У ТНМУ відбулася LXІX Науково-практична конференція «Здобутки клінічної та експериментальної медицини»

11-12 червня 2026 року Тернопільський національний медичний університет імені І.Горбачевського став центром наукового дискурсу. У змішаному форматі тут відбулася LXІX Науково-практична конференція «Здобутки клінічної та експериментальної медицини», яка об’єднала провідних вчених, практикуючих лікарів та молодих дослідників.

Роботу конференції розпочали з заслуховування доповідей в онлайн-режимі, після чого учасники перейшли до формату «живої» дискусії. Простір університету перетворився на майданчик для презентації стендових доповідей та активного обговорення результатів досліджень.

Наукова програма охопила шість ключових напрямків:

– «Внутрішня медицина, інфекційні хвороби, психіатрія та неврологія»;

– «Хірургія, онкологія, ортопедія та травматологія»;

– «Здобутки сучасної стоматології»;

– «Охорона материнства і дитини», акушерство та гінекологія, педіатрія;

– «Експериментальна медицина, морфологія у нормі та при патології, здобутки сучасної фармації»;

– «Інновації у вищій медичній школі, оглядові та аналітичні роботи».

Під час конференції також обговорили питання імплементації принципів відкритої науки у щоденну рутину науковця. ТНМУ – активний учасник програми Erasmus+ проєкту OPEN4UA «Відкрита наука для вищої освіти України».

Підсумком наукового форуму стало пленарне засідання, яке відкрила проректор з наукової роботи, професор Олександра Олещук.

З вітальним словом виступив ректор нашого університету – професор Петро Лихацький. Він наголосив, що проведення щорічної підсумкової конференції вже стала доброю традицією для нашої Альма-матер. У своєму виступі Петро Григорович зазначив, що сучасна медична наука сьогодні є головним драйвером практичної охорони здоров’я, адже вона трансформує теоретичні розробки у реальні технології за для порятунку людського життя.

«Основними стратегічними векторами досліджень є цифрова медицина, яка полягає впровадження штучного інтелекту для надточної експрес-діагностики патологій; клітинна регенерація, яка застосовує біотехнологіїі стовбурові клітини для відновлення тканин; таргетна фармакологія, яка фокусується на розробці точкових лікарських засобів під конкретні молекулярні мішені. Екосистема сучасної науки передбачає міждисциплінарний синергізм, трансляційний підхід через забезпечення миттєвого перенесення доклінічних, клінічних та лабораторних досліджень до ліжка пацієнта, глобальну інтеграцію, коли наявні спільні клінічні випробування зі світовими науковими центрами та партнерами. Усього цього ми можемо досягти завдяки дотриманню академічної доброчесності, адже медична наука має найвищу ціну помилки – людське життя. Тому академічна культура та етика є нашими непохитними пріоритетами. Ми всі разом будуємо майбутнє сучасної медицини», – додав Петро Лихацький.

Під час пленарного засідання  були заслухані доповіді з актуальних тем досліджень.

Доцент кафедри загальної хірургії Андрій Господарський розповів про інтеграцію ШІ в медичну науку у своєму виступі«Інтеграція штучного інтелекту в медичну науку: етичні, методологічні та клінічні виклики». Спікер висвітлив алгоритми навчання ШІ на основі великих масивів даних. Він підкреслив, що точність експрес-діагностики прямо залежить від якості та валідності інформації, яка використовується для «тренування» нейромереж, а також від здатності інтегрувати ці системи в існуючі клінічні протоколи.

Доцент кафедри хірургії факультету післядипломної освіти Мирослав Кріцак присвятив свою доповідь «Динаміка мікро-, субмікроскопічної та морфометричної реорганізації частин діафрагми за умов змодельованого низького та стандартного карбоксиперитонеуму» сучасним аспектам генетики.

Аспірант кафедри мікробіології, вірусології та імунології Михайло Бучинський ознайомив з результатами своїх досліджень у доповіді«Молекулярно-біологічні інструменти в медицині: клінічна значущість генотипування та аналізу експресії МРНК».

На завершення конференції професор Олександра Олещук відзначила високий рівень підготовки наукових доповідей та наголосила на важливості проведення таких заходів для розвитку наукового потенціалу університету і побажала колегам натхнення та нових вагомих досягнень у науковій царині.