Іноді ми не помічаємо тих маленьких, але важливих речей, які роблять наше життя яскравим і повноцінним. Як, наприклад, миті, коли прокидаємося вранці й відчуваємо, як світ навколо наповнюється енергією. Це та магія, яку часто не усвідомлюємо, але саме вона дозволяє нам рухатися вперед, сміятися, творити та любити. За цією безперервною енергією, що супроводжує кожен наш день, стоїть велика таємниця: правильне харчування й, звісно, вітаміни.
Вітаміни – це не просто хімічні сполуки, а наші маленькі союзники, що підтримують нас на кожному кроці.
Особливо важливими в нашому житті є вітаміни групи В, які дають нам енергію, підвищують настрій та дозволяють почуватися живими, здоровими та сповненими сил. Вони сприяють фізичному й емоційному благополуччю, допомагаючи відчувати себе здоровими та сповненими енергії. Ці унікальні біологічно активні речовини, які належать до водорозчинних вітамінів, є необхідними для нормального функціонування багатьох систем нашого організму. Незважаючи на їхню значущість, дефіцит вітамінів групи В є доволі поширеною проблемою, що може викликати серйозні зміни в організмі.
Поняття «вітамін» походить від латинських слів «vita» (життя) та «amin» (амін, що означає азотовмісні сполуки). Цей термін з’явився на початку ХХ століття. Польський біохімік Казимир Функ досліджував речовини, необхідні для нормальної життєдіяльності організму, та виділив 1912 року з рисових висівок особливу сполуку, яка допомагала вилікувати бері-бері (захворювання, спричинене дефіцитом вітаміну В1). Він припустив, що ця речовина належить до амінів, адже містила азот, і запропонував назвати її «вітамін» – «життєвий амін». Згодом стало зрозуміло, що не всі вітаміни містять азот або належать до амінів, але термін «вітамін» уже закріпився в науковій спільноті та його використовують донині на позначення біологічно активних речовин, необхідних для життя і здоров’я.
Спочатку вважали, що це один вітамін, але з часом було з’ясовано, що це група сполук, які часто зустрічаються разом у природних продуктах. Саме тому вони й отримали свою спільну назву. Особливістю вітамінів групи В є те, що вони майже не нагромаджуються в організмі, за винятком вітаміну В12 (ціанокобаламіну). Через це їх необхідно щодня отримувати з їжею для забезпечення нормального функціонування всіх систем організму.
Вітамін B1 (Тіамін)
Цей вітамін є водорозчинним і таким, що легко виводиться з організму із сечею, тому він не нагромаджується у великих кількостях. Його назва походить від хімічної структури, яка містить атом сірки (thio) та аміногрупу. Тіамін є ключовим компонентом коензиму тіамінпірофосфату (ТПФ), який відіграє важливу роль у перетворенні глюкози на енергію й таким чином бере участь в енергетичному обміні. Забезпечує нормальну роботу нервової системи (мозку та периферичних нервів), позитивно впливаючи на передачу нервових імпульсів, а також підтримує енергетичні процеси в клітинах мозку та сприяє виробленню нейромедіаторів. Вплив на серцево-судинну систему полягає у підтримці синусового ритму та провідності й зміцненні серцевого м’язу.
Покращує розщеплення вуглеводів, білків і жирів з харчових джерел за рахунок виробленої енергії й таким чином полегшує перетравлення їжі.
Бере участь у захисті організму від інфекцій, а також є коферментом для основних реакцій: у процесах декарбоксилювання а-кетокислот, пентозофосфатного циклу та є необхідним для підтримки клітинного осмосу й гомеостазу. Дефіцит вітаміну В1 проявляється у пацієнтів з хворобою бері-бері, енцефалопатією Верніке, синдромом Корсакова.
Передозування тіаміном зустрічається зрідка через його водорозчинність. У випадку надмірного введення (наприклад, ін’єкціями) можуть з’явитися: шкірні висипання, зниження артеріального тиску, тахікардія. Добова потреба в тіаміні для дорослих чоловіків становить 1,2 мг, жінок – 1,1 мг, а для вагітних і жінок, які годують, – 1,4 мг.
Вітамін В1 міститься у продуктах. Це – цільнозерновий хліб, висівки, овес, свинина, печінка, горох, квасоля, сочевиця, соняшникове насіння, мигдаль, картопля, шпинат, броколі.
