Як відомо, грип та інші респіраторні вірусні інфекції є наймасовішими захворюваннями, які займають провідне місце у структурі інфекційних хвороб і становлять 80-90 % від усіх випадків інфекційної патології. Якщо враховувати здатність вірусу грипу спричиняти часті епідемії й навіть пандемії в масштабах Земної кулі, можна стверджувати, що він є проблемою світового значення. У період епідемії хворіє від 5 до 20 % населення. При пандеміях, коли виникає різка зміна властивостей вірусу, хворіє кожна друга людина.
Віруси грипу є різновидом ортоміксовірусів і мають РНК-вмісні віріони. Об’єднані фрагменти РНК формують нуклеопротеїд, який водночас може бути трьох типів – А, В і С.
Щорічний прогноз ВООЗ цього року досить утішливий, несподіваних спалахів грипу і нових штамів збудника, швидше за все, не буде. Проте, на думку фахівців, епідемії не уникнути. У сезоні 2024 р., за попередніми прогнозами, циркулюватимуть такі штами вірусу грипу:
- Вірус грипу H1N1-A/California – один з варіантів «свинячого грипу», що циркулює з 2009 р.
- Вірус грипу A(H3N2) – варіант вірусу, який може спричинити тяжкий ступінь хвороби, особливо у людей старшого віку.
- Вірус грипу B (лінії Victoria та Yamagata) – менш мінливий, але також здатний спричиняти значні епідемії.
Чи не найпотужнішим селективним інгібітором ферментів класу вірусних нейрамінідаз є оселтамівір, а отже – дуже дієвим етіотропним протигрипозним засобом. Але в разі розвитку так званої вірусної пневмонії при грипі ефективність цього препарату істотно обмежена – він має «точку прикладання» лише за умови максимально раннього його призначення – ще в інкубаційний період і/або в перші 24-48 год. від початку клінічних проявів. Від цього прямо залежить її ефективність, а отже – і прогноз при грипі А/H1N1. Не слід забувати також про неминучі токсичні прояви противірусної терапії та недоведену безпеку для вагітних. Враховуючи це, варто пам’ятати застереження інструкції для медичного використання препарату: «Таміфлю слід призначати під час вагітності або лактації лише тоді, коли перевага від його застосування перевищує потенційний ризик для плода або новонародженого».
Якщо в перебігу хвороби не виникає ускладнень, то через 2-3 доби хворий починає одужувати: температура тіла знижується, кашель стає м’якшим, зникають біль голови та міалгії. Загальна слабкість і розбитість можуть зберігатися ще декілька днів і довше. Катаральний синдром зникає пізніше.
Жарознижувальними препаратами при грипі категорично не можна захоплюватися, оскільки гарячка є дуже важливою пристосувальною та захисною реакцією організму, індукує синтез ендогенного інтерферону. Доведено, що вірус грипу добре розмножується при температурі 36-37 °С, але перестає розмножуватися при 40 °С. Це підтверджують і клінічні спостереження. Виявляється, що при температурі тіла понад 38,5 °С гарячковий період триває не більше 2-3 діб, видужання настає відносно швидко, а ускладнення виникають зрідка. У разі субфебрильної температури гарячковий період триваліший та частіше виникають різні ускладнення, зокрема пневмонія. Крім високої температури тіла, на вірус грипу згубно діє кисле середовище, яке створюється у вогнищі запалення.
Мистецтво лікування хворого на грип полягає в тому, щоб не зачіпати нормергічну реакцію організму, знизити гіперергічну та підвищити слабку запальну й гарячкову реакції. У випадку гіперпірексії, виражених мозкових і серцево-судинних порушень хворому дають таку мінімальну дозу препарату, яка знизить температуру тіла на 1°С – до рівня, при якому він буде більш-менш задовільно переносити гарячковий стан. На жаль, у побуті ще дуже поширена думка про необхідність «збити» до норми підвищену температуру тіла. Такий вчинок робить ведмежу послугу хворому організму, бо створює оптимальні умови для розмноження вірусу. Отже, у легких і середньотяжких випадках жарознижувальні препарати протипоказані.
Коли ж виникає потреба у призначенні антипіретиків, не рекомендується збивати жар аспірином, адже, по-перше, підвищується загроза геморагічних ускладнень, а, по-друге, можливі потенційно-смертельні ускладнення в дітей у вигляді синдрому Рея. Температуру знижують лише парацетамолом (панадолом, тайленолом) або ібупрофеном.
Особливістю протинабрякової терапії при грипозному геморагічному набряку легень є те, що вона досить обмежена й жорстко пов’язана з обсягом парентерально введеної рідини задля дезінтоксикації. Звичайно, при тяжких навіть неускладнених формах грипу парентерально вводять не більше 300-400 мл рідини, переважно дрібномолекулярних декстранів. При здійсненні протинабрякової терапії перевагу віддають дрібномолекулярним нативним колоїдам – 10-20 % розчину альбуміну. Кристалоїдні розчини вводити не рекомендується через їх швидке проникнення в тканини та виникнення або посилення набряку.
Як ефективний протинабряковий засіб необхідно використовувати фуросемід у дозах 60-120 мг на введення й надалі за необхідності застосовувати його під контролем гемодинаміки та ефективності комплексної терапії. Проте не всі автори згодні з протинабряковою ефективністю саме фуросеміду, хоча й зазначають його позитивний вплив на оксигенацію.
