курсу медичного факультету Вікторія Мірошник очолила цьогоріч Наукове товариство студентів ТНМУ. Вона переконана, що студентська наукова діяльність дає можливість поглибити свої знання в певних галузях, проведення наукових досліджень, набуття практичних навичок зі збору та аналізу інформації, а також допомогти у пошуку відповідей на важливі питання. Крім того, наукові гуртки кафедр – це ще й чудове місце для знайомства з новими друзями. – Вікторіє, як вам вдається поєднувати навчання та керівництво Науковим товариством студентів? Які виклики при цьому виникають і як ви їх долаєте? – Поєднувати навчання та керівництво…

Читати далі

Ректор Тернопільського національного медичного університету, професор Михайло Корда, проректор з науково-навчальної та лікувальної роботи, професор Степан Запорожан і завідувач кафедри симуляційної та екстреної медицини, професор Арсен Гудима взяли участь у робочій зустрічі під головуванням Державного секретаря Міністерства внутрішніх справ України Інни Ящук з приводу налагодження тісної співпраці між Департаментом охорони здоров’я МВС та ТНМУ. У цій нараді взяли участь перший заступник директора Департаменту організації діяльності МВС Андрій Костюк, перший заступник директора Департаменту охорони здоров’я Лілія Бойко, начальник Головного медичного клінічного центру МВС Іван Яворський. Під час зустрічі йшлося про налагодження…

Читати далі

Мирослав Домбрович – хірург 66-го військового мобільного госпіталю, капітан медичної служби, кандидат медичних наук, доцент кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини ТНМУ. З початком великої війни він одразу ж подався на фронт і вже 26 лютого 2022 року почав рятувати життя. І продовжує це робити вже понад два з половиною роки поспіль. На фронті на початку листопада й відзначив свій ювілей. «Завдяки спорту тримаю себе у формі все життя» – Мирославе Івановичу, своє 60-річчя ви відзначили на фронті. Не журитеся, що цього дня не були вдома з…

Читати далі

Груші не лише смачні, а й корисні. Щоправда не всі знають, що у народі грушу вважали святим деревом. У деяких країнах біля каплиць Богородиці й зараз садять грушу. Люди вірять, що коли Діва Марія спускається на землю, то відпочиває під цим деревом. Наділяли грушу також магічною силою, наприклад, щоб забезпечити собі благополуччя та здоров’я на цілий рік, на свято Івана Купала слід пролізти через вінок, сплетений з гілок груші. Отож груша не лише магічне дерево, має вона й лікувальну силу. З давніх-давен груша й справді була не тільки їжею, а…

Читати далі

Напевно, не всім до смаку цей дивний овоч, який більше нагадує кам’яну троянду із сотнями насінин. Але справа в тому, як його приготувати, аби було і смачно, і корисно. Не завадило б ще вашій фігурі. Хоча зайвими калоріями можете не перейматися: у 100 г броколі лише 34 калорії. А здогадуєтеся, скільки вітамінів і мінералів? Представники клінічної медицини деколи називають броколі концентратом найважливіших полівітамінів. Це особливо актуально в осінньо-зимовий період, коли імунітет організму слабшає. У броколі вдвічі більше аскорбінової кислоти, ніж, наприклад, у цвітній капусті, білків – в 1,5 разу, мінеральних…

Читати далі

8 листопада виповнюється 60 років доцентові кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини ТНМУ, лікарю-госпітальєру Мирославові Івановичу ДОМБРОВИЧУ Вельмишановний Мирославе Івановичу! Сердечно вітаємо Вас з 60-літтям! У стінах університету Ви здобули вищу медичну освіту, а згодом, після п’яти років практичної хірургічної роботи, успішно пройшли 32-літній трудовий шлях клінічного ординатора, асистента, доцента кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини. Ректорат, профком і весь колектив університету глибоко поважають і щиро шанують Вас як одного з талановитих випускників нашої Alma Mater, відданого сина української землі, непохитного захисника Вітчизни, відомого…

Читати далі

Гени, з яких складається наше ДНК, містять про нас усю інформацію. Раніше було прийнято вважати, що те, як ми виглядаємо, як розвиваємося, на які недуги хворіємо, – все записано в нашому геномі, і що цей генетичний код змінити неможливо, проте, такі думки переважали до розвитку нового напряму науки – епігенетики. Щодо нового – розвиватися ця галузь почала ще з 40-х років минулого століття, але великої популярності стала набувати нині. Саме наявністю епігенетичних механізмів можна пояснити, чому існують відмінності між, здавалося б, однаковими за геномом однояйцевими близнюками, чому в одних вдається…

Читати далі

У Тернополі відбувся доброчинний медичний форум MedTalk. Цьогоріч захід організували вже вдруге й, як сподіваються організатори – молода команда випускників і студентів ТНМУ, відтепер плануватимуть MedTalk на постійній основі. До форуму долучилося понад 550 учасників з усієї України – Тернополя, Києва, Львова, Івано-Франківська та інших міст. Завітали не лише провідні українські лікарі, а й хірурги з Великої Британії та Шотландії, отоларингологиня зі США. Як і пів року тому, проведення форуму MedTalk тепер стало не лише важливим кроком для розвитку медичної спільноти, а й посприяло допомозі військовим. Відкрила захід керівниця ГО…

Читати далі

Цьогорічна осіння подорож до Афонських святинь нічим надзвичайним від попередніх не відрізнялася. Після швидких зборів і вирішення найнеобхідніших поточних справ транзитом через Румунію, Болгарію та північну частину Греції прибули до Афонського півострова. Дорогою відвідали монастир Іоанна Сучавського в румунській Сучаві, де зберігаються його нетлінні мощі, а також у Салоніках (Греція) – собор з мощами Димитрія Солунського. В Уранополісі, як завжди, провели одну ніч у готелі й на світанку – стали в чергу за діамонітіріоном (дозвіл-віза на відвідування Афону) та квитками на паром. Одначе можна було спостерігати й певні особливості. Вже…

Читати далі

Нобелівська премія з фізіології та медицини – це одна з п’яти категорій Нобелівських премій, що присуджується з 1901 року щорічно за видатні заслуги в галузі фізіології або медицини. Започаткував цю традицію Альфред Нобель у заповіті 1895 року. Нобелівська асамблея Каролінського інституту 7 жовтня 2024 року присудила Нобелівську премію з фізіології та медицини Віктору Амбросу та Гарі Равкану за відкриття мікроРНК та її ролі в посттранскрипційному регулюванні генів. МікроРНК – це клас молекул РНК, які відіграють ключову роль у регуляції активності генів. Два науковці Амброс і Равкан зацікавилися вивченням мутантих lin-4…

Читати далі