Вітамін B2 (Рибофлавін)
Рибофлавін є водорозчинним вітаміном, що виводиться з організму із сечею, тому надлишок вітаміну зазвичай не нагромаджується. Його назва походить від латинського слова «flavus» (жовтий), адже цей вітамін має жовтий колір.
Рибофлавін є компонентом коферментів FAD флавінаденіндинуклеотиду) і FMN (флавінмононуклеотиду), які беруть участь у перетворенні білків, жирів і вуглеводів на енергію.
Підтримує нормальний стан шкіри, нігтів, волосся. Бере участь у боротьбі з вільними радикалами. Сприяє утворенню нейромедіаторів. Допомагає перетворювати інші вітаміни групи В, зокрема В6 і ніацин, в активну форму.
Сприяє збереженню гостроти зору, захищає очі від окисного стресу. Підтримує регенерацію клітин, зменшує запалення та подразнення шкіри, підтримує процес травлення, покращує опірність організму інфекціям.
Прояви дефіциту: тріщини та виразки в куточках рота (ангулярний стоматит). Запалення губ (хейліт) та язика (глосит), лущення шкіри навколо носа та очей, світлочутливість, почервоніння очей, втома та загальна слабкість. Серед тривалих наслідків – порушення зору, неврологічні розлади.
Добова потреба:
– для дорослих чоловіків: 1,3 мг;
– для дорослих жінок: 1,1 мг;
– для вагітних: 1,4 мг;
– для жінок, які годують: 1,6 мг.
Міститься рибофлавін у молоці, сирі, йогурті. Яловичина, печінка, цільнозерновий хліб, вівсянка, сочевиця, квасоля, печериці, лисички, броколі, шпинат теж багаті на цей вітамін.
Зменшують засвоєння рабофлавіну – світло (рибофлавін руйнується під його дією), надмірне нагрівання та кип’ятіння, неправильне зберігання продуктів.
Вітамін B3 (Ніацин)
Ніацин або нікотинова кислота є водорозчинним вітаміном. Він отримав свою назву від англійського слова «nicotinic acid» (нікотинова кислота), яке відображає його хімічну структуру. Вітамін B3 також має форму нікотинаміду, яка є активною в організмі. Вітамін В3 є складовою коензимів НАД (нікотинамі-даденіндинуклеотид) і НАДФ, які беруть участь у метаболізмі вуглеводів, жирів і білків, підтримує антиоксидантний захист організму, зменшуючи оксидативний стрес, сприяє регенерації тканин і підтримує еластичність шкіри, сприяє роботі мозку, знижує ризик розвитку когнітивних розладів, покращує кровообіг, сприяє розширенню судин і покращує кровопостачання органів.
Добова потреба:
– чоловіки: 16 мг;
– жінки: 14 мг;
– вагітні: 18 мг;
– жінки, які годують: 17 мг.
Вітамін В3 міститься у м’ясі курки, індички, печінці, яловичині, в рибі, зокрема, тунці, лососі, скумбрії, а також у цільнозерновому хлібі, коричневому рисі, вівсі. Багаті на вітамін В3 – арахіс, соняшникове насіння, гриби, картопля, зелений горошок. Покращують його засвоєння вітаміни групи В (особливо В6 і В12), нормальне функціонування шлунково-кишкового тракту. Зменшують засвоєння – тривале зберігання продуктів, надмірне вживання алкоголю, порушення роботи шлунково-кишкового тракту (хвороби шлунка, кишківника).
Вітамін B5 (Пантотенова кислота)
Пантотенова кислота є водорозчинним вітаміном, що означає, що надлишок цього вітаміну виводиться з організму із сечею. Він отримав свою назву від грецького слова «пантос», що означає «всякий», адже його виявили у багатьох видах їжі. Вітамін B5 був відкритий 1933 року.
Вітамін В5 є важливим компонентом коензиму А, який бере участь у перетворенні жирів, білків і вуглеводів на енергію, сприяє синтезу стероїдних гормонів (наприклад, кортизолу), підтримує нормальний стан шкіри, допомагає підтримувати здоров’я нервової системи, сприяючи виробленню нейромедіаторів, допомагає зміцнити імунну систему..
Дефіцит вітаміну В5 може спричинити синдром «неспокійних ніг», втому, зниження працездатності, запалення шкіри, порушення травлення.
Добова потреба:
– У середньому для дорослої здорової людини добова потреба в вітаміні В5 становить майже 5-10 мг.
Продукти, які містять пантотенову кислоту, – м’ясо, яйця, молочні продукти, злаки, горіхи, картопля. Чинники, що покращують засвоєння: вітаміни групи B, фолієва кислота, білки та антиоксиданти.
