Ви знаєте, що таке бібліографія та для чого вона існує? Що за дивне запитання? – скажете ви. Звісно, адже багато наших викладачів і студентів часто користуються бібліографічними покажчиками та базами даних, без них просто не обійтися, коли працюєш над науковою роботою. Визначення твердить, що бібліографія – це науковий систематизований опис книг та інших видань із зазначенням вихідних даних.
Утім, директорка бібліотеки ТНМУ Олена Проців, пояснюючи суть роботи бібліографа, вдихає життя в це сухе визначення, і воно постає перед нами у зовсім іншому світлі. Бібліографія – це серце бібліотеки, вона робить бібліотечний фонд доступним для користувачів. Це своєрідний компас у книжковому морі, з якого розпочинається пошук необхідної інформації. Нині у фонді університетської бібліотеки майже 317 тисяч примірників документів: книжок, періодичних видань, авторефератів, рукописів дисертацій. Бібліографи працюють над тим, щоб він став доступним і корисним для користувачів: описують зміст журналів, монографій, збірників, формують предметний каталог і бібліографічні покажчики для того, щоб можна було легко та швидко знайти потрібну інформацію. «Бібліографічний відділ – це серце бібліотеки, її душа, – наголошує пані Олена. – Якщо не буде бібліографії, то бібліотека перетвориться у звалище книжок, в якому ніхто нічого не зможе знайти».
Завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу бібліотеки ТНМУ Наталія Водюк зізнається, що ніколи й не гадала, що їй доведеться мати справу з бібліографією. Роботу в університетській книгозбірні вона почала з абонементу наукової літератури, де працювала від 1994 до 2000 року. Потім чотири роки пропрацювала в читальній залі. Тоді їй більше подобалося живе спілкування з користувачами. А бібліографія – це наукова робота. Але так склалося, що 2004 року очолила інформаційно-бібліографічний відділ. Робота ця непроста, копітка, потребує максимального зосередження, проте якщо бодай раз відчуєш насолоду від того, що шукаєш і знаходиш те, що потрібно, все – бібліографія тебе вже не відпустить. Про це в один голос твердять і Олена Проців, і Наталія Водюк.
«Бібліографія – це справді велика любов, – усміхається пані Наталія. – Ми отримуємо шалене задоволення, коли можемо допомогти нашим користувачам знайти саме ті документи (книжки, журнали, вебресурси), які їм потрібні, підказати, де саме шукати джерело необхідної інформації. Коли викладачі та студенти пишуть наукові роботи, вони ніколи не проходять повз наш відділ. І ніколи не залишаються без відповіді, без допомоги».
Отож, працівники інформаційно-бібліографічного відділу здійснюють аналітичну обробку інформації: описують зміст наявних у бібліотеці документів, формують і редагують електронний та традиційні (паперові) каталоги. Олена Проців зауважує, що певний час між українськими бібліотекарями точилися дискусії, чи варто у ХХІ столітті все ще користуватися паперовими носіями інформації. Деякі бібліотеки відмовилися від них. «Дуже тішуся, що ми таки зберегли традиційні каталоги, – каже Олена Ярославівна. – Реалії сьогодення, коли, незважаючи на жорсткі вимкнення електроенергії, мусимо продовжувати повноцінно жити й працювати, свідчать, що бібліотечна інформація, яку створюють бібліографи, повинна існувати в усіх формах і на всіх можливих видах носіїв».
Важливою складовою інформаційних ресурсів бібліотеки ТНМУ є Предметний каталог статей з фахових періодичних видань, який акумулює інформацію про зміст вітчизняних фахових періодичних видань з питань медицини та біології. Його наповнення та підтримку здійснюють провідні бібліографи Валерія Гриськів і Надія Криськів. Особливо цікавими й цінними є картотека праць наших викладачів, яку формує бібліограф Валерія Гриськів, та краєзнавча картотека, де відображено публікації про ТНМУ та його працівників, яку підтримує Наталя Водюк. Адже у нашому виші працювали унікальні люди. Час минає, вони відходять у засвіти, та їхні роботи залишилися. Так, у бібліотеці укладено бібліографічні покажчики праць професора Еммануїла Наумовича Бергера, який стояв біля витоків нашого університету, професорів Олени Олексіївни Маркової, Анатолія Івановича Локая, Юрія-Ростислава Теофіловича Коморовського, Івана Олександровича Ситника, Ярослава Івановича Федонюка, Миколи Петровича Скакуна та багатьох інших. «Це наша пам’ять, – наголошує Олена Проців. – Ми намагаємося максимально знайти й зберегти їхні здобутки, щоб усе це залишилося, адже це частина історії нашого університету. Власне, ця меморіальна функція також покладена на бібліографічний відділ».
Для нагромадження спільного банку даних аналітичних описів статей українських і зарубіжних фахових періодичних видань з питань медицини та біології, прискорення процесів бібліографічної обробки документів й отримання реальних переваг сумісного використання бібліографічних ресурсів бібліотека ТНМУ від 2016 року відділ бере участь у створенні Зведеного каталогу медичних бібліотек України, який функціонує на базі Національної наукової медичної бібліотеки України.