Застосування осмотичних діуретиків досить небезпечне. Так, сечовина вільно проникає в інтерстиційний простір, а отже, посилює набряк тканини, а в разі застосування манітолу необхідно враховувати можливість виникнення фази різкого підвищення внутрішньосудинного об’єму крові, яка також може призвести до посилення набряку. Тому найбезпечнішим засобом, щоправда, вже онкотичної протинабрякової терапії, є 20 % розчин альбуміну. Проте при прогресуванні набряку легень та його переході в альвеолярну фазу можливе застосування й осмотичних діуретинів, але вже за життєвими показаннями. На практиці почасти зловживають антибіотиками. Водночас вони мають чіткі клінічні показання до застосування: 1) дуже тяжкий ступінь грипу (гіпертоксична форма), 2) грип у дітей перших 2 років життя, вагітних, різко ослаблених, осіб похилого та старечого віку, 3) бактерійні ускладнення, 4) супутні хронічні захворювання, які можуть загостритися під впливом грипу. У решта випадків антибіотики протипоказані, бо вони підсилюють алергізацію організму, пригнічують утворення протигрипозних антитіл, збільшують частоту різних ускладнень.
Ефективність антибіотиків пеніцилінового ряду та цефалоспоринів суттєво обмежує широке розповсюдження штамів бактерій, які продукують пеніцилінази, цефалоспоринази та хромосомні бета-лактамази. Тому при тяжких бактерійних ускладненнях грипу слід застосовувати цефалоспорини III-IV покоління, комбінації цефалоспоринів чи пеніцилінів з інгібіторами бета-лактамаз, аміноглікозидами III покоління, а також макроліди III генерації (не поєднувати з пеніцилінами й цефалоспоринами – антагонізм. З метою первинної специфічної профілактики (насамперед осіб категорії ризику) здійснюють прискорену розробку та реєстрацію специфічних вакцин на основі виділеного штаму збудника.
Станом на 2024 р. в Україні зареєстровано кілька вакцин проти грипу, які відповідають рекомендаціям ВООЗ на поточний сезон. До них належать:
- Ваксігрип Тетра (Vaxigrip Tetra) – чотиривалентна вакцина, що містить два штами вірусу грипу А (H1N1 і H3N2) і два штами вірусу грипу В (лінії Victoria та Yamagata).
- Інфлувак Тетра (Influvac Tetra) – також чотиривалентна вакцина, яка забезпечує широкий захист від основних циркулювальних штамів.
- Джісі Флю Квадривалент (GC Flu Quadrivalent) – вакцина корейського виробництва, яка включає ті ж штами, що рекомендовані ВООЗ.
Усі ці вакцини є безпечними та ефективними для дорослих і дітей, які старші 6 місяців.
Протипоказання до вакцинації від грипу:
- гостре захворювання або загострення хронічного захворювання в день вакцинації;
- алергія на білок курячих яєць;
- алергічні реакції на інші компоненти препарату;
- тяжкі алергічні реакції на попереднє щеплення конкретним препаратом.
Нині альтернативи вакцинації немає. Тож слід щепити від сезонного грипу передусім представників так званої групи ризику (медпрацівників, вагітних, дітей, осіб, які мають хронічні недуги), а також усіх бажаючих.
На жаль, мінливість вірусу грипу призводить до швидкого старіння вакцин – саме тому відбуваються сезонні епідемії. Припускають, що поява нових форм A/H1N1 нівелює ефект від вакцинації, що може стати причиною постійної циркуляції в популяції цього штаму вірусу.
Первинна неспецифічна профілактика спрямована на запобігання потраплянню вірусу в організм і на посилення неспецифічної імунної відповіді для уникнення розвитку захворювання.
Найпростішим та ефективним способом профілактики грипу є так зване соціальне дистанціювання, тобто перебування далеко від інших людей, які можуть бути інфіковані. Якщо інфекція розповсюджується у суспільстві, необхідно уникати великих зборів, скупчень людей на роботі та, за можливості, перебувати вдома.
Рекомендується ретельно та достатньо часто мити руки з милом або дезінфікуючими розчинами на спиртній основі. Експерти ВООЗ згодні з тим, що миття рук може сприяти запобіганню вірусних інфекцій, у тому числі грипу. Як показало дослідження, невеликі крапельки, що містять вірус, можуть затриматися на стільниці, телефонах та інших поверхнях, і вірус може бути переданий через пальці в ніс або очі. Алкоголь у вигляді гелю або піни добре знищує віруси та бактерії на поверхні різних предметів.
Нині ВООЗ не рекомендує обмежувати переміщення людей, а також організовувати карантинний контроль у пунктах прибуття, зокрема, в аеропортах. Такі заходи є неефективними й економічно недоцільними.
Таким чином, грип залишається серйозною загрозою для здоров’я людей, особливо для вразливих категорій. Щорічні епідемії, непередбачуваність мутацій вірусу та можливість виникнення пандемій підкреслюють важливість вакцинації. Вакцини, доступні в Україні, відповідають міжнародним стандартам і надають ефективний захист від основних штамів грипу, прогнозованих на сезон 2024 року.
Василь КОПЧА,
професор кафедри
інфекційних хвороб з епідеміологією,
шкірними та венеричними хворобами ТНМУ