Вітамін B6 (Піридоксин)
Вітамін B6 – це водорозчинний вітамін, який відіграє важливу роль у багатьох біохімічних процесах організму. Він існує у кількох формах: піридоксин, піридоксаль і піридоксамін. Найактивнішою формою є піридоксальфосфат.
Його основні функції – участь у метаболізмі амінокислот і синтезі нейромедіаторів, підтримує нормальну роботу нервової системи та імунної системи, регулює рівень гормонів і синтез гемоглобіну, володіє ліпотропним ефектом. Достатня кількість піридоксину необхідна для нормального функціонування печінки, регулює рівень гомоцистеїну, допомагає синтезувати гемоглобін, щоб забезпечити хороший кровообіг і міцний імунітет. Допомагає відновлювати пошкоджену ДНК, пригнічує ріст ракових клітин і зміцнює імунну систему організму.
Підвищує продуктивність когнітивних функцій, знижує ризик розвитку деменції.
Піридоксин бере участь у синтезі білка, що в результаті впливає на прискорення росту м’язів, їх відновлення.
Допомагає краще засвоювати амінокислоти, аби уникнути слабкості м’язів і кісток.
Активізує передачу нервових імпульсів не лише в головний мозок, а й передає сигнали в очі.
Підтримує метаболічні процеси, що живлять тканини органів зору.
Бере участь в утворенні білка колагену – структурного компонента рогівки очей.
Для людей похилого віку вживання вітамінів, де є вітамін В6, вкрай важливе, адже є можливість уникнути розвитку катаракти, сухості очей, запалення рогівки, погіршення якості зору. Бере участь у метаболізмі амінокислот, які є будівельним матеріалом для білків. Він також необхідний для нормального функціонування травних ферментів. Здатний активувати імунні клітини (антитіла, лімфоцити), щоб ефективно боротися з інфекціями. Бере участь у перетворенні триптофану в нейротрансмітер серотонін.
Достатня кількість серотоніну в організмі жінки забезпечує нормальний перебіг менструального циклу, утворення естрогену та прогестерону. Зменшення симптомів ПМС. Усуває нудоту під час вагітності.
Для пацієнтів, які потерпають від нервових розладів, а також від порушення глютамінового обміну, вітамін B6 є життєво необхідним компонентом під час проходження ефективної терапії. Крім того, піридоксин є показаним до застосування пацієнтам, які страждають на гострі захворювання печінки, виразкові хвороби дванадцятипалої кишки та шлунку. Вітамін B6 також є рекомендованим при ішемічній хворобі серця. Піридоксин регулює центральну нервову систему, підвищує мозкову та фізичну активність, покращує пам’ять, підвищує стресову стійкість і підіймає настрій. Крім того, саме піридоксин захищає організм від різких змін рівня глюкози у крові. Таким чином, застосування вітаміну B6 запобігає розвиткові цукрового діабету. Після проходження курсу лікування із застосуванням цього вітаміну в пацієнтів спостерігається значне зміцнення нервової системи.
Добова потреба:
– Дітям до 17 років рекомендують приймати від 0,3 мг до 1,3 мг;
– Дорослим чоловікам і жінкам – від 1,5 мг, до 2 мг – жінкам-годувальницям.
Продукти, що містять вітамін В6: м’ясо, риба, картопля, банани, злаки, бобові. Чинники, що покращують засвоєння: вітаміни групи B, фолієва кислота, магній, калій. Чинники, що зменшують засвоєння: алкоголь, який знижує рівень піридоксину в організмі.
Вітамін B12 (Ціанокобаламін)
Вітамін B12 був відкритий 1948 року. Його роль у метаболізмі та здоров’ї організму виявила група дослідників, серед яких особливо відзначаються доктори Джордж Маккалоу та Лестер Сміт.
Вітамін В12 – це найбільший і найбільш складний за структурою водорозчинний вітамін. Кобальт є центральним атомом молекули та відповідає за червоний колір вітаміну В12. Метилкобаламін і 5-аденозилкобаламін є активними коферментами, необхідними для кількох реакцій в організмі. Основні функції вітаміну В12 – участь у процесах метаболізму, зокрема у синтезі ДНК, що важливо для поділу клітин, у процесі утворення еритроцитів і запобігання анемії. Вітамін В12 підтримує здоров’я нервової системи, сприяє нормальній передачі нервових імпульсів; бере участь у метаболізмі амінокислот і жирних кислот; сприяє когнітивним функціям; бере участь у регуляції нормального росту та розвитку клітин і тканин; впливає на енергетичний обмін і може підвищити витривалість організму, зниження рівня гомоцистеїну; бере участь в імунному захисті та захисті організму від інфекцій.