Доброю традицією бібліотеки стало проведення екскурсій для першокурсників, мета яких – ознайомити з довідково-бібліографічним апаратом, її інформаційними ресурсами, з бібліотекою як цілісною системою, яка забезпечує доступ до цих ресурсів.
Бібліографи університетської книгозбірні також надають її користувачам численні довідки, допомагають науковцям і студентам з добором документів для наукових робіт. Використання електронних інформаційних ресурсів значно розширює інформаційну базу для довідково-бібліографічного обслуговування та дозволяє краще задовольнити інформаційні потреби користувачів.
А ще бібліографічна служба університетської книгозбірні може допомогти оформити списки посилань до наукових робіт. Нині в Україні діє два національні стандарти оформлення бібліографічної інформації в наукових роботах та 12 міжнародних стилів цитування. Людині, яка щодня з тим не має справи, важко в цьому зорієнтуватися. «Та й не потрібно, – вважає Олена Проців. – Ми завжди готові допомогти нашим науковцям з тим, щоб розібратися у національних стандартах і міжнародних стилях цитування, оформити списки посилань до статей. Це теж робота бібліографів. І це важливо, адже завдання викладача – написати статтю, а наше – допомогти оформити її так, як це вимагає той чи інший журнал».
Крім задоволення запитів користувачів, бібліографи книгозбірні також виконують науково-бібліографічну роботу. Це насамперед укладання бібліографічних покажчиків і посібників, які можна знайти на сайті бібліотеки. 2015 року започатковано серії бібліографічних покажчиків «Вчені Тернопільського національного медичного університету». Наразі їх є вже 17. А науковий доробок викладачів університету за перші десять років його існування, до слова, було вміщено в покажчику «Десять років Тернопільського державного медичного інституту, 1957-1967 роки». Його видання приурочили до 10-річчя інституту. «Цю роботу на той час виконували науковці інституту, – розповідає Наталія Водюк, – а відтак її продовжили наші бібліотекарі. Наразі вийшло три такі покажчики. Зараз ця інформація акумулюється в електронному каталозі бібліотеки, пошук здійснюють за ключовими словами».
Ще один цікавий та дуже потрібний напрям роботи інформаційно-бібліографічного відділу – бібліометрика. Провідний бібліограф Валерія Гриськів відстежує, аналізує та оновлює дані інтерактивної бібліометричної сторінки «Бібліометрика ТНМУ» на сайті університетської книгозбірні, що дозволяє здійснювати моніторинг наукового потенціалу ТНМУ та особистого рейтингу вчених вишу в наукометричних базах Scopus і Google Scholar.
При створенні бібліотеки 1957 року над бібліографічним напрямом трудилися Дарія Омелянівна Климчук, Сабіна Іванівна Венгер і директор Павло Сидорович Герасименко. Саме Сабіна Іванівна Венгер уже 1958 року започаткувала предметний каталог. У бібліографічному відділі також свого часу працювали Олександра Гетьман, Валентина Галушкова, Наталія Григор’єва, Людмила Гнатюк, Валентина Галайчук, Надія Козій, Любов Лущинська.
До слова, перший директор бібліотеки ТНМУ Павло Сидорович Герасименко разом з дружиною Сарою Яківною приїхали у Тернопіль 1945 року, почали працювати в обласній бібліотеці. Сара Яківна й була, власне, засновницею бібліографічної служби Тернопілля. «1957 року Павлу Сидоровичу запропонували очолити бібліотеку новоствореного медичного інституту й, гадаю, що в напрямі бібліографії Сара Яківна багато йому підказувала», – каже Олена Проців.
Нині висококваліфіковані спеціалістки інформаційно-бібліографічного відділу, продовжуючи справу своїх колег, що впродовж десятиліть докладалися до створення книгозбірні, її особливої аури, неповторної атмосфери, натхненно творять дуже корисний контент для нашого університету. Саме так – натхненно. Адже їм надзвичайно цікаво знаходити маленькі зернини інформації, з яких складається загальна цілісна картина. Бібліографія – це й є пошук отих маленьких зернинок.
Як зауважує Олена Проців, зараз інформації в Україні та світі дуже багато, знайти можна чи не все. Та водночас орієнтуватися в цьому морі надзвичайно складно. «Бібліографічний відділ у бібліотеці – це місток між користувачем та інформацією, – підсумовує Олена Проців. – Одне з основоположних завдань, яке ми вбачаємо перед собою – допомогти навчитися орієнтуватися в бурхливому морі інформації, відрізняти справжню інформацію від тієї, якій не варто довіряти, навчити шукати те, що потрібно. Ми завжди підкажемо, навчимо, допоможемо, знайдемо. Заходьте до нас!».
Мар’яна ЮХНО-ЛУЧКА