Недостатній рівень вітаміну B12 може спричинити мегалобластну анемію що проявляється втомою, слабкістю, блідістю шкіри, порушенням роботи нервової системи (оніміння кінцівок, порушення координації, депресія, дратівливість). Дефіцит дезоксиаденозилкобаламіну призводить до порушення обміну жирних кислот і накопичення токсичних для нервової системи метилмалонової та пропіонової кислот, що призводить до ураження задніх і бокових стовбурів спинного мозку та до зниження синтезу мієліну. Дослідження 2021 року серед людей літнього віку засвідчило, що низький або дефіцитний рівень В12 підвищує ризик розвитку депресії на 51% протягом чотирьох років, спричиняє відчуття «печіння» в язику й ротовій порожнині (глосит), викликає серйозні порушення пам’яті та концентрації уваги.
Низький рівень В12 може негативно вплинути на здоров’я мозку через збільшення гомоцистеїну, який сприяє запаленню нервових клітин та окислювальному стресу.
Рекомендована добова норма споживання:
– підлітки та дорослі – 4 мкг;
– вагітні та жінки, що годують груддю, – 4,5-5,5 мкг.
Продукти, що містять вітамін В12: м’ясо (особливо печінка), риба, молочні продукти, яйця, для вегетаріанців або веганів можуть бути доступні добавки чи продукти, збагачені вітаміном B12, адже рослинні продукти не містять його. Присутність фолієвої кислоти сприяє кращому засвоєнню вітаміну B12.
Чинники, які зменшують засвоєння: споживання алкоголю, що порушує функціонування шлунково-кишкового тракту та погіршує здатність організму засвоювати вітамін B12; хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту (наприклад, хвороба Крона, целіакія), що можуть погіршити абсорбцію цього вітаміну; прийом деяких ліків, як-от антацидні препарати або інгібітори протонної помпи.
Деякі сполуки, які раніше вважали вітамінами групи В, згодом були вилучені з цього переліку, адже не відповідали критеріям «вітаміну» або їх функції виявилися іншими. Проте їх продовжують використовувати в медичній та науковій літературі під відповідними назвами. Ось що відомо про них:
Вітамін В8 (інозитол)
Хоча інозитол не є справжнім вітаміном, він відіграє важливу роль у жировому обміні, синтезі клітинних мембран і функціонуванні нервової системи. Його іноді відносять до вітаміноподібних речовин.
Вітамін В15 (пангамова кислота)
Цю сполуку вважають вітаміноподібною речовиною. Вона сприяє окислювальним процесам, допомагає в детоксикації організму та покращує клітинне дихання. Але наразі її статус як вітаміну не підтверджено.
Вітамін В17 (амігдалин)
Амігдалин відомий як речовина, що міститься в кісточках абрикосів, персиків і деяких інших плодів. Він популярний у нетрадиційній медицині, але в науковій спільноті його ефективність і безпечність ставляться під сумнів через токсичність (утворення ціаніду в організмі).
Інші сполуки:
Холін (іноді називався вітаміном В4) є вітаміноподібною речовиною, що підтримує роботу печінки та нервової системи.
Оротова кислота (раніше вітамін В13) сприяє обміну речовин і росту клітин.
Параамінобензойна кислота (ПАБК) іноді згадується як частина В-комплексу, але також не є вітаміном у класичному розумінні.
Загалом ці речовини мають певне значення для здоров’я, але не всі з них є справжніми вітамінами. Вітамінами вважають лише ті сполуки, які є життєво необхідними, але їх не може синтезувати організм у достатній кількості та повинні надходити з їжею.
Актуальність теми щодо визначення рівня вітамінів групи В у крові та важливості їх саплементації
Вітаміни групи В є важливими водорозчинними нутрієнтами, які виконують численні біологічні функції, у тому числі в метаболічних процесах, синтезі енергії, нормальному функціонуванні нервової системи, кровотворенні та багатьох інших фізіологічних процесах. До складу цієї групи входять вітаміни B1 (тіамін), B2 (рибофлавін), B3 (ніацин), B5 (пантотенова кислота), B6 (піридоксин), B7 (біотин), B9 (фолієва кислота) та B12 (ціанокобаламін). Недостатність або порушення засвоєння хоча б одного з цих вітамінів може призвести до серйозних порушень здоров’я, що відображається на функціонуванні багатьох органів і систем.
Значення та роль вітамінів групи В в організмі
Вітаміни групи В беруть участь у метаболізмі білків, жирів і вуглеводів, що забезпечує нормальне вироблення енергії в клітинах. Вітамін B12 і фолієва кислота необхідні для утворення червоних кров’яних клітин, запобігаючи розвитку анемії. Піридоксин (B6) важливий для нормальної роботи нервової системи та метаболізму амінокислот. Вітаміни B1 і B2 є необхідними для здоров’я нервової системи та шкіри.
Актуальність визначення рівня вітамінів групи В
Низький рівень вітамінів групи В у крові є загрозою для нормального функціонування організму й може призвести до розвитку багатьох захворювань. Серед них – неврологічні порушення, як-от депресія, неврити, полінейропатії. Порушення кровотворення, включаючи мегалобластну анемію, особливо при дефіциті вітаміну B12. Втома, ослаблення імунітету, порушення травлення та зміни шкіри. Дефіцит цих вітамінів може бути спричинений як недостатнім споживанням з їжею, так і порушеннями їх засвоєння в організмі, що може мати місце в разі захворювань травної системи, зловживання алкоголем, хронічного стресу, деяких лікарських терапіях (наприклад, антибіотики, контрацептиви).
Важливість саплементації вітамінів групи В
Через високий ризик дефіциту вітамінів групи В, особливо у групах ризику літні люди, вагітні жінки, вегетаріанці, пацієнти із захворюваннями травної системи, важливе значення має своєчасна діагностика та корекція рівня цих вітамінів в організмі. Саплементація вітамінами групи В може допомогти запобігти розвиткові різноманітних захворювань, покращити фізичний та психічний стан пацієнтів. Вітаміни групи В можуть бути введені в організм через спеціальні добавки або з їжею. Для деяких людей, зокрема тих, хто має проблеми із засвоєнням вітамінів або обмежений раціон, використання добавок є важливою частиною лікування чи профілактики дефіциту. Такі добавки можуть бути використані як комплексні вітамінні препарати або окремо (наприклад, вітамін B12 для вегетаріанців, фолієва кислота для вагітних).
Вітаміни групи В мають важливе значення для підтримки роботи ендокринної системи, адже вони беруть участь у синтезі гормонів, регуляції метаболізму та забезпеченні енергетичного балансу. Наприклад, вітамін В6 (піридоксин) необхідний для синтезу нейротрансмітерів і гормонів, які впливають на роботу щитоподібної залози та надниркових залоз. Вітамін В1 (тіамін) сприяє нормальному функціонуванню підшлункової залози, особливо в контексті обміну глюкози, що важливо для профілактики та лікування цукрового діабету.
Дефіцит вітамінів цієї групи може спричиняти гормональні дисбаланси, впливати на обмін речовин і сприяти розвитку патологій щитоподібної залози, порушень у роботі надниркових залоз чи навіть ускладнень, пов’язаних з гіпофізарно-гормональною регуляцією. Враховуючи ці аспекти, вітаміни групи В є незамінними в комплексному підході до профілактики та лікування ендокринних захворювань.
Вітаміни групи В відіграють важливу роль у функціонуванні нервової системи, а їх дефіцит може бути пов’язаний з розвитком поведінкових розладів. Зокрема, вітаміни В1 (тіамін), В6 (піридоксин), В9 (фолієва кислота) та В12 (кобаламін) впливають на синтез нейромедіаторів, які регулюють емоційний стан, рівень стресу та когнітивну функцію. Недостатність цих вітамінів може призводити до підвищеної тривожності, дратівливості, депресивних станів, а також когнітивних порушень, у тому числі й погіршення пам’яті та концентрації.
Зокрема, дефіцит вітаміну В6 може порушувати синтез серотоніну та дофаміну, що підвищує ризик депресії та агресивної поведінки. Низький рівень фолієвої кислоти та вітаміну В12 часто спостерігається у пацієнтів з депресивними розладами й порушеннями настрою. Тому достатнє споживання вітамінів групи В є важливим елементом профілактики й терапії поведінкових та емоційних розладів.
Лариса МАРТИНЮК,
доцентка кафедри невідкладної медичної допомоги ТНМУ,
Вікторія КАЛИН,
Катерина НАУМЧУК,
студентки 4 курсу медичного